По кілометру за кожен рік життя: Українець оригінально відзначив своє 60-річчя

Про це у соцмережах розповіла журналістка газети "Експрес" Анна-Сабіна Ружицька, передають Патріоти України.

Чоловік каже, долав по кілометру за кожен рік життя. У Долині пана Ярослава зустрічали десятки знайомих та друзів, запитували, чому так повільно біг. Чоловік з усмішкою каже, що не поспішав, бо дорогою пригадував прожиті роки. А згадати спортсменові є що. "Я з дитинства у спорті. Щоправда, я не професіонал, але затятий аматор. Займався вільною боротьбою, у 25 років розпочав бігати, з 40 пробував себе в паверліфтингу. Та високих результатів не досягнув і повернувся у легку атлетику", - зазначає він.

Уже десять років чоловік долає марафонські дистанції, виступає на всеукраїнських та європейських марафонах і змаганнях. Найкращий результат спортсмена був у 2017 році, коли чоловік пробіг 194 кілометри за дві доби. Пан Ярослав зізнається, що, можливо, і став би професійним спортсменом, та все життя багато працював. Чоловік трудився мотористом у Долинському управлінні бурових робіт. Нині - пенсіонер. А ще марафонець-ветеран - багатодітний батько, у нього чотири доньки і син.

З усмішкою пан Рудяк каже: "Я найщасливіший чоловік та спортсмен у світі, бо в мене аж п’ять "олімпійських медалей". До речі, мій єдиний син - кандидат у майстри спорту з боксу, а доньки - стрункі та спортивні красуні".

Коли діти підросли, то чоловік почав інтенсивніше тренуватися.

Ветеран-марафонець розповідає: "Бігаю три рази в тиждень. Спочатку роблю розминку: 10-15 вправ – це й нахили, кругові рухи тулубом, стрибки на одній та двох ногах, біг на місці, біг з високим підніманням колін, біг із завертанням стопи назад. Після розминки біжу 30-35 кілометрів Долиною, селами району, іноді добігаю до Моршина".

Жодної спортивної дієти чоловік не дотримується. При зрості 150 сантиметрів важить 70 кілограмів. "Мені це не заважає. Я завжди любив добре поїсти, а побігаю - і все, що з’їв, пропадає", - наголошує чоловік.

Улюблені страви пана Ярослава - борщ та вареники, які готують йому дружина з доньками. Щоправда, за два тижні перед виступом на чергових змаганнях чоловік зменшує свої порції їжі удвічі, майже не їсть жирного та смаженого. На марафонах п’є лише воду з лимоном.

Кілька років Ярослав Рудяк знайшов у Галицькому районі на дорозі маленьку іконку Богородиці з Ісусом. Образок став спортсменові оберегом. Перед кожними змаганнями чоловік молиться. "Коли у 60-й день народження я біг з Івано-Франківська до Долини, то дорогою також молився та дякував Всевишньому за прожиті роки, родину, дітей, друзів, за те, що маю сили й здоров’я виступати і прославляти своє місто і Україну".

Наразі у спортсмена-аматора є дві заповітні мрії: отримати більшу квартиру, бо він з дружиною та п’ятьма дітьми живе в одній кімнаті, та пробігти шість тисяч кілометрів на американському ультрамарафоні.