Падіння ціни на нафту: Що сталося і чого чекати далі

Чому нафта подешевшала й чому впали ціни, - передають Патріоти України з посиланням на 24 канал.

Чому нафта подешевшала

По-перше, пандемія коронавірусу зробила попит на нафту майже нульовим. Авіація практично не літає, а вона і автотранспорт – основні споживачі "чорного золота".

По-друге, власне видобуток нафти ніхто не відміняв і він збільшувався, поки ОПЕК не досяг угоди по скороченню.

Світ залитий непотрібним нікому наразі викопним паливом. Домовленість починається у травні, а поки викачується 100 млн барелів щодня. Економіка переживає подвійний шок попиту та пропозиції, цей процес безжально штовхає ціни вниз.

По-третє, її вже настільки багато, що нема де зберігати. Головне нафтосховище США – Кушінг у штаті Оклахома – розраховане на 76 млн барелів. Всередині вже 55 млн, тобто вже на початку травня воно заповниться вщерть.

Та і зберігати там нафту доволі недешево, як в супертанкерах, так і у великих портах, як-то Сингапур чи Роттердам. Навіть рекордне зменшення видобутку нафти в США на 700 тисяч барелів з 13 млн до 12,3 млн ніяк не вплине на ситуацію. Очікування такі, що до кінця року цей показник впаде до 11 млн барелів.

Інші причини трохи глибші. 20-го квітня, у день максимального падіння, нафта торгувалася за травневими контрактами, які вже спливали за добу. Звісно, їх вже ніхто не купував, а фьючерси виключно продавали. Мало купити баррель нафти, треба ще фізично доправити його на зберігання у те саме сховище Кушінг, або споживачам. Трейдери вирішили відмовитись від травневих контрактів та шукати щастя у призначених для червня.

Якщо ви виробник, то ваш ринок зник. Якщо ви не маєте доступу до сховища – вам не пощастило, – пояснив NYT Аарон Брейді, віце-президент з послуг нафтового ринку в IHS Market.

Ті, хто не має, намагалися продати барелі, знижуючи ціну. Поки вона не впала до нуля та не стала взагалі від'ємною. Торги закінчились на відмітці у -37 доларів США (мінус тридцять сім) – найнижчій в історії. Настільки мало не було навіть після відкриття покладів нафти в США у XIX столітті та під час Великої Депресії у 1931 році.

Це дуже реальний дисбаланс між попитом та пропозицією, який тримає ринок у сильному стресі, – прокоментував NYT Антуан Халфф, партнер дослідницької фірми Kayrros.

Мінусова ціна означає, що виробники мають доплатити покупцеві за те, щоб він самотужки вивіз нафту зі сховища. Тобто втрачається не тільки прибуток (бо ж покупець нічого не платить), але й 30 доларів США з кожного бареля за самовивіз. Багато хто на такому фоні вирішує припинити роботу до кращих часів або навіть подає на банкрутування. Нафтопереробні заводи не беруть у переробку нафту, щоб перетворити її у бензин чи дизель чи інші нафтопродукти. Бо знову ж таки, мало хто їх купує у ці часи.

Незважаючи на мінімальне відновлення ціни до плюсової, багато хто задає собі питання: що буде далі з нафтовою індустрією Сполучених Штатів?

Мінімальні ціни: що буде далі

Отже, торги продовжуються, але тепер вже першими літніми фьючерсами. На червень вони коштували 22 долари США, але 21-го квітня продовжили падіння вниз. Індустрія відображає ситуацію доволі чітко: за 5 останніх тижнів зупинено 263 вишки, які власне викачують нафту та газ на земну поверхню і установок для буріння свердловин.

Загалом втрачено 387 установок – максимальна кількість за один рік і найменша кількість активних з 2016 року. І це не кінець. Закриттів буде більше через величезний тиск на ціни. Але проблема в тому, що закрити свердловину – дуже дорого, іноді це пошкоджує її назавжди.

Ринок в головних нафтових штатах США – Техасі та Оклахомі – перевантажений. В Дакоті, один з головних гравців шельфового ринку – Whiting Petroleum – збанкрутував. В тому ж Техасі можуть прийняти рішення про зменшення видобутку на 20% по всьому штату.

Двадцятка доларів за барель – далеко не та ціна, за якої компанії можуть вижити довгий час. До того ж, немає жодної гарантії, що ціна не буде падати нижче (власне, вона вже падає).

Треба згадати, що доволі багато невеликих та середніх нафтогазових компаній в США мають величезні борги, які скоро буде нічим платити (якщо не вже). Такі бізнеси вимушені працювати, щоб сплачувати проценти або оголошувати себе банкрутом. При збереженні ціни на рівні 20 доларів або нижче, 80% незалежних техаських компаній закриються, роботу втратять 250 тисяч населення. Про це заявив на слуханнях Скотт Шеффілд, президент Pioneer Natural Resources. При 30-ти доларах за барель, "галузь, хіба що, виживе".

"Другий квартал (2020 року – ред.) стане найбільш невизначеним і нищівним кварталом, який коли-небудь бачила галузь", – сказав зі смутком для OilPrice гендиректор Schlumberger Олів'є де Пеуч. Впливовий банк Goldman Sachs заявив, що не варто очікувати відновлення цін.

Невеселий прогноз надала і компанія-постачальник обладнання та послуг для енергетики Halliburton: "Ми очікуємо, що активність на землях США різко скоротиться у другому кварталі і залишиться пригніченою до кінця року". Вони наголошують, що це відобразиться на всіх локаціях, які добувають нафту (так звані басейни). Власне, цей гігант вже задекларував 1 млрд доларів США чистих збитків.

Ринок продовжує залежати від розвитку пандемії, оскільки лише її послаблення ( ми зараз не кажемо про повне закінчення) та початок більш-менш регулярних перевезень зможе хоч якось підняти нафтовий бізнес з колін. Попит у квітні може знизитися на 29 млн барелів в день, згідно останніх прогнозів. Поки що малоймовірно, що він взагалі підніметься до рівня 100 млн барелів, як було до пандемії. На це тепер підуть щонайменше роки відновлення.

Можливо, люди будуть більше купувати електромобілі, світ стане більш енергоефективним. Зміни у поведінці через смертельний вірус теж докладуться до зменшення концентрації на нафті. Хто, крім США, програє у такій ситуації? Країни, які не мають довгострокових контрактів з імпортерами та потужностей для переробки нафти вдома. За думкою аналітиків ринку, це Ангола, Ірак та Нігерія.

Багдад не особливо має кому продавати, хоча він є другим виробником в ОПЕК опісля Саудів. До того ж, члени ОПЕК ніколи не виконували свої контракти, як повинні були. Це значить, що вироблятися нафти буде все одно більше ніж перероблятися. Алжиру потрібна захмарна ціна у 157 доларів, лише щоб звести свій бюджет.

Ніколи раніше галузь не підходила настільки близько до тестування ліміту своїх логістичних можливостей, – заявило Міжнародне енергетичне агенство у ринковому звіті за квітень.

Виграють ті, хто зберігає нафту на землі та в морі. Наприклад, на воді зараз чекають своєї долі 80 супертанкерів, за даними WSJ. Всі вони заповнені "чорним золотом" – 147 млн барелів. Кожен десятий супертанкер зараз використовується як сховище.

Всередині багатьох – саудівська нафта без покупців. Але, як наголошувалось вище, можливості сховищ далеко не безмежні, тому ціни за фрахт піднімаються все вище. А очікування – все нижче. Залишається спостерігати, з якими показниками нафтова галузь увійде в літо фактично без сезону відпусток.