"Людству час відпочити, або Чому варто відмовитися від п’ятиденки", - експерт

Сучасний трудоголізм вийшов з-під контролю і вже завдає шкоди нашому добробуту.

Стів Тейлор

Про це у своєму блозі пише психолог, письменник, старший викладач психології в Міському університеті Лідса Стів Тейлор, передають Патріоти України.

"Дочка мого друга нещодавно закінчила університет і увійшла в робочий світ, влаштувавшись на тимчасову посаду в офісі. До кінця першого тижня вона в сльозах зателефонувала додому. «Це жахливо, — скаржилася вона мамі, — Ні на що часу не залишається. Я так втомлююся, що коли приходжу ввечері додому, все, що можу робити — це дивитися телевізор. Наступного ранку я знову рано встаю, і все повторюється. Якщо це — робота, то я не хочу займатися нею все своє життя».

Багато хто з нас поділяє її сум'яття. Виснажлива робота, типова для сучасного ринку праці, може перетворити вихідні, свята і вихід на пенсію на надзвичайно довгоочікувані моменти.

Тому питання: може і не така вже дивна ідея Лейбористської партії ввести чотириденний робочий тиждень? До того ж короткий робочий день зробив би нас продуктивніше і, безсумнівно, посприяв би поліпшенню самопочуття.

Якщо вам пощастило, ваша робота вас не тільки мотивує, але і допомагає реалізуватися. Але і в цьому випадку я готовий посперечатися, що робота не повинна бути головним аспектом життя або її визначальною рисою. Працюючи 40 годин на тиждень, ми обмежуємо видиму частину горизонту можливостей і пригод.

Стільки всього можна вивчити, відчути, є так багато шляхів розвитку і так багато цікавих занять (включаючи неробство). Коли ми стільки часу витрачаємо на роботу, складно знайти час і енергію на щось інше.

Історія роботи

Зрештою, звична для нас робота — це досить сучасне заняття. Протягом всієї історії людства — до декількох тисяч років тому — люди були мисливцями і збирачами. Їхньою основною роботою був пошук їжі і що, можливо, дивно — їм для цього не доводилося надто важко працювати.

Згідно з оцінкою деяких антропологів, сучасні мисливці та збирачі, що живуть так само, як і наші доісторичні предки, витрачають лише близько 4 годин на день на пошуки їжі. Час, що залишився, присвячений дозвіллю.

Життя стало по-справжньому складним, коли наші предки зайнялися фермерством. Землеробство виявилося набагато більш трудомістким, ніж полювання чи збирання фруктів.

Потім відбулася індустріальна революція, коли люди опинилися ув‘язненими на заводах і фабриках майже на весь час їхнього неспання, де до них ставилися як до знарядь праці. Вони працювали в жахливих умовах з жахливими зарплатами і зазвичай вмирали в юному віці.

Умови роботи зараз набагато краще, як мінімум в більшості економічно розвинених частин світу. Але мені здається, що ми все одно недостатньо далеко пішли.

Ми досі живемо зі спадщиною індустріальної революції під впливом помилкової ідеї, що робота визначає те, хто ми є і повинна бути основним заняттям у нашому житті. Ми досі живемо як економічні об'єкти, чия головна цінність — те, що ми можемо створити.

Але яка є альтернатива, запитаєте ви. Якби ми не працювали так сильно, економіки наших країн обвалилися б, і ми жили б у злиднях. Необов'язково так.

Менше роботи, більше сну, краще життя

У континентальній Європі працюють істотно менше, ніж у США і Великобританії, але продуктивність насправді вища. Такі країни як Голландія та Данія економічно успішніші, ніж США чи Великобританія. І зовсім не випадково те, що у них також вищий і рівень добробуту.

Менше роботи не означає занепад економіки. Насправді, можливо і зворотне. Більш тривалий робочий день стомлює й озлоблює людей, тим самим знижуючи їхню продуктивність. Є докази і того, що надмірна зайнятість негативно позначається на здоров'ї, погіршує сон і підвищує ризик серцево-судинних захворювань і діабету другого типу.

Найголовніше, менша зайнятість має і психологічні переваги. Наприклад, менше стресу і тривог. А ще — міцніші відносини, тому що так ми можемо проводити більше часу з близькими.

З'являється більше можливостей жити відповідно до наших внутрішніх інстинктів, тому ми проводимо більше часу в позитивному стані, який психологи називають «потік» (коли ми абсолютно поглинені діяльністю, яка приносить нам радість). У нас більше часу й енергії, щоб підживлювати творчі здібності, що також призводить до більш свідомого життя.

Працюючи менше, ми можемо насолоджуватися неробством. Одне з моїх досліджень стосується людей, які пережили життєву трансформацію, що послідувала після сильних переживань, стресу або близької зустрічі зі смертю. Я називаю цей феномен «посттравматичною трансформацією».

Люди, які пережили це, кажуть, що тепер вони більш вдячні за життя, більше пов'язані з природою. Їхні стосунки стали більш щирими, а вони самі — більш творчими та духовними.

Інша зміна — це те, що вони більше не так сильно цікавляться роботою. Їм подобається проводити час, нічим конкретно не займаючись, просто насолоджуючись моментом і тим, що вони живі.

І, можливо, що зараз ми в тій точці, коли нам час переосмислити наші відносини з економікою. Очевидно, що населення світу не може продовжувати створювати і споживати матеріальні блага в нинішніх темпах. Вплив цього на навколишнє середовище занадто істотний. Наша планета вже страждає від цієї напруги, і ми не зможемо витримати ще більше шкоди. У нещодавно опублікованій доповіді аналітичного центру Autonomy, більш короткий робочий день став одним з інструментів, які будуть використовуватися для запобігання кліматичній катастрофі.

Сучасний трудоголізм вийшов з-під контролю і вже завдає шкоди нашому добробуту. Одне очевидно: якщо ви проводите майже всі години неспання працюючи, не має значення, хто ви — бізнесмен з мільйонним капіталом чи успішний фінансовий аналітик — ви мало чим відрізняєтеся від фабричного працівника індустріального міста в 19 столітті.

Ви досі економічний об'єкт, чиє життя має цінність тільки в рамках тієї роботи, яку ви виконуєте. Різниця лише в тому, що ви вільні обирати і можете зробити своє життя більш значущим і повноцінним."

Інформація, котра опублікована на цій сторінці не має стосунку до редакції порталу patrioty.org.ua, всі права та відповідальність стосуються фізичних та юридичних осіб, котрі її оприлюднили.

Інші публікації автора

Хіти тижня. У них був вибір..: "Коррупционеров казнили: страх наказания превышал желание взять взятку", - Береза

вівторок, 28 січень 2020, 1:00

Сінгапур не виграв в лотерею боротьбу з корупцією. 9 серпня 1965 року Сінгапур був виключений з малайської Федерація за ... тотальну корупцію. Про це у своєму блозі пише екснардеп Борислав Береза, передають Патріоти України. Далі - мовою оригіналу:. "У...

Хіти тижня. "Пушилин с любовницей переезжает в Абхазию, его любовник в ах*е", - Фашик Донецький

понеділок, 27 січень 2020, 23:55

Відставка Владислава Суркова змусила "весільного генерала" Дениса Пушиліна терміново відкоригувати плани.