"У суботу, 14 вересня, близько 5:00 полеглого під Волновахою бійця 36-ї окремої бригади морської піхоти Олександра Лінчевського зустріли на Шполянщині. Останній шлях нашого земляка до рідного дому був встелений свічками вздовж дороги в с. Сигнаївка та в с. Матусів. Учасники АТО, волонтери, представники місцевих громад, жителі села, молодь і всі небайдужі зі сльозами на очах зустрічали кортеж із тілом загиблого героя. Йому був лише 21 рік.

Висловити свої співчуття родині покійного приїхали побратими полеглого героя, учасники АТО, волонтери, представники місцевої та районної влади, військовослужбовці.

Того ж дня із зворушливими почестями поховали українського воїна в рідному селі Матусів, де він народився і виріс, звідки пішов захищати батьківщину. Сотні земляків - жителі громади, району, учасники АТО, однокласники - цього дня зібралися в селі Матусів, де виріс і мужнів Олександр", - наголошується, зокрема, в повідомленні.

Олександр Лінчевський народився 16 квітня 1998 року в селі Матусів. Закінчив сільську школу №2, після чого вступив до професійно-технічного училища. Потім був призваний на строкову службу, а згодом підписав контракт із Військово-морськими силами ЗС України. Служив матросом, стрільцем-помічником гранатометчика десантно-штурмової роти 1-го окремого батальйону морської піхоти. Загинув 11 вересня близько 23:00 у районі села Павлопіль Волноваського району Донецької області унаслідок смертельного кульового поранення. Його він зазнав під час обстрілу наших позицій зі стрілецької зброї і великокаліберних кулеметів, яким ворог прикривав роботу свого снайпера. Разом із ним загинув Микола Обухівський.

Поховали героя на Алеї Слави сільського кладовища. У нього залишилися батьки, брати і сестри.