Як новий врожай та криза вплинуть на ціну хліба в Україні

Урожайний-неурожайний рік

Нинішній рік аж ніяк не можна назвати звичайним. Весь світ очікували випробування до яких всі ми виявились неготовими. Йдеться про пандемію, яка внесла зміни у всі галузі. Сільське господарство – не виняток.

Щоправда, на переконання експертів, не потрібно панікувати – Україна буде з хлібом. Ми вирощуємо стільки зернових, що їх вистачає не лише для внутрішнього споживання. Так, приблизно 70% врожаю наша країна експортує.

"Врожай у нас буде. Зберемо менше ніж 2019 року, але навіть цього нам більш ніж вистачить для власного споживання. Україна експортує 70% того, що вирощує. На внутрішньому ринку ціна залежатиме винятково від світової, де все більш-менш стабільно", – розповідає голова Національної Ради економічного розвитку Олексій Дорошенко.

Погоджується з колегою і голова ГС "Аграрний союз України" Генадій Новіков. На його переконання, врожай буде непоганий, окрім частини Миколаївської, Одеської, Херсонської, Запорізької областей. В цих областях постраждало 10% від посіяного і там врожай буде від 0 до 50% від можливого. Втрати будуть, але там де на полях є зрошення – очікують пристойний врожай. Загалом, зернових планують зібрати трошки менше ніж минулоріч, але не критично для України та формування ціни. "Вартість, яка формується по ячменю свідчить – ціновий тренд буде минулорічний. За ячмінь хочуть отримати ціну 2019 року – це 4-4200 (з ПДВ та за готівку). В цій ситуації, як завжди, зиск отримають посередники", – переконаний Генадій Новіков.

Цікаве ціноутворення

Питання в тому, що вартість хлібу трошки підвищиться. Адже ціна на світовому ринку зросла ще у березні, потім трошки впала. В Україні такого підвищення ціни ми ще не бачили. Як пояснює Олексій Дорошенко, наші продавці підвищення ціни розтягнули на певний час. Експерт впевнений, що вартість хлібу потроху зростатиме, починаючи з серпня.

"На 1% чи й трошки більше відсотків ми побачимо здорожчання хліба. Це данина світовим тенденціям. Хоч у нас врожай прогнозується й не такий, як минулого року, проте він буде непоганий. Врожай у світі прогнозується приблизно на рівні минулого року", – додає Дорошенко.

Щоправда, Генадій Новіков зазначає, що в Україні є певна особливість: не кількість врожаю впливає на ціну. Вартість у нас взагалі незрозуміло як формується. Хоча нас переконують у тому, що ціна ринкова, але в Україні пшениця другого-третього класу, врожаю 2018 року, коштувала 6,5 -7 тисяч гривень за тонну. Минулого року ця ж пшениця вже вартувала 4,200 – 4,500 тисяч гривень. Тобто на 30% пшениця впала в ціні.

"Ще у 2019 році я б сказав – немає причин для здорожчання хліба, основний компонент якого – борошно, а воно на 30% здешевшало. Але в 2019 році, одразу після збирання врожаю зерно коштувало 4,300, а через 6 місяців воно ж приблизно 5 тисяч. І тоді хлібопекарі почали казати про необхідність підвищувати ціну хліба через подорожчання зерна", – розповідає деталі Генадій Новіков.

Експерт пояснює, що ціна на хліб формувалась у 2018 році, коли зерно коштувало 6-7 тисяч гривень за тону. Вочевидь, тоді хлібопеки працювали не у збиток. Але, коли ціна в 2019 році з 4300 піднялась до 5 тисяч гривень за тонну, хлібопеки одразу ж розпочали розмови про підвищення вартості своєї продукції.

Новіков додає, що у нас викривлений процес формування ціни. Нам здається, що на ринку зерна багато гравців, але всі вони транснаціональні, якщо подивитись на кінцевого бенефіціара. Уже є продаж зерна врожаю цього року.

"Мені, як керівнику господарства, за останні 5 днів було приблизно 100 дзвінків з пропозицією купити зерно за "кеш". Жодної пропозиції купити "по перерахунку". Маю питання – у нас немає обліку грошей? Подзвонив у профільне міністерство із запитанням – що відбувається. Мені відповіли, що вони вирішують це питання – вже є кілька проєктів електронного обрахунку зерна", – дивується Генадій Новіков.

Ще одна проблема аграріїв полягає в тому, що банківська система аграрний бізнес не кредитує. Тому фермери змушені задешево продавати зерно з-під комбайна і не мають змоги чекати поки його вартість зросте. Адже після збирання врожаю одразу ж починається посівна, яка потребує грошей.

У держави є багато інструментів аби регулювати це питання. Немає проблем у держави зробити запаси зерна аби хлібопеки за зрозумілою та встановленою державою, але не збитковою чи без занадто завищеною, купували зерно протягом року.

Насамкінець, експерти заспокоюють українців – цінової загрози для вартості хліба – немає. Про недостачу зерна для українців не йшлось, навіть аби ці дощі не пройшли. Наше виробництво в рази перевищує внутрішнє споживання.