"Медичне пекло": Вдова померлого від коронавірусу розповіла про жахи і хамство в маріупольській лікарні (фото)

Вдова померлого в Маріуполі від COVID-19 чоловіка розповіла про жахливі умови в лікарні, хамство медперсоналу і крадіжку ліків. Про хворобу та смерть чоловіка розповіла Раїса Таможнікова-Сачанова, передають Патріоти України з посиланням на Телеграф.

Жінка впевнена, що в летальному кінці винен не стільки COVID-19, скільки бездушність персоналу медустанови. За словами жінки, вони захворіли разом із чоловіком 12 жовтня. У неї хвороба протікала легше, але й чоловікові теж не було особливо важко. "Нюх він не втратив, температура була 37,2-37,4, навіть до 38 не дійшла. Кашель у нього був завжди – "фірмовий", ми вважаємо, шахтарський. Будь-яких інших симптомів, що свідчать про коронавірус, не було", – розповіла Таможнікова-Сачанова.

Однак, коли пульсоксиметр, який купила донька, показав у чоловіка рівень насичення крові киснем усього 82% за норми, яка є не нижчою, ніж 95, терапевт порадив викликати швидку. "Привезли нас до міської лікарні №9 (раніше вона називалася лікарня "водників", тепер – Центр первинної медичної санітарної допомоги №4), у санпропускник, і тут почалося: ми, та й швидка, вислухали стільки негативу і бруду від чергового лікаря! "А що ви їх сюди привезли? Ви що думаєте, вас тут рятуватимуть? Так тут один кисневий прилад на 6 осіб! Ось вам реалії, подивіться на все на це! І куди вас покладуть?" Усе це було так зневажливо, немов саме ми були винні в проблемах самої лікарні", – розповіла вдова.

За її словами, довго не могли знайти палату, куди покласти чоловіка. Запропонували навіть палату без лежачого місця. Але врешті-решт місце знайшли. "Найцікавіше, що порожні палати були, але такі убогі – зі старими ліжками, з дерев'яними розсохлими рамами, без фіранок, з тріщинами на стелі і стінах, з лампочками найменшої потужності! Плюс антисанітарія: туалет не працює, у палатах у кранах немає води", – розповіла Таможнікова-Сачанова.

За її словами, далі події розвивалися, як у страшному сні. "Три санітарки притягли кисневий апарат, навіть не знаючи, як ним користуватися, і сказали, що через кілька годин заберуть, бо "ледве забрали в бабусі...". Коли прийшли його забирати – "тому що в бабусі вже ноги холонуть", то рівень сатурації крові піднявся до 92%, але потім знову впав до 82! Після моїх прохань прийшов молодий лікар із реанімації, запитав, які були призначення. Здивувався: "А що, препарат для розрідження крові не призначили?", зробив чоловікові укол", – розповіла жінка.

Потім принесли інший апарат, але виявилося, що він не працює. "А далі взагалі без будь-яких пояснень чоловіка стали кудись відвозити, він рознервувався. Виявилося, що забирають до реанімації, але мене не тільки не пустили туди, а просто вигнали о пів на шосту ранку зі словами "Пішла геть звідси..." – поділилася вдова.

Вона зауважила, що так ставилися не тільки до них, але й до всіх пацієнтів.

Також вона розповіла, що, отримавши список потрібних ліків, тут же їх купила й передала медсестрі. "О 4:00 Міша телефонує й питає: "Раєчко, а де мої ліки?" – "Так я ж ще в обід усе передала!", А в трубку чую, як хтось кричить із персоналу: "Нічого ви не передавали, що ви мелете, ви жодні ліки не передавали!". "Дівчатка, ви що – жартуєте? Я і вчорашній борг повернула, і сьогоднішнє все, що треба, у мене чек є". І чоловік тут же говорить: "Раю, тут таке коїться – реально до мене за цілий день ніхто не підійшов, тут таке свавілля...". А я його благаю: "Мішанечко, рідненький, роби все, що говорять, щоб вони не образили тебе", – розповіла Таможнікова-Сачанова.

Вона зателефонувала завідувачці відділення, розповіла їй про ліки й додала, що родина платоспроможна, купить усе, що потрібно. Медикиня запевнила жінку, що все буде гаразд і вона все з'ясує, як буде на місці.

Наступного ранку на запитання про стан чоловіка лікарка-координаторка відповіла грубо: "Ну як ви хочете: він такий товстий, ми таких не рятували. Він узагалі не слухається нас, маску знімає, у туалет сам іде, памперс одягати не хоче". На думку лікаря, у чоловіка була не просто пневмонія, а COVID-19, але поки не прийшли результати тесту, взятого в момент надходження, вона не може змінити протокол лікування. Після втручання зятя лікування таки призначили й передали список ліків, яких не було в маріупольських аптеках. За ними довелося їхати в Запоріжжя.

О 4:00 жінка прокинулася в тривозі, інтуїтивно відчувши біду. "А о 6:00 його серце зупинилося. Медсестра зателефонувала зятю, а молодша дочка ночувала в мене, прийшла, сіла на ліжко: "Мамочко, матусю... Татка немає! Ще й знайомий лікар сказав мені: "Якого ви відвезли його в цю "дев'ятку"?" – зі сльозами згадала жінка.

Але це ще не стало кінцем історії. Таможнікова-Сачанова розповіла, що чоловіка перевезли до моргу і просто скинули на кахельну підлогу, розбивши його обличчя. "Це ж просто блюзнірство! Зять дізнався, що там, трапляється, щури об'їдають частини тіл, і негайно забрав тіло до приватної ритуальної служби", – розповіла вдова.

Зараз, трохи оговтавшись, вона разом із рідними має намір з'ясувати, що діється в 9-тій лікарні, поговорити із завідувачем, подивитися йому у вічі, дізнатися, як рятували й чому не врятували її "другу половинку".