"Не очікував такого тиску": "Путін у своєму оточенні зазначив, що анексія була помилкою. Але він цю помилку не визнаватиме", - Джемілєв

Одним із спікерів заходу був лідер кримськотатарського народу, народний депутат України Мустафа Джемілєв. У своїй промові він торкнувся низки питань, пов'язаних із теперішнім, минулим і майбутнім Кримського півострова. Журналісти виділили основні тези Мустафи Джемілєва, передають Патріоти України з посиланням на Крим.Реалії.

Ставлення кримчан до анексії

Люди, які проживають у Криму, по-різному ставляться (до анексії півострова – ред.). Хтось звик жити по-іншому, і нова система, нав'язана Росією, для них незвична. Є люди, які вітають російську окупацію, тому що у них «відчуття», що вони – російські і тепер там найголовніші. Це дає їм душевний спокій або ще щось на зразок. Є люди, які дуже переживають через те, що немає тієї звичної свободи, яка була в складі української держави. Не було заборон на якісь книги, не переслідували за якесь необережне слово. Зараз усе це є, як у найгірші часи радянського періоду.

Для корінного народу це особливе питання: без Криму просто немає існування цього народу. Оскільки зараз така атмосфера, через яку, на жаль, багато кримських татар змушені залишати Крим, – це дійсно трагедія. Це питання існування народу. В першу чергу, саме представники корінного народу пов'язують усе своє майбутнє, чи збережеться взагалі нація, саме з деокупацією.

Україна обрала мирний, дипломатичний шлях. В основному він розрахований на «мир», який не повинен застосовуватися з явним, відкритим, нахабним нехтуванням міжнародного права – щоб якісь країни в силу того, що у них більше озброєння, могли запросто заходити в інші країни, захоплювати їхні території та встановлювати свої порядки.

Провальна анексія

Новообраний президент України Володимир Зеленський недавно сказав, що деокупація відбудеться після смерті Путіна (президента Росії Володимира Путіна – ред.). В його словах є логіка. Тому що це (окупація – ред.) ініціатива саме Путіна. Якщо він це сказав, то ніяких сил заперечувати цьому немає. Розрахунок Путіна був, мабуть, на те, що окупація Криму обійдеться також легко, як окупація частини Грузії. Світ трошки пошумів і начебто все спало. І це дуже надихнуло Путіна.

Але реакція на окупацію Криму була іншою. Це продемонструвала 27 березня 2014 року Генеральна асамблея ООН, коли практично весь світ зажадав звільнення окупованої території. Але, на жаль, Росія не та країна, що зважає на міжнародні норми, рішення міжнародних організацій.

Мова сили

Ця країна (Росія – ред.) розуміє іншу мову – мову сили. На Заході це розуміють і почали запроваджувати санкції. На наш превеликий жаль, не всі країни приєдналися до санкцій. Але я повинен сказати, що ті, хто підтримали санкції – провідні країни. Це відчутно, і для Путіна це великий удар. Він цього явно не очікував. Зараз Крим – дуже дотаційний. За оцінками російських експертів, щорічно утримання Криму обходиться на суму від 3 до 5 мільярдів доларів. І те, що в 2015 році за нашою ініціативою ми почали блокаду Криму – це теж значно здорожчало утримання Криму в «складі» Росії.

У нас є точна інформація, що Путін у своєму оточенні визнав, що анексія була помилкою. Але він сказав, що цю помилку вони не визнаватимуть. Будь-яка розсудлива людина розуміє, що він своїми агресивними діями завдав Росії таку шкоду, яка не зміг би завдати жоден ворог. Я вже не кажу про престиж цієї країни.

Довідка: на території Криму і Севастополя 16 березня 2014 року відбувся невизнаний світом «референдум» про статус півострова, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу. Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали результати голосування на «референдумі». Президент Росії Володимир Путін 18 березня оголосив про «приєднання» Криму до Росії.

Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова і називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.