"Камни с неба": Окупанти визнали провал із промисловістю в окупованому Криму

Зокрема, незважаючи на заяви "керівництва", що за останні п'ять років в кримських підприємств нібито "з'явився серйозний запас міцності для успішного розвитку", в Криму відчувають жорсткий дефіцит коштів через неможливість працювати на світових ринках, передають Патріоти України з посиланням на Крим.Реалії.

Видання пише, що різницю між пропагандою "на публіку" і реальними показниками кримської промисловості можна побачити у двох документах підконтрольного Росії кримського уряду – "державній" програмі розвитку промисловості Криму до 2020 року та Стратегії соціально-економічного розвитку півострова до 2030 року. У них неодноразово згадуються санкційні обмеження як основні чинники, які гальмують економічний розвиток півострова.

В "держпрограмі" основними зовнішніми ризиками вказана "неможливість збуту продукції за межами Росії через санкційні обмеження".

Санкційні ризики також відображено у Стратегії розвитку Криму. У ній сказано, що через санкції і залежності Криму від Росії "існує високий ризик збільшення технологічного відставання Криму від передових регіонів Росії і світу".

"В умовах санкцій вони втратили можливість продовжувати легальну співпрацю з українськими та іноземними партнерами, втратили основні ринки збуту. Також багато промислових підприємств півострова зіткнулися з невиконанням обіцянок російської влади забезпечити їх оборонними замовленнями. Як виявилося, їх на всіх кримських виробників не вистачає", –пише видання.

І це не просто слова. У промисловості Криму після санкцій одні провали пішли за іншими.

Керченський металургійний комплекс – великий виробник ливарної продукції, виробів з пластмаси і стрілочних переводів для залізничних колій. До "націоналізації" кримською "владою" належав структурам українського бізнесмена Ріната Ахметова і вів стабільну діяльність. Зараз стабільних замовлень немає, через що робітники неодноразово страйкували. У 2020 році "влада" Криму збираються продати завод.

Феодосійський судномеханічний завод оборонзамовлення від РФ не отримав, хоча його колись обіцяли. Зараз переважно живе завдяки цивільним замовленнями від російських компаній.

"Кримський титан" – виробництво різко впало вже у 2014 році. На підприємстві проблеми з водою і доставкою руди. Падає ефективність виробництва, зростають витрати, знижується продуктивність. Завод став причиною екологічної катастрофи в Армянську. У квітні 2019 розвиток хімічної промисловості на півночі Криму обіцяли підтримати представники Сирії, щоб "Крим експортував з Сирії сировину, придатну для хімічної промисловості регіону". Але поки це теж залишається тільки на словах.