Імпічмент Трампа: 7 фактів про роботу сенаторів США

Сенатори мають вислухати аргументи сторін – по три дні на кожну – після чого зможуть поставити питання і проголосувати: чи продовжувати розгляд чи його закінчити і винести вердикт щодо вини чи невинуватості Трампа, - пише у своєму блозі журналістка Тетяна Ворожко, передають Патріоти України.

Крім довгих годин, робота сенаторів ускладнюється ще кількома правилами та обставинами, які вимагають від переважно вже немолодих людей демонстрації просто феноменальної витривалості.

1. Обов’язкова присутність

Згідно з Конституцією, сенатори мають виконувати свої обов’язки відносно імпічменту із "належною ретельністю", що фактично означає присутність під час всього часу розгляду справи. Для кількох сенаторів це означає, що вони не можуть брати участь у зустрічах із виборцями під час однієї з найважливіших фаз виборчих перегонів, незадовго до перших партійних виборів (кокусу і праймеріз) в Айові та Нью-Гемпширі, де може визначитися несподіваний лідер, як сталося із Бараком Обамою у 2008-му році.

Це – сенатори Елізабет Воррен, Берні Сандерс та Емі Клобучар. Вони викручуються, як можуть. За Сандерса у цей час в Айові агітує конгресвумен Александрія Оказіо-Кортез, а в Нью-Гемпширі два хлопці на ім'я Бен і Джері від його імені пригощають морозивом.

Голосувати за Елізабет Воррен жителів Айови закликає акторка Ешлі Джад та брати Кастро – не Рауль та Фідель, звичайно, – а колишній міністр житлового господарства Хуліан та конгресмен з Техасу Йокін.

А донька Емі Клобучар взялася за ведення її сторінки в Твіттері.

Безперечно, сенатори – кандидати в президенти, переживають, як там за їхньої відсутності зачаровує виборців Під Бутиджидж. Але вони можуть заспокоювати себе тим, що в історії США аж 16 сенаторів ставали президентами.

2. Заборона на використання електронних пристроїв

У сенатській залі не можна використовувати електронні прилади – ані сенаторам у самій залі, ані представникам медіа та публіки на балконі. Коли ми там були з колегою в перший день розгляду справи про імпічмент, ми спостерігали, чим сенатори себе займають, слухаючи виступи представників сторін.

Колишні президентські кандидати Марко Рубіо та Тед Круз весь час, що ми були, щось писали. Емі Клобучар виглядала найбільш заклопотаною: щось занотовувала, перебирала папери, читала. Більшість просто сиділи, дивлячись на виступаючих. Журналісти LA Times помітили, як Елізбет Воррен зосереджено малювала складний візерунок із крапок, кіл та ліній. Зал, який виглядає великим на телеекрані, в дійсності менший. Кожен сенатор – як на долоні, за колоною не сховаєшся.

3. Розмовляти не можна, але можна рухатися

Сенатори не можуть спілкуватися між собою під час дебатів. Навіть коли прийде час ставити питання представникам сторін – менеджерам імпічменту з Палати представників та юридичній команді Трампа – вони мають робити це у письмовій формі. Голова верховного суду Джон Робертс їх зачитає і дасть можливість кожній зі сторін відповісти.

Проте сенатори можуть рухатися, хоча й не багато. Ми побачили невеликий рух уздовж протилежної від нас стіни. Інші журналісти – сенаторів, які стояли поруч зі своїми кріслами чи підпирали стінку не в найзручніших позах. "Напевно розтягуються", – зі знанням справи припустили журналісти видання, яке спеціалізується на висвітленні роботи Конгресу, Roll Call.

Але сенаторам фізичної активності цими днями не вистачає. Сенаторка Елізабет Воррен поскаржилася в інтерв’ю CNN, що не проходить свої щоденні 11 кілометрів. "Дуже відстала від графіку", – сказала вона.

4. Не можна пити каву, але можна – воду і молоко

Виявляється, за правилами Сенату, у залу для слухань не можна проносити каву та будь-які інші напої, крім води та молока. Право на молоко, при цьому, закріплено в "Процедурі Сенату Ріддіка: Прецеденти та Правила", де йдеться про те, що "Сенат не може заборонити сенатору попивати молоко під час його промови".

5. У залі прохолодно

Коли ми потрапили з колегою на балкон, я зраділа, що була в теплому светрі. У залі прохолодно. У піджак наверх светру була вдягнена сенаторка Камала Гаріс. Інші журналісти помітили сенаторок, що прикривали ноги ковдрами.

6. Боротьба зі сном не завжди переможна

Попри прохолоду, багатьом сенаторам важко залишатися бадьорими. Ми спостерігали, як залою – від Берні Сандерса через Бена Кардіна і до Марка Ворнера – йшла хвиля позіхань. Ліндсі Грем закривав та тримав кілька хвилин закритими очі.

Журналісти Roll Call побачили, що сенатор Марк Ворнер заснув лише через 40 хвилин після початку дебатів у середу. Його сусід по столу демократ Едвард Маркі подивився на нього, але виришів не будити однопартійця. Ворнер прокинувся, поправився та продовжив слухати аргументи Адама Шиффа про те, чому Дональд Тармп має бути позбавлений президентської посади.

7. Журналісти виловлюють роботу сенаторів не у залі для засідань

Засідання із зали Сенату транслюють у прямому ефірі на веб-сайті Сенату, телеканалі C-SPAN та переганяють відео в підписані на цю послугу медіа-організації. У залі цікаво побути, але серйозне висвітлення, не маючи права проносити електронні прилади, звідти робити не можливо. Реально преса у приміщенні Капітолію працює у трьох місцях. По-перше, в так званій Галереї радіо та телебачення – спеціально облаштованій для роботи преси кімнаті, розділений на дуже маленькі робочі місця. Там переважно працюють ті, хто постійно висвітлює роботу Конгресу.

По-друге, можна засісти із лаптопом у приміщенні поруч – у залі для прес-конференцій – і спостерігати за ходом дебатів по телевізору. Там зібралося чимало іноземної преси. А охочим полювати за ексклюзивом можна стати у спеціально відведеному для преси загінчику – окремо для друкованої преси і для телебачення – поруч із виходом із зали. За ті кілька хвилин, що ми там були, повз пробігли демократка Крістен Джілібренд, яка вийшла із виборчих перегонів минулого року, та Міт Ромні, що програв вибори на посаду президента Бараку Обамі. Але спілкуватися із пресою вони не стали.