Нагірно-Карабаський конфлікт: "Туреччина викопала Росії могилу на Кавказі", - політолог

"Кремль зарозуміло пропонує всім державам, які входять в зону тиску і впливу Росії, демонстративно вивчити, раз і назавжди, "карабахський урок Кремля" - не чинити опір Росії і дружити тільки з нею. Якось непомітно для себе Кремль перейшов від стратегії м'якої сили і економічної залежності до стратегії відритого шантажу як головного знаряддя зовнішньої політики з державами колишнього СНД.

Суть цієї стратегії - створення непереборних без Росії територіальних конфліктів для держав, що оточують Росію, які нескінченно послаблюють ці країни і роблять їх залежними від політики Кремля. В Україні - це Донбас і Крим, в Грузії - Абхазія, в Молдові - Придністров'я, у Вірменії та Азербайджані - це Нагірний Карабах, що дозволяє впливати на поведінку відразу двох країн. Тепер на черзі – Білорусь, Казахстан і Киргизія. Там Кремлю буде ще простіше створити регіональні конфлікти. А враховуючи неефективність міжнародних органів, що регулюють такі конфлікти типу РБ ООН, то у Росії є всі шанси оточити себе ланцюгом непокірних, але принципово ослаблених держав - це і буде зона зовнішньої безпеки Росії.

Але тут Кремль зіткнеться з двома проблемами. По-перше, методом гібридних воєн і створення високої напруженості в зоні конфліктів будуть користуватися і сильніші, ніж Росія країни, перш за все США і Китай. По-друге, проблема Кремля в тому, що ці держави, що потрапили в зону геополітичного шантажу Кремля, вічно будуть шукати собі союзника, які будуть або сильніше Росії - це США чи Китай, або не будуть боятися гніву Кремля - це Великобританія, Туреччина та Іран.

Наприклад, вже зараз Туреччина не боїться Росії в Сирії, Лівії, Іраку, Вірменії, Азербайджані та Україні. Більш того, вона не тільки успішно нарощує військово-політичне співробітництво з Україною, але, як і Росія, претендує на Крим в якості миротворчої сили для захисту кримського-татарського населення від репресій Кремля. Успішний прихід Туреччини на Кавказ різко ускладнив свободу маневру Росії на величезному просторі - від Лівії, Сирії та Кавказу до Туркменістану.

Туреччина теж піднесла всьому світу свій, "тюркський урок". Насправді, найголовніший урок карабаської трагедії - це успішне здійснення Туреччиною потужного проекту просування "тюркського світу" на схід. Всього три роки тому все почалося з Ідлібу в Сирії, а сьогодні Туреччина вже досягла Каспійського моря. У той час як Росія у своєму проекті розширення "русского мира" надовго застрягла у війні з Україною, а інші країни - Молдова, Білорусь і Казахстан, Вірменія, Азербайджан, кожен по своєму, намагаються вирватися із залізних обіймів Кремля.

США і Китаю залишається тільки терпляче чекати, коли найгостріша економічна і внутрішньополітична криза в Росії послабить цю залізну хватку, як це було вже в 90-х роках минулого століття."