П’ять трендів української трудової міграції, - ЗМІ

Національний банк України не перестає нагадувати, що в країні не вистачає трудових ресурсів. Особливо це відчувається в сфері будівництва та у переробній промисловості. Головна причина — трудова міграція українців в за більш високими зарплатами. У Мінсоцполітики України заявляли в кінці 2018 року, що одночасно за кордоном працює приблизно 3,2 млн українців. За даними Нацбанку Польщі, в минулому році кількість українських трудових мігрантів у цій країні становила майже 1 млн осіб, передають Патріоти України з посиланням на НВ Бізнес.

Кадровий голод змушує українських роботодавців постійно підвищувати зарплати. У минулому році конкурувати за працівників їм допомагало зміцнення гривні. Але боротися за робочу силу тепер доводиться не тільки з Польщею та Росією. Чехія збільшила квоти для українців в 2019 році, а Німеччина спростить умови працевлаштування з 1 березня. На щастя для українських роботодавців, Польща потроху втрачає привабливість для трудових мігрантів з України, а для роботи в Німеччині необхідно підтвердити професійну кваліфікацію і знання мови хоча б на середньому рівні.

Журналісти вибрали п’ять важливих трендів української трудової міграції, які містяться в останніх даних НБУ.

1. Трудові мігранти пересилають і привозять в Україну все більше грошей, але зростання переказів сповільнюється

За попередніми даними Нацбанку, обсяг приватних переказів в Україну з-за кордону в 2019 році склав $11,98 млрд (за офіційними і неофіційними каналами). Це на 7,8% більше, ніж роком раніше ($11,1 млрд). Темпи зростання обсягу переказів істотно сповільнилися в порівнянні з 2017−2018 роками (23% і 20% відповідно).

Перекази через офіційні канали в минулому році склали $6 млрд (50% від усієї суми). З них 73,1% коштів надійшли в доларах США, 25,3% — в євро, решта — в інших валютах.

2. Робота в Східній Європі втрачає привабливість через скорочення розриву в зарплатах

У НБУ пояснюють уповільнення темпів зростання обсягів переказів трудових мігрантів скороченням розриву між українським і європейським рівнями зарплат на тлі їх швидкого підвищення в Україні та зміцнення гривні. Якщо в 2015 році зарплати в Польщі і Чехії приблизно в п’ять разів перевищували українські, то станом на другу половину 2019 року в Польщі вони були в середньому в два з половиною рази вище, а в Чехії — в три рази. Співвідношення російських і українських зарплат, за попередніми даними, і зовсім скоротилося до 1,7 в четвертому кварталі минулого року.

У Нацбанку прогнозують, що надалі обсяги грошових переказів від трудових мігрантів будуть продовжувати рости, але за рахунок збільшення заробітних плат в країнах-реципієнтах. «У той же час кількість трудових мігрантів не буде змінюватися через подальшу конвергенцію заробітних плат в Україні до рівня країн Східної Європи», — відзначають в НБУ.

Президент України Володимир Зеленський сподівається, що за наступні чотири роки українські зарплати досягнуть рівня польських. На його думку, в такому разі українські заробітчани повернуться і працюватимуть в рідній країні.

«Якщо вони будуть мати 70% від польської заробітної плати, думаю, що переможе все ж, що ти хочеш бути вдома, а не їздити десь», — заявив він.

3. Чехія посунула Росію на третє місце

У 2019 року в трійці країн, звідки українські заробітчани відправляли найбільше грошей на батьківщину, відбулися зміни. Чехія зайняла друге місце, посунувши Росію і США. Перекази з цієї країни в порівнянні з 2018-м зросли на $0,25 млрд, або на 29%. Причина в тому, що в минулому році Чехія в два рази збільшила квоти на працевлаштування українців — тепер щорічно на роботу можуть бути прийняті 40 тисяч українців.

Польща залишається лідером чотири роки поспіль (з 2016 року, коли вона обігнала РФ). У минулому році українці, що працюють у Польщі, переказали і привезли в Україну $3,8 млрд (майже 32% всього обсягу приватних переказів). З 2015 року обсяг переказів з Польщі збільшився майже в три рази, в той час як з Росії — зменшився більш ніж у півтора разу.

4. Німеччина вабить, але залишається недоступною

У НБУ відзначають, що протягом 2019 року зацікавленість українців у трудовій міграції знижувалася. Виняток — пошук роботи в Німеччині. Це пояснюється тим, що з 1 березня 2020 року ця країна спрощує умови працевлаштування для працівників, які не є громадянами ЄС. Дослідження агентства з працевлаштування EWL і Центру східноєвропейських студій Варшавського університету, проведене в квітні-травні минулого року, свідчить, що 45% українців, які працюють в Польщі, планують продовжити свою професійну кар'єру в інших державах. У порівнянні з опитуванням за 2018 рік, з 27% до 34% зросла кількість респондентів, які планують знайти роботу в Німеччині. На другому місці — Чехія (13%). У топ-5 країн, куди українські заробітчани хотіли б виїхати з Польщі, увійшли також Швеція, Нідерланди і Норвегія (відповідно 7,2%, 6,8% і 6,6%). Рік тому в цих країнах планували працевлаштуватися від 1,5% до 2% громадян України, які працювали в Польщі.

«Більш відкрита для мігрантів Німеччина безумовно складе велику конкуренцію польським компаніям. Часткової міграції українських заробітчан на Захід не вдасться уникнути, адже Польща не в змозі конкурувати з Німеччиною в питаннях заробітку. Проте, ми далекі від визнання нового німецького законодавства „чорним сценарієм“ для польського ринку праці. Вимоги до кандидатів на працевлаштування в Німеччині і мовний бар'єр обмежать масштаби міграції зі Сходу», — вважає президент EWL SA Анджей Коркус.

В українському та польському центробанках дотримуються схожої думки. В НБУ називають ризик збільшення міграції українців до Німеччини помірним, оскільки, незважаючи на пом’якшення вимог, для роботи в цій країні необхідно буде підтвердити професійну кваліфікацію (крім IT-фахівців) і знання мови хоча б на середньому рівні. Опитування EWL, в якому взяло участь 855 українців, показало, що тільки 11,8% з українців, що працюють у Польщі, які планують продовжити роботу в Німеччині, знають німецьку мову на рівні середній або вище.

У Нацбанку Польщі додають, що економічне зростання в Німеччині останнім часом сповільнилося, що може обмежити попит на трудових мігрантів.

Поки що ж Німеччина знаходиться на сьомому місці за обсягом переказів від українських трудових мігрантів. У минулому році звідти надійшло $0,46 млрд євро проти $0,43 млрд роком раніше.

5. Зарплати українських заробітчан в Польщі ростуть, але до середніх по країні їм далеко

За даними польської компанії Personnel Service, яка займається працевлаштуванням іноземців у Польщі, в 18% польських компаній працюють трудові мігранти з України. За останні п’ять років зарплати українців у цій країні збільшилися більш ніж на 70%, а у тих з них, хто працює в сфері будівництва, подвоїлися. Але більшість українців працюють у Польщі на низькооплачуваних посадах (77,5% українців працевлаштовані в сфері будівництва, сільського господарства або займаються прибиранням). За даними опитування Personnel Service, проведеного в другій половині 2019 року, зарплата майже кожного десятого українського мігранта не дотягує до мінімальної, розмір якої становив у минулому році 2250 злотих (15,2 тис. грн за середньорічним офіційним курсом). Середня зарплата в Польщі в 2019 році зросла до 4918 злотих (33,1 тис. грн).

При цьому тільки 17% польських роботодавців готові платити українцям більше, ніж полякам. Крім того, третина поляків вважає, що приплив мігрантів з України стримує зростання зарплат у Польщі. Це дійсно так. У Нацбанку Польщі відзначають, що в найближчі роки тиск на рівень зарплат «буде як і раніше пом’якшуватися за рахунок присутності іммігрантів, в основному з України».

Тим часом українським роботодавцям доводиться постійно підвищувати зарплати. В результаті вони ростуть швидше продуктивності праці. У Нацбанку прогнозують, що в 2020 році ситуація особливо не зміниться: зростання середньої реальної зарплати становитиме 8,2%. Таке швидке підвищення рівня оплати праці погіршує операційну ефективність українських підприємств, підкреслюють в НБУ.