На порозі трудової кризи, або Складний вибір абітурієнта: Куди українцям податися вчитись

Уже у травні сотні тисяч школярів пройдуть зовнішнє незалежне оцінювання (ЗНО) та визначаться зі своєю майбутньою професією. Журналісти з'ясували, на кого вигідніше навчатися в Україні, передають Патріоти України з посиланням на Обозреватель.

Майбутнє за технологіями і здоров'ям

Оцінити, як розвиватиметься ринок праці, зазначає науковець Лідія Ткаченко, вкрай складно. Однак, якщо звернути увагу на тенденції в країнах Європейського Союзу, можна зробити корисні висновки і для українців.

"Важко зрозуміти, як розвиватиметься ринок праці. У Євросоюзі серед перспективних сфер традиційно називають IT і здоров'я. Причому включають в останню сферу не лише медицину, а все, що пов'язане зі здоровим способом життя", — впевнена експерт.

Перспективні напрямки:

• Інформаційні технології;
• Безпека у мережі;
• Здоров'я і медицина;
• Агропромисловий комплекс;
• Будівництво.

Аналітик Володимир Мазуренко додає: українські програмісти працюють в офісах по всьому світу і вважаються одними з найкращих. У різних міжнародних рейтингах Україна традиційно посідає невисокі місця за рівнем розвитку інституцій, захисту інвестицій тощо, однак вигідно виділяється за рівнем освіченості робочої сили. Технічна освіта — на високому рівні.

"Якщо говорити про найперспективніші напрямки — технологія, комп'ютерна інженерія. Це те, що ще багато років користуватиметься попитом на ринку. Зараз важко знайти хорошого фахівця з кібербезпеки, а з огляду на тотальну діджиталізацію, популяризацію безготівкових розрахунків, криптовалют, можна сміливо стверджувати, що за цим — майбутнє", — зазначає Мазуренко.

Також в Україні, з огляду на особливість економічної ситуації, користуватимуться попитом будівельники (починаючи від інженерів і закінчуючи простими робітниками) і аграрії (трактористи, агрономи). При цьому експерти сходяться на думці: побудувати успішну кар'єру можна лише за умови, якщо робота викликає інтерес і дозволяє реалізувати свій потенціал.

До речі, також набирають обертів спеціальності, пов'язані з соціальними мережами. Причому йдеться як про просування персональної сторінки, так і про бачення рекламної кампанії в соціальних мережах.

Вища освіта втрачає затребуваність

Україна — одна з найосвіченіших країн Європи. У нас вищу освіту здобувають до 80% випускників шкіл, а в середньому по Європі — трохи більше половини. Проблема в тому, що левова частка дипломованих фахівців після вишів стає на біржу праці. Для прикладу, у Києві з усієї кількості офіційно безробітних понад 80% мають вищу освіту.

Бувають навіть випадки, коли в селах випускники шкіл їдуть до найближчого міста і вступають до вишів на спеціальність міжнародні відносини. Вони розуміють, що за своєю спеціальністю не зможуть працювати ні в рідному селі, ні в найближчому місті, але все одно витрачають на це п'ять років і повертаються додому, розповідає директор з персоналу великої компанії Наталія Романенко.

Працювати трактористом, слюсарем, зварювальником або навіть інженером — непрестижно, пояснює HR-експерт Олександр Білоус, додаючи: "Саме тому випускники шкіл навчаються на юристів і економістів, а потім працюють продавцями у магазинах".

Час, коли вища освіта була ознакою достатку і успішності, вже давно минув. Дипломи отримують навіть трійочники, освіта, у порівнянні з сусідніми країнами, коштує дешево. Та й якщо раніше для високої зарплати треба було обов'язково мати диплом, то зараз трактористи можуть заробляти вдвічі більше за технологів або інженерів, а хороший зварювальник за місяць одержує не менше за менеджера середньої ланки.

Перед тим, як визначитися, на яку професію піти навчатися і чи варто отримувати для цього вищу освіту, HR-експерт Олександр Білоус радить пройти тести на професійне орієнтування, звернути увагу на ті предмети зі шкільної програми, які легше давалися і викликали більший інтерес.

"Так, у нас надлишок юристів. Але хороший юрист завжди знайде роботу. І якщо у вас є бажання отримати знання і реалізувати їх, є скрупульозність, є необхідні задатки, вас цікавить історія, право і ви бачите себе лише в юриспруденції, хай там що, ідіть навчатися на юриста. А якщо виявиться, що це не ваше, завжди можна "втекти" в суміжну спеціальність або опанувати інші навички та влаштуватися не за професією. Я б сказав, що зараз освіта втрачає те значення, яке було раніше. Бо не можна п'ять років повчитися і піти. Треба навчатися все життя. В університеті — база, а далі все залежить від того, що ви зведете на цьому фундаменті", — радить Білоус.