"Катя постійно запитувала: Тату, я виживу?" - Віктор Гандзюк (фото)

31 липня 2018 року біля будинку на неї вилили літр сірчаної кислоти, за три місяці вона померла. Батько загиблої активістки Катерини Гандзюк Віктор Михайлович майже щодня приходить на могилу дочки, передають Патріоти України з посиланням на ВВС.

Її могила — поруч з могилами українських бійців, які загинули на Донбасі.

«Катерина теж загинула на війні», — каже Віктор Михайлович.

В інтерв'ю BBC News Україна він розповів про те, якими були останні місяці життя Катерини Гандзюк, про що вони говорили з нею у лікарні, а також про хід слідства щодо замовників нападу та зустріч з президентом Зеленським.

Три місяці болю

ВВС News Україна : Як день нападу сприймається зараз?

Віктор Гандзюк: Той день закінчив моє нормальне життя і був останнім у активному житті Каті. Далі - трагедія, яка продовжується до сьогодні.

ВВС News Україна: Які були в неї плани у той день?

В.Г.: Особливих планів не було, звичайний робочий день. Збиралася на нараду в мера.

В.Г.: Був чудовий літній ранок, прийшов на роботу, готувався до складної операції.

Раптом дзвінок від колег — дуже коротко мені сказали: «Опік, до 40% тіла, очевидно кислотою, стан дуже важкий».

Далі до півночі в обласній лікарні, страх за життя Каті, адже сірчана кислота викликає розпад еритроцитів крові і людина може померти у першу добу від ниркової недостатності чи від шоку.

Застав її у дуже важкому стані. Вона була вся забинтована, сильний набряк лиця, дуже страждала від болю…

На наступний день транспортували літаком ДСНС у Київ.

ВВС News Україна: Якими були наступні три місяці?

В.Г.: Страшні три місяці для Каті.

Вона була у горизонтальному положенні на твердому ліжку, дивилася у стелю.

Температура у кімнаті за інструкціями мала бути 37 градусів — тобто, весь час було дуже спекотно.

Катя перенесла 14 важких операцій. І кожна додавала рану, адже висікалася частина шкіри і її пересаджували на рану, звідки вирізали мертву тканину.

На момент смерті поранена поверхня у неї сягала 80% тіла.

Був нестерпний біль, наркоз при перев’язках, лихоманки з високою температурою.

Їй не можна було рухатися. Коли брали шкіру з однієї кінцівки, то її фіксували — було таке, що по кілька тижнів Катя лежала роізп'ята і прив’язана до спеціальних підставок. Не могла ні почесатися, ні взяти телефон.

За весь час вона лише кілька разів сиділа.

Мріяла стати на ноги і пройтись, дуже мріяла вийти на вулицю. На жаль, цього не сталося.

Вона завжди питала: «Тату, я виживу?» Завжди казав: «Так».

Вона, бідна, так і не взнала, що якби вижила, то в неї ніколи не було б волосся. Я не сказав їй цього.

У неї не працювала б ліва рука. Не рухалася б голова, адже на шиї формувалися дуже жорсткі рубці. Не було б молочної залози.

Вона ніколи не змогла б ходити без панчох чи в одежі з короткими рукавами, не могла б оголити шию. А це молода красива жінка.

В останні дні у неї перестало закриватися ліве око через рубці…

Як лікар я бачив все це і бачив результати дослідження її тіла після смерті - можу сказати, що Катя вела себе по-геройськи. При всіх цих ранах і внутрішніх змінах в організмі вона ще намагалася триматися, просила комусь подзвонити, цікавилася політикою.

До останнього хотіла вижити. Але травми були несумісні з життям.

ВВС News Україна: Про що говорили з нею?

В.Г.: Коли була не під наркозом і коли їй не боліло, то ми багато згадували минуле, будували плани на майбутнє.

Якось у п’ятницю Катя мені сказала: «Ми з тобою наговорилися, як ніколи».

А в неділю її не стало.

Знала, хто і за що

ВВС News Україна: Чи знала Катерина хто це зробив і за що?

В.Г.: Спочатку лише підозрювала, а потім отримала певну інформацію від слідчих, прокурорів і адвокатів, і у кінці практично знала.

А виконавців знали всі - після того, як їх упіймали. По фото вона впізнала Грабчука, який вилив кислоту. Тут сумнівів немає.

(Микита Грабчук — колишній боєць 5-го окремого батальйону Української добровольчої армії. 6 червня суд засудив його до 6 років ув’язнення як безпосереднього виконавця нападу на Катерину Гандзюк. Інші четверо виконавців також служили в УДА. — Ред.)

Що стосується замовників, то Катя неоднократно називала ці прізвища: Мангер, Рищук і Гордєєв.

(Владислав Мангер — голова Херсонської обласної ради, Андрій Гордєєв — ексголова Херсонської обласної державної адміністрації, Євген Рищук — його колишній заступник. З них лише Мангер офіційно є фігурантом справи і має статус підозрюваного. Усі троє свою причетність до нападу на Гандзюк категорично заперечують. А Владислав Мангер всю ситуацію пов’язує з політичними інтригами: «Дуже співчуваю батькам Катерини Гандзюк, рідним. Вважаю, що ті люди, які сьогодні використовують питання цього горя у політичній боротьбі, — це верх цинізму».- Ред.)

А чому? Причин багато. Як каже Генпрокуратура — це ліс, коли вона написала серію постів про підпал і «дерибан» лісу.

(Катерина Гандзюк писала про незаконне вивезення спаленої деревини з Олешківського лісу. — Ред.)

Але ліс, скоріше, був каталізатором.

Катя була дуже невигідна, адже вона була одночасно і активісткою, і державним службовцем високого рангу.

Бачила і розуміла, що відбувається, тому була чужа і невигідна обласній владі.

Вважали, що вона піде у депутати і це порушить рівновагу…

Катя боялася, і коли почалися напади на активістів, то кілька разів казала: «Тату, я наступна, але така моя робота»…

Ми перестраховувалися, вона ніколи не була ввечері одна, її зустрічали ми з її чоловіком або підвозили друзі.

Але ніхто не міг уявити, що це станеться зранку, коли маса людей йде на роботу.

В.Г.: Надавала волонтерську допомогу снайперам, давала якісь машинки для патронів, відправляла продукти, їздила на схід.

Думаю, і виконавці її знали.

З Торбіним вона спілкувалася — комусь діставали бензин.

(Сергій Торбін отримав 6,5 років в’язниці як організатор нападу на Гандзюк. — Ред .)

А Васянович втратив ногу на війні, і всім Херсоном йому збирали гроші на дорогий ізраїльський протез, і Катя входила до групи, яка цим займалася. Тобто Катя допомогла йому дістати протез, на якому він пішов її вбивати.

(Суд засудив Володимира Васяновича до 4 років в’язниці як співучасника. — Ред .)

Катя працювала в ООН, займалася евакуацією біженців з Донбасу в серпні 2014 р. І вона пройшла навчання по безпеці: як безпечно поселитися в готелі, як не ходити по одному маршруту щодня. Тобто, вона мала елементарні знання по особистій безпеці.

Але і вони розвідники…

«Єдине, про що вони жалкують — що їх упіймали»

В.Г .: Суд погодився з тим, що вони визнали свою вину. Була угода — вони сказали: «Так, ми винні», і їх засудили.

Крім того, вони розкаялися, що значно зменшило їм покарання.

А ще прокуратура без згоди з нами поміняла їм статтю, і їх судили не за вбивство, а за нанесення важких тілесних ушкоджень, що призвели до смерті.

Ми питали, чому так, і Паровой (Прокурор у справі Гандзюк. — Ред .) не зміг пояснити. Так було просто вигідніше прокуратурі, щоб спонукати злочинців визнати свою вину…

Позиція — вони хотіли залякати, але так вийшло, що вбили. В Україні немає прецедентів — ніхто нікого не вбивав кислотою і не судили за це.

Найбільша площа опіків від нападу з кислотою була 15%. І ніхто не може сказати, скільки треба кислоти, щоб убити, а скільки — щоб лише залякати. Тому така стаття…

Від угоди ми спочатку відмовлялися, але потім нас поставили перед вибором.

Через те, що у перші дні слідство фактично не велося, а потім арештували Новікова (Перший підозрюваний у справі, якого затримала поліція, але пізніше відпустила, адже у нього виявилося алібі. — Ред.), основна доказова база по виконавцям грунтується лише на їхніх свідченнях, багато інших доказів було втрачено…

Але я ніколи не думав, що це так морально важко.

Одна річ щось підписати, а інше — приїхати на суд, де сидять вгодовані виконавці. Вони там їдять і сміються. Яке розкаяння?

Єдине, про що вони жалкують — що їх упіймали.

А прокурори їх хвалять за те, що вони розкаялися: «Прекрасні бійці, герої, хороші батьки. Їх обмовили, адже їм сказали, ніби Катерина була проросійською реваншисткою».

Я навіть казав прокурорам: перестаньте при батькові таке казати, вони ж убивці…

Так виконавці отримати мінімальні строки.

Їм «світило» 10−15 років чи довічне, а вони отримали від трьох до шести. Звичайно, вони раді. Рік вже відбули у СІЗО, то вже рахують дні, скільки їм залишилося…

«Копнякове слідство»

В.Г .: Левін, за матеріалами слідства, найняв Торбіна, а той вже найняв виконавців. Тому Левін — організатор, а Торбін підбурювач, а решта — виконавці.

(К олишній засуджений Олексій Левін на момент замаху офіційно був помічником депутата Херсонської облради Миколи Ставицького, якого називають близьким до Мангера. За даними прокуратури, виїхав з України в день, коли поліція затримала перших підозрюваних. — Ред.)

Але Левін втік — чи йому дали втекти.

Коли стало зрозуміло, що Новіков невинуватий, то прізвище Левіна звучало, але йому дали перетнути кордон з грішми, і лише десь у грудні всі схопилися за голову — де ж він.

Його ніби оголосили у міжнародний розшук.

Решта — це замовники.

Їх троє: Мангер, Гордєєв, Рищук. На Мангера дав певні покази Торбін, назвав«Миколайович»…

Ми знаємо, що були дані і на Рищука з Гордєєвим, але тут втрутилася політика.

Взагалі все відбувається завдяки ініціативі «Хто замовив Катю Гандзюк», і, як кажуть, «копняковому слідству» — скільки раз вдаримо, стільки раз щось робиться.

Без цього, думаю, Новіков би сидів у в’язниці і про це все забули б…

Коли все стало затихати, я на ТСК назвав три прізвища, сказав, що вважаю їх замовниками, а їхні партії - партіями вбивць.

(Мангер був членом партії «Батьківщина», Гордєєв і Рищук — БПП. — Ред.)

Після цього я отримав масу дзвінків від різних депутатів «Батьківщини» і БПП, Рищук став мені писати, Гордєєв захотів зустрітися.

Тоді я написав пост, де попросив мене не турбувати всім, хто хоче заплатити і «порішати». Я ні на які умови не піддамся, буду боротися до кінця. Мені не страшно, тому що найстрашніше у моєму житті вже трапилося.

Але ми зустрілися з Порошенком — з його ініціативи… Я йому сказав: Петро Олексійович, я не прошу, щоб ви їх засудили, але ми вважаємо, що ви повинні звільнити їх з посад, вони не мають керувати областю, і виключити з партії.

Петро Олексійович не дослухався і вони залишилися, а слідство почало гальмуватися…

Мангеру суд заборонив обіймати посаду голови обласної ради, одягли браслет, встановили заставу і заборонили виїжджати за межі Херсона.

Але коли треба було продовжувати відсторонення від посади, він зімітував серцевий напад (повірте, я це знаю точно), ліг у відомчу лікарню і не приїхав на суд. Після цього вже не було що продовжувати, і він повернувся на свою роботу.

Тож Мангеру залишилася підозра, браслет, заборона виїжджати за межі Херсонської області, а ще у нього забрали закордонний паспорт.

Що стосується Рищука і Гордєєва, то у них близько місяця тому пройшли обшуки, пов’язані з Катею. Що вселяє надію.

(Сам Рищук так коментував обшуки: «Не вийшло притягнути до справи Гандзюк, намагаються через ліс, нібито Катерина по нього писала. Ні до Гандзюк, ні до лісу я не маю відношення». — Ред.)

Зустріч з Зеленським

В.Г.: Вам першим розкажу, що ми зустрічалися з Зеленським.

Але оскільки зустріч була не для піару, то єдине, що скажу — вона була обнадійливою.

У попереднього президента бракувало політичної волі. Після зустрічі з новим президентом думаю, що йому у цьому напрямку політичної волі не бракує.

ВВС News Україна:Як ви вважаєте, як вся ситуація з Катериною Гандзюк вплинула на Україну?

В.Г .: Після розголосу про напад на Катю значно зменшилася кількість нападів на активістів. Раніше це наростало, як лавина.

Катя ж росла як політик, вела чесний спосіб життя. Думаю, пройшови би час, і вона стала б правильним політиком всеукраїнського рівня.