Найкращі науковці не можуть розгадати загадку цього аномального відкриття в Сонячній системі

Провідні вчені і астрономи не можуть пояснити, з чим пов'язана ця дивна аномалія. Офіційна прес-служба NASA повідомила про те, що зонди Сполучених Штатів Америки Voyager змогли зафіксувати незвичайний тиск на межі Сонячної системи з міжзоряним простором, але не можуть до поточного моменту встановити причини даного явища, передають Патріоти України з посиланням на іноземні ЗМІ.

Космічні апарати Voyager-1 і Voyager-2 запустили в космос ще в 1977 році. Деякі системи зондів вже не працюють, але вони до сих пір передають зібрані ними дані на Землю.

Нещодавно в космічному агентстві NASA повідомили, що зонди передали інформацію про незвичайний космічний тиск на краю геліосфери. Межі геліосфери одночасно є і межами Сонячної системи з міжзоряним простором.

До сих пір астрономи вважали, що ближче до краю Сонячної системи тиск (викликаний частинками на зразок електронів та іонів, які нагріваються і прискорюються за рахунок магнітних полів і створюють сонячний вітер) потроху знижується і вирівнюється за рахунок зустрічного тиску з міжзоряного простору, який створюють інші зоряні системи. Під час більшої сонячної активності, коли Сонце викидає більшу кількість плазми, тиск в геліосфері зростає і, відповідно, знижується під час меншою активності зірки.

У 2012 році зонди NASA Voyager-1 і Voyager-2 виявили, що тиск на краю Сонячної системи набагато вище, ніж припускали вчені після того, як вони виміряли в цьому регіоні швидкість сонячного вітру. Астрономи дізналися, що в геліосферній мантії ударна хвиля від нашої зірки поширюється зі швидкістю приблизно 300 кілометрів на секунду. Це приблизно в тисячу разів швидше, ніж швидкість сонячного вітру в повітрі.

Знаючи відстань між зондами Voyager, фахівці з NASA визначили, що тиск на краю Сонячної системи, викликаний впливом зірки на іони і електрони, набагато вище, ніж передбачалося раніше. Це означає, що існують і інші чинники, через які тиск на такій величезній відстані від Сонця все одно зростає. Цими факторами можуть виявитися вплив частинок, магнітних сил або невідомих астрофізикам космічних об'єктів.

"Питання, чому космічні промені поводяться по-різному всередині і зовні геліосфери, залишається відкритим", - зазначає Джеймі Ранкин, автор нового дослідження з Прінстонського університету в Нью-Джерсі.

Так, зонд Voyager-2 в кінці 2018 року залишив межі геліосфери і вийшов в космос. Voyager-1 залишив Сонячну систему в 2012 році.