Майбутнє авіації: Американські дослідники винайшли технологію створення реактивного палива з ... кукурудзяних решток

Дослідники одного із провідних Університетів штату Вашингтон, разом із іншими спеціалістами США, активно працюють над пошуком найбільш вигідних сфер застосування різного роду залишків. Однією із найперспективніших їх робіт стала переробка кукурудзяних стебел, листя та інших решток на реактивне паливо. Про це повідомляє Washington State University (WSU), передають Патріоти України.

Відходи, також відомі як кукурудзяний качан, є містким джерелом лігніну, структурної молекули, яка використовується для виробництва вдосконалених реактивних палив. «Лігнін — це полімери, які надають міцність і жорсткість кукурудзі та іншим рослинам, — сказав Ян. — Його може бути перетворено на високоефективне, цілком стійке реактивне паливо».

Проект по переробці кукурудзяних відходів очолюється дослідниками з Університету Північної Дакоти. Одним із провідних фахівців виступає Бін Ян, доцент кафедри біологічних наук WSU. Фінансується проект Міністерством енергетики США (DOE). На проектування, створення та випробування пілотного реактора, який буде працювати на лігніні, виділено $3,7 млн. Фахівці також мають вивчити комерційну життєздатність розробки.

Перший пілотний проект був заснований у лабораторії біопродуктів, наук та техніки в WSU Tri-Cities, Ян та його колеги раніше розробили каталізатор для виробництва реактивного палива на основі лігніну, що містить циклічні вуглеводні — молекули з вигідними показниками викидів, які допомагають задовольнити стійкі потреби у паливі. «Ця ідея “відкриває двері” для реактивних палив, які демонструють високу продуктивність та дуже низькі викиди», — сказав Ян.

У цьому проекті тюки кукурудзяного корму будуть попередньо оброблені у співпраці з Національною лабораторією Айдахо DOE. Потім вчені Національної лабораторії відновлюваних джерел енергії в Колорадо використовуватимуть механічні та хімічні процеси переробки для отримання лігніну. Потім його буде перетворено на паливо в пілотному масштабі в Університеті Північної Дакоти, використовуючи каталізатор і процеси, розроблені в WSU. «Стале паливо — це майбутнє авіації, — сказав Ян. — Цей проект може принести екологічні та економічні вигоди, одночасно надаючи нову цінність сільському господарству».