Перемоги України: Як ЗСУ повертає Донбас

Це дозволило не тільки убезпечити мешканців населених пунктів, розташованих у "сірій зоні", а й суттєво покращило тактичне становище сил ООС на окремих ділянках фронту. Журналісти нагадують, як саме змінювалась лінія зіткнення за останній рік, передають Патріоти України з посиланням на Oбозреватель.

Південне, Донеччина

Операція з відновлення контролю над селом Південним під Горлівкою розпочалася вранці 8 травня 2018 року. Проводили її бійці 24-ї окремої механізованої бригади ЗСУ. Рішенню про проведення операції передувала активізація противника у цьому населеному пункті: представники незаконних збройних формувань з початку квітня щонайменше двічі на тиждень приїздили до Південного, шукали там лояльних до української влади людей і демонстрували свою присутність.

Вже за кілька годин після того, як українські воїни зайняли Південне — ворожі ДРГ зробили спробу витіснити ЗСУ з населеного пункту. Військовослужбовці дали бій, внаслідок якого противник зазнав значних втрат — щонайменше 15 осіб убитими і пораненими. З боку ОС один військовослужбовець отримав легке поранення.

Шуми, Донеччина

У серпні підрозділи 24-ї ОМБр ім. Короля Данила продовжили просуватися вглиб "сірої зони" в районі окупованої Горлівки. Спільно з ротою глибинної розвідки окремого розвідувального батальйону вони відтіснили російські окупаційні війська від населених пунктів — аби не дати їм вести вогонь по мирних жителях. Тоді вдалося взяти під контроль понад 10 квадратних кілометрів "сірої" зони. Зокрема завершити кільце безпеки навколо міста Торецьк, створити буферну зону навколо КПВВ "Майорське", взяти під повний контроль населений пункт Шуми разом із дачним масивом, трасу вздовж водогону, а також зайняти дачний масив селища Шахти 6-7.

Операція була спланована і проведена блискуче — і стала повною несподіванкою для противника. І українським військовим вдалося зайняти навіть щойно облаштовані позиції ворога, з яких той планував обстрілювати і ОС, і мирне населення.

Щоправда, противник швидко оговтався і спробував відбити окремі позиції. У ході бойових зіткнень загинув молодший сержант ЗСУ Дмитро Український. Але українським воїнам вдалося встояти на зайнятих позиціях.

Світлодарська дуга

Кінець травня 2018-го ознаменувався черговим просуванням українських воїнів на Світлодарській дузі, між Горлівкою та Дебальцевим. Бійці 25-го батальйону 54-ї окремої механізованої бригади ЗСУ зайняли нову стратегічну висоту і розширили зону свого контролю на кількасот метрів у ширину і вперед. Також, як запевняв волонтер Юрій Мисягін, українські воїни зайняли залишену бойовиками добре укріплену передову позицію.

А у листопаді цього ж року Сили спеціальних операцій під прикриттям підрозділів 72-ї окремої механізованої бригади імені Чорних Запорожців разом із саперами провели перевірку та зачистку населеного пункту Розсадки, що на Світлодарській дузі — звідки НЗФ проводила обстріли, зокрема протитанковими керованими ракетами. Підготовка до операції тривала понад місяць. Раніше ЗСУ вже зачищали цей населений пункт, але через складнощі із забезпеченням та близькість позицій ворога закріпитися там їм не вдалося.

Жолобок, Луганщина

20 червня минулого року стало відомо про те, що українські військовослужбовці просунулися на 2 км вперед біля окупованого села Жолобок Луганської області.

Відповідне рішення було ухвалене через те, що бойовики біля Жолобка надто близько підходили до позицій ООС — тож військове командування вирішило пересунути позиції вперед, аби створити лінію безпеки.

Впродовж двох тижнів українські воїни виконували завдання зі створення смуги — під постійним вогнем противника та в умовах роботи ворожих ДРГ. Нові позиції бійці ОС одразу ж обладнали в інженерному плані. Втрат за час проведення операції у ЗСУ не було.

Золоте-4, Луганщина

Наприкінці червня минулого року стало відомо про успіхи ОС на Луганщині — у районі Золотого-4 (або Партизанського, як його називають місцеві жителі). Операція з повернення цього населеного пункту під контроль ЗСУ і закріплення там наших армійців тривала більш ніж 3 тижні. І завершилася вона без втрат як серед українських військовослужбовців, так і серед мирного населення.

Нові позиції українські військовослужбовці обладнали на стратегічно важливих висотах подалі від житлових будинків.

1 липня у мережі з’явилося відео, як у Золотому-4 піднімають український прапор. Вперше за останні 4 роки.

Хутір Вільний, Луганщина

Після відновлення контролю ОС над Золотим-4 українські військові опинилися під вогнем бойовиків, який ті вели з окупованого Золотого-5. Позиції, з яких проводилися обстріли, окупанти розташовували у безпосередній близькості до житлових будинків та об'єктів інфраструктури — ховаючись за спинами людей од відповіді українських військових.

Тож, задля збереження життя та здоров'я як військових, так і мирного населення, командуванням ООС було ухвалене рішення вийти на нові рубежі. Це вдалося зробити без втрат.

19 вересня 2018 року особовий склад роти глибинної розвідки зі складу резерву ОС взяв під свій контроль північно-західну околицю населеного пункту Золоте-5 — хутір Вільний, де українських військових зустріли вигуками "Слава Україні!" — "Героям Слава!".

Всього тоді під контроль ОС вдалося повернути близько 40 га "сірої зони".

Після операції нарешті стало можливим відновлення електропостачання у Золотому-4 і частково — у Золотому-5. Раніше зробити це не вдавалося через постійні обстріли з боку противника. Місцеві жителі також отримали гуманітарну та соціальну допомогу.

Околиці Волновахи, Донеччина

10 жовтня 2018 року волонтери Фонду "Повернися живим" розповіли про успіхи українських воїнів на Волноваському напрямку. Згодом інформацію підтвердили у штабі ООС.

У ході спецоперації бійці просунулися на 1 200 м вперед "сірою зоною" і провели зачистку одного з невеликих сіл поблизу Волновахи. Місцевих жителів у селі на момент операції не було вже кілька років — всі, хто міг, виїхали через постійний терор з боку окупантів. Будинки місцевих жителів були розграбовані і зруйновані членами НЗФ. А з території села бойовики почали обстрілювати позиції захисників України.

Майже вся територія, на якій проводилася спецоперація, була замінована мінами російського виробництва, зокрема забороненими Женевською конвенцією МОН-50 и ПМН-2. Українські військові також знайшли російські сухпайки, тушенку, медикаменти і залишки боєприпасів ЗС РФ із затертим маркуванням.

...Цієї весни знову з’явилася інформація про поступове просування українських військових на горлівському напрямку. За окремими даними, йшлося навіть про те, що бійці ООС зайшли в саме місто. Втім, офіційного підтвердження цієї інформації досі нема. Як нема і її спростування. Однак за останні три роки ЗСУ взяли під контроль всі панівні висоти навколо Горлівки.

При цьому експерти стверджують: вірогідне звільнення Горлівки різко змінить стратегічну ситуацію на північній ділянці фронту — і створить плацдарм для подальшого звільнення Єнакієва. Далі — Вуглегірськ та Дебальцеве.

Наразі майже вся "сіра зона" перебуває під контролем ЗСУ.

"Повзучий наступ" — у рамках Мінських домовленостей

У цьому тексті згадані далеко не всі перемоги, здобуті українськими військовими на Донбасі за майже рік дії ООС. Повільне просування на кількасот метрів вперед, на вигідніші позиції, перманентно відбувається у багатьох точках фронту.

Головне, що слід пам'ятати — все, що роблять воїни ООС у "сірій зоні", включно з поверненням під контроль ЗСУ окремих населених пунктів, жодним чином не порушує Мінські угоди. Об'єднані сили не перетинають лінію, яка цими угодами прокреслена. При цьому вони унеможливлюють вихід противника до переднього краю і ведення ним вогню з "сірої зони" — звідти, куди українські військові не можуть стріляти у відповідь.

Всі населені пункти, які взяли під контроль українські бійці, розташовані у "сірій зоні". Жителі цих населених пунктів потерпали від постійних заходів ДРГ противника, підривалися на встановлених ними розтяжках і мінах. В цих населених пунктах не можна було отримати ні медичної, ні соціальної допомоги. Навіть із завезенням продуктів траплялися перебої. Не кажучи вже про ремонт пошкоджених будинків чи відновлення пошкоджених внаслідок обстрілів ліній електропередач та водогонів: знайти тих, хто погодився би працювати під загрозою постійного обстрілу — вкрай проблематично.

З поверненням же до населених пунктів "сірої зони" української влади — там поволі відновлюється, хай і дуже умовно, нормальне життя. З’являються медичні пункти і поліція, відновлюється транспортне сполучення, починають працювати органи місцевої влади та виплачуються соцвиплати.

І, що найголовніше, українські сапери проводять розмінування територій.

На жаль, у кількох випадках ретельно сплановані операції ледь не провалювалися через бажання окремих користувачів соціальної мережі Facebook першими розповісти про хороші новини своїм підписникам. Інколи зробити це вони поспішали ще до завершення операції. Хочеться нагадати цим людям: ваше бажання отримати якомога більше лайків та репостів може коштувати комусь життя.

Тож добре думайте перед тим, як щось зробити — і не заважайте нашій армії повертати нашу землю.