"Не забуває про бізнес і оточує себе друзями": "Зеленський нічим не кращий за Порошенка", - Андрій Куликов (відео)

Хоча люди здатні змінюватись, суспільству не потрібно забувати, що Зеленський був одним із найактивніших творців "русского мира" в Україні, вважає відомий журналіст, голова правління "Громадського радіо" Андрій Куликов, передають Патріоти України з посиланням на Апостроф.

- Ще до президентських виборів багато експертів говорили, що для Росії навіть більш важливо не те, хто буде президентом, а який буде новий склад парламенту. Чи підтримуєте ви цю думку?

- Те, хто буде обраний президентом, і те, яким буде склад парламенту, важливо не саме по собі, а важливо тією мірою, якою і президент, і склад парламенту будуть підтримані українцями. І звичайно, які б не були мотиви виборців, а 75% учасниць і учасників виборів голосували за Зеленського - це дуже вагома пропорція, яка збільшує значення Зеленського і для України, і для міжнародних ворогів чи партнерів. Так само і парламент: не склад парламенту, а пропорція тих українців, які цей парламент вважатимуть, перепрошую на слові, легітимним. Якщо, умовно кажучи, там буде перевага "Слуги народу" - однопартійна, або вони зможуть з кимось вступити в коаліцію чи в неформальне співробітництво, - це для іноземних аналітиків і для російських спостерігачів і стратегів буде поганим знаком. Це означатиме, що українці здатні між собою домовлятися. Якщо буде роздрай, то, звичайно, це для них дуже хороший знак.

Я думаю, що насправді дуже велике значення матимуть вибори до органів місцевого самоврядування 2020 року, де будуть формуватися ті команди, які знизу будуть продовжувати будувати цю державу, будуть знизу продовжувати її захищати і будуть її зберігати, незважаючи на те, що хто там буде нагорі.

До слова, якби Зеленський переміг не з таким великим відривом, це був би дуже хороший знак для Росії, при всьому тому, що серед його прихильників, за моїм враженням, є люди, які саме на нього покладали надії на швидке і, можливо, не на українських умовах, примирення з Росією. Зрештою, я вже говорив, і я залишаюсь при тій думці, що пан Володимир був одним із найактивніших творців "русского мира" в Україні, в нашій культурній сфері.

- Чому? Через "Квартал 95"?

- Через "Квартал 95", "Сватів" і всю цю квазіфільмографічну продукцію, яку вони видавали. Якщо ви проаналізуєте "Свати", це типовий твір, розрахований не просто на однакове споживання в Україні, Росії, інших країнах, жителі яких розмовляють і думають по-російські, - це твір, який утверджує спільність між нас - спільність звичок, спільність образу думок, спільність наших уподобань. Там немає нічого про те, наскільки ми різні.

- Але ж подивіться, який запит в Україні на ці серіали, на цей гумор. Більш доросле покоління, дійсно, говорить, ми один народ - білоруси, росіяни, українці.

- Правильно. І Зеленський цьому дуже і дуже сприяв.

- Може, він просто підкреслив це, не бажаючи.

- О, не бажаючи! Я думаю, чудово бажаючи. Досвідчена, ділова людина, досвідчений вибудовувач ділових відносин, і ці фільми були створені з певною комерційною метою, зокрема.

Люди здатні змінюватись, я це з власного досвіду знаю. Можливо, пан Зеленський із приходом на пост президента України починає переосмислювати: не можна поводитись так, як він поводився раніше, не можна навіть сприймати ситуацію так, як він сприймав раніше. Хоча іноді те, що він робить, надто нагадує те, що робив і робить пан Порошенко. Наприклад, коли президент приїздить до Маріуполя в той самий день, коли там відбувається концерт кого? – "Кварталу 95". І президент не просто приїжджає в місто, він іде на концерт "Кварталу 95", говорить, що хотів би з ними виступати на сцені. Я перепрошую: чим це кардинально відрізняється від фабрики "Рошен"? Нічим. Так, Порошенко був, на мою думку, радикально неправий із продажем/не продажем своїх активів, але формально відмовившись від своєї участі в "Кварталі 95", президент зберігає його як один із ресурсів підтримання своєї популярності.

- До речі, говорячи про графік президента, звідки у нього час? Ви згадайте, Порошенко за чотири чи за п’ять років якось поїхав на Мальдіви, з чорного ходу, тоді був шалений розголос і осуд суспільства. А Зеленський у перший місяць на посту відвідував "Лігу сміху", ходив на концерт Монатіка, поїхав у Маріуполь і там теж пішов на концерт. Наскільки це нормально виділяти в своєму графіку час для таких речей?

- Я вважаю, що це не тільки нормально, а може бути навіть рекомендовано, тому що у людини має бути щось, що їй допомагає відновлюватись. Хтось знаходить це в алкоголі, хтось - у відвідуванні концертів, хтось - слухає музику, хтось - читає літературу. Тому в цьому сенсі у мене до Зеленського претензій немає і бути не може. Але до того, що він надає перевагу тим, із ким пов'язаний діловими відносинами, і вони ж підтримують його образ, у мене питання є.

Я свого часу навіть з колегами сперечався, захищаючи пана Януковича, коли вони казали: що ж це таке - він на роботу приїздить о дванадцятій, а їде раніше і так далі. Кажу: перепрошую, а де у нас визначений робочий день президента? Ми можемо припустити, що це він в Адміністрації з’являється в цей час, а решту часу, де б він там не жив чи не мандрував, віддає тим самим невідступним думам про Батьківщину.

Тому, в цьому сенсі, я думаю, все нормально, і навіть в тому, що президент побіг до фонтану…

- Це взагалі дуже мило було.

- Це мило, це смішно, хто як сприймає… мене це трошки дратує як людину старшого віку, яка теж хотіла би побігти до фонтану, але не завжди це може собі дозволити. Інша справа, що це ставить реальне питання про безпеку президента. Ким би ти не був, зараз ти є головною людиною в країні. Коли я побачив, як охоронці кинулись навздогін президенту, я розумів, що для них це дуже серйозно. Якщо для них це дуже серйозно, то, думаю, і для нас це дуже серйозно. Дехто і досі називає Зеленського блазнем. Я думаю, що певні звички у людини залишаться. Він екстравагантний. Тут питання в тому, наскільки ця екстравагантність природня, наскільки зумовлена звичкою, а наскільки вона штучна. Якщо вона штучна, це для нас усіх певний сигнал тривоги.

- За що можна похвалити Зеленського? Які якості йому варто зберегти і розвивати? Дуже приємно, що він так відкрито спілкується із журналістами, запросив в Адміністрацію президента показати, де вони працюють, в яких умовах це все відбувається, декілька разів за місяць провів відкриту зустріч із журналістами і, в принципі, його середовище достатньо відкрите.

- У мене під час виборчої кампанії склалось зовсім інакше враження. Мої контакти з прес-службою та іншими підрозділами кампанії Зеленського, м’яко кажучи, не були дуже приємними. Я начувся від них багато обіцянок, котрих вони не дотримались.

- Наприклад?

- Під час передвиборчої кампанії я написав, як і багато колег, запит на інтерв’ю з кандидатом Зеленським і отримав відповідь, що оскільки у кандидата є більше трьохсот заявок від українських і зарубіжних засобів масової інформації, прийнято рішення до першого туру включно не давати ексклюзивних інтерв’ю. Через два дні після цього його прес-служба циркуляром розсилає повідомлення: дивіться ексклюзивне інтерв’ю Зеленського телеканалу "Україна". Це є пряме порушення того, що вони казали раніше. Ще у команді Зеленського обіцяли, що для нашої програми на "Громадському радіо" прийде той, потім той, а потім ще інший. У результаті ніхто не прийшов. Якщо, скажімо, від Порошенка ми отримали принаймні довірену особу, то від Зеленського взагалі ніхто не наважився прийти. Тепер вони краще до цього підходять, зокрема, розраховуючи на те, що багато журналістів будуть дуже і дуже потішені тією увагою, яку до них виявляють.

- Вас чи ваших колег, до речі, запрошували?

- Ні, мене не запрошували і моїх колег з "Громадського радіо" теж.

- Якось вибірково до цього ставляться.

- Я думаю, у них є на це право. Але просто треба проаналізувати склад тих, хто приходить. Багато з нас у журналістському середовищі роздратовані або обурені тим, як поводилось і поводиться оточення президента. Інші, навпаки, просто в захопленні від пана Зеленського і від його команди. Це природні процеси, і природно з боку цієї команди все ж таки звертати увагу і сприяти більше тим, хто позитивно до нього ставиться.

- У вас є ще якісь пункти, за що можна похвалити Зеленського?

- Моя компетенція не хвалити чи гонити Зеленського. Поки що він не накоїв ніякої шкоди, так мені здається. Чи він зробив щось корисне, у мене теж є велике питання. Так, міжнародні відносини не завалив. Напруження в суспільстві до ворожості не зросло. Я не беру окремі групи людей, які під впливом соціальних мереж чи чогось іншого самі себе накручують, але Зеленський та його команда не зробили тих кроків, які, умовно кажучи, могли б налаштувати проти них більшість україномовних або, навпаки, більшість російськомовних, більшість православних чи більшість греко-католиків. Питання тільки в тому, що це просто піднято вітрило, і судно рухається туди, куди вітер дме, чи це все ж таки іноді воно й проти вітру на веслах просувається.