Професор Національного технічного університету "Дніпровська політехніка" Валерій Громов, який став стороною мовного скандалу через відмову викладати українською мовою, пояснив свою позицію і виклав аргументи, які стали причиною його рішення звільнитися з вишу, передають Патріоти України з посиланням на Апостроф.
За словами Громова, у "Дніпровській політехніці" він читав курси: "Німецька ідеалістична філософія", "Метафізика", "Естетика", "Антична філософія", "Давньосхідна філософія" для студентів гуманітарного і соціального напрямку, а також "Культури Стародавнього Сходу" для "культурологів" і філософську частину "Ціннісних компетенцій фахівця" для студентів не філософських спеціальностях.
"Весь цей час, а в університеті я пропрацював 27 років, у мене не було проблем з викладанням матеріалу російською мовою навіть з тими студентами, які вважали за краще б слухати викладання українською мовою. Моя українська мова не настільки бездоганна, щоб такий складний матеріал з філософії я міг викладати українською. А викладати філософію, навіть просто намагаючись дотримуватися інтелектуальної стежки якогось великого філософа, це означає мислити, напружуватися, розуміти", - пояснив професор.
Разом з тим, він визнав, що відстоює російську мову в країні, де "половина населення говорить російською". "На мій погляд, хоча я добре обізнаний, наскільки по-різному думають люди, в Україні було б набагато більше ментального благополуччя, якби мовна політика була б іншою. Моя точка зору полягає в тому, що українська і російська мови - це наші мови, а не так, що українська ваша, а російська наша. На культуру незалежної України можуть плідно попрацювати всі, потрібно тільки мати добру волю в дусі універсальних моральних цінностей і йти назустріч один одному. Людям, які сіють розбрат і вигодовують міжнаціональну ворожнечу, здається, що в їхньому житті стає більше сенсу і навіть духовності через непримиренні переконання. Але в ХХІ столітті, після століть кривавої історії Європи, можна з упевненістю сказати, що це шлях в нікуди. Зрештою, чому нас вчили Будда, Крішна, Христос і Мухаммед? Хіба не вчили вони нас любові?", - виклав свою позицію Громов.
Провідна або поминальна неділя, проводи, провідки, гробки, опроводи, радониця, дарна неділя, радниця, Томина неділя – все це назви однієї і тої ж традиції – згадувати душі померлих в першій після Великодня недільний день. Провідна неділя 2025 року у хр...
Після Великодня почалася Світла седмиця. Кожен день цього тижня має свої традиції. Цьогоріч 23 квітня східні та західні християни разом відзначають Світлу середу. Про традиції третього дня Світлої седмиці переказують Патріоти України. Далі - мовою ориг...