18-річний Кирило Самоздря, який народився і виріс у Луганську, після переїзду до Києва розповів, як пропаганда змінює дітей на окупованому Донбасі, передають Патріоти України з посиланням на Радіо Свобода.
Коли почалася війна хлопцю було 12 років. Кирило бачив зміни шкільної системи, провів юність у реаліях комендантської години і відпочивав у дитячих таборах, де вчили збирати автомат.
"Почалися спочатку плавні, а потім дедалі більш зухвалі зміни в освітній програмі. Замість історії України у нас з'явилася "історія вітчизни". Ми, по суті, вивчали історію Російської імперії і Радянського Союзу. Взагалі без подій, які відбувалися в Україні. Я нічого не знав про Голодомор, про УПА", – зазначив він.
Самоздря вчився у ліцеї із економіко-правовим ухилом і, крім економіки і права, у них іще була обов'язкова стройова підготовка.
"Мої однокласники здавали залік на збирання автомата і робили листівки для "ополченців" на класній годині", – згадує юнак.
Програма дитячих таборів з якоїсь розважальної, просто спрямованої на відпочинок дітей, перетворилася на пропаганду мілітаристської російської повістки.
"Всі діти ділилися на секції: секцію журналістики, секцію МДБ ("Міністерство державної безпеки", – ред.), секцію МВС. У них була своя програма, за якою вони весь період у таборі займалися якимись речами, знову ж, із проросійським ухилом", – наголосив Кирило.
Замість дискотек дітей вчили танцювати вальс, мовляв, ось "російські люди танцюють вальс, а весь інший тупий неосвічений некультурний світ танцює щось примітивне".
"Спортивні секції перетворилися у секції із початкової військової підготовки. Ми, буквально, розігрували сценки: хтось був "українським агресором", а хтось "ополченням ЛНР" і на якихось сутичках у нас будувалася картина того, що відбувається в Україні", – додав він.
За словами Самоздрі, після виїзду з окупації йому часто говорили, що він "ніби з Північної Кореї приїхав".
«Мені часто говорили, що я приїхав із Північної Кореї»
Як життя в окупації змінює дітей та підлітків? Розповідь юнака про життя у Луганську pic.twitter.com/Ej75zwiyji
— Радіо Свобода (@radiosvoboda) October 17, 2020
На свято можна приготувати прості страви, які не вдарять по фігурі. У неділю, 23 червня, цьогоріч відзначатиметься Трійця – 50-й день після Великодня (Воскресіння Христове). Традиційно меню на Паску жирне, у ньому багато м'ясних страв, оскільки до свя...
Провідна або поминальна неділя, проводи, провідки, гробки, опроводи, радониця, дарна неділя, радниця, Томина неділя – все це назви однієї і тої ж традиції – згадувати душі померлих в першій після Великодня недільний день. Провідна неділя 2025 року у хр...