"Інформаційна війна: Захід програє на своїй території", - Гай

Про це у своєму блозі пише відомий волонтер Мирослав Гай, передають Патріоти України.

"Познайомився з українцем, що вісім років працював у Фейсбук. Класний фахівець, айтішник, що переїхав у Кремнієву Долину жити і працювати.

Заговорили про методи інформаційної війни. Як виявилося, про інформаційно-психологічні операції тут в США знають мало. Під інформаційною війною мають на увазі більше кіберзагрози.

Я не вперше зустрічаюся із таким поглядом не тільки серед цивільних фахівців, але й серед військових.

Тож трошки розповів про ті операції, які Збройні Сили РФ проводять завдяки соціальним мережам, зокрема Фейсбук.

Навів приклади, які навіть дуже зацікавили мого співрозмовника, чисто з технічного боку.

Та то все пусте. Головне, що я для себе виніс - є нерозуміння того, що в дійсності відбувається на стратегічному рівні.

Які думки за останні роки ми найчастіше чуємо від західних колег про методи протидії РФ в інфо полі?

Що потрібно боротися з фейками доносячи правдиву інформацію.

Ця, слушна сама по собі, логічна думка, демонструє, як на мене, тотальне нерозуміння, що несе за собою і неправильний підхід у протидії Інформаційній Агрессії РФ.

Для початку, потрібне усвідомлення, що фейк то є соціально-медійне явище, яке може бути зловмисне або ні, але воно не несе за собою стратегічної військової думки.

Російська Федерація ж веде підготовку до глобальної війни в рамках чого проводить спеціальні інформаційні операції, що ставлять за мету дезінформувати противника, порушити його системи управління та прийняття рішень, деморалізувати населення та збройні сили, створити внутрішні проблеми, що ускладнять здійснення керівництва державою та реагування на агресію.

Відчуваєте, яка глибока різниця?

Фейк - це поняття цивільне.

Дезінформація ж, то вже слівце з військово-політичного словника.

Тому, коли Фейсбук закриває російські акаунти або сторінки, чи міняє алгоритми розповсюдження постів, то як припарки від бубонної чуми, бо на їх місці виникають тисячі нових.

Коли уряди Заходу, через інформаціцні аґенції розповсюджують правду у відповідь на фейки, то це викликає тільки стриману усмішку, бо правда одна, а фейків тисячі і вони мають більше каналів розповсюдження та гігантські ресурси з оборонного бюджету РФ. Працюють медійники, соціальні психологи, копірайтери, спікери, аніматори, кінематографісти, аналітики, розвідники, маркетологи, та все це під керівництвом, плануванням та за цілевказанням військових.

У війні не перемагають правдою. Війну виграють розгромом противника або знищенням його центрів управління. В інформаційній війні потрібна не тільки медійна перевага та домінування в інфополі.

Західні країни мають Фейсбук, Твітер і всі медіа цивілізованого світу, але програють навіть на своїй території: втручання у вибори в США, Брексіт, жовті жилети, референдум у Каталонії тощо.

В інформаційній війні потрібно повністю нівелювати канали комунікації противника та створити йому "проблеми" на його території у більшому масштабі, щоб його власні інформаційні війська займалися не нападом, а відбиттям атак.

Бо поки військові НАТО будуть реагувати на інформаційні операції РФ у дусі "так ніхто ж не помер", втрачається стратегічна ініціатива, що, в результаті, призведе від смертей віртуальних до фізичних."