Після війни у Нагірному Карабаху Британія зацікавилася турецькими безпілотниками (фото, відео)

Раніше Міноборони Великобританії мало план закупити 16 безпілотників Protector RG MK1 американського виробництва вартістю понад $20 млн кожен. Перша поставка цих літаків до повітряних сил Британії RAF відбудеться у 2023 році.

Тепер, зробивши висновки з нещодавнього конфлікту у Нагірному Карабаху, військові Великобританії ініціюють нову програму закупівлі ударних безпілотників.

На додаток до дорогих Protector RG MK1 вони хочуть мати значно більшу кількість ударних систем, якими можна пожертвувати у бою.

Як повідомляє The Guardian, спираючись на джерела у Міністерстві оборони, Великобританія хоче придбати дешевші безпілотники у рамках п'ятирічного огляду оборони, який буде представлений на початку 2021 року.

Турецькі безпілотні літаки Bayraktar TB2 активно використовувались в ударах проти курдської опозиції як всередині країни, так і за її межами, у Сирії, а також у Лівії під час громадянської війни у цій країні.

Влітку, напередодні конфлікту у Нагірному Карабаху, Азербайджан закупив у Туреччини, за деякими оцінками, два десятки Bayraktar ТБ 2 і застосував їх так швидко та ефективно, що, як вважають, ними керували турецькі оператори.

Аналітики блогу Oryx, спираючись на загальнодоступні фотографії та відео, підрахували, що Вірменія, зокрема, втратила 224 танки у порівнянні з 36 танками Азербайджану.

Це, зокрема, навігаційна система від Garmin, гіростабілізована платформа виробництва компанії Wescam, що базується в Онтаріо (дочірньої компанії американської фірми L3Harris).

Також The Guardian згадує і про два можливі британські компоненти у складі Bayraktar TB2. Це паливний насос, виготовлений хемпширською фірмою Andair та пристрої, з яких скидаються керовані бомби з безпілотників.

Цей пілон - складне обладнання, яке деякі експерти описують як “розумну руку”, що забезпечує належне скидання боєприпасів з безпілотника в зазначені координати цілі. На цю розрбку перші патенти були подані EDO у Великобританії у 2014 році, а в ЄС та Туреччині - через рік.

EDO MBM належить американській компанії L3 Harris, шостому за величиною підряднику у галузі оборони. Але оскільки EDO MBM знаходиться у Великобританії, на неї поширюються британські, а не американські норми щодо озброєнь, що означає, що вона може легально експортувати критичну стійку для бомб.

Проте після публікацій від 2016 року на тему ракетних стійок для Bayraktar TB2, Сельчук Байрактар, головний технічний директор компнаії Байкар, заявив у Twitter, що Baykar не купував стійку Hornet у EDO MBM Technology і що турецька компанія розробила власну "набагато вдосконаленішу модель за доступною ціною".

На конкретне запитання щодо компонентів, на які посилається вірменський документ, Департамент міжнародної торгівлі Британії заявив The Guardian: "Ми не видавали ліцензій, що суперечать ембарго на поставки зброї".