"Поглинувши Білорусь, Росія завдасть удару по Україні", - білоруський політик

Російські ЗМІ дізналися про угоду щодо інтеграції Білорусі та Росії, яку таємно підписали прем'єри обох країн 6 вересня. Згідно з програмою, відбудеться об'єднання російської та білоруської економік - "гармонізація промислової політики", держрегулювання торгівлі, аграрних ринків, уніфікація валютного контролю, об'єднання платіжних систем, тощо. Експерти вже заявили, що інтеграція між РФ та Білоруссю буде навіть більш тісною, ніж країн-членів ЄС. Інтеграція Білорусі призведе до поглинання всіх її систем російськими олігархами, близькими до Володимира Путіна. Повне злиття може відбутися перед черговими виборами в РФ. Після цього Кремль цілком зможе використовувати білоруську армію для вторгнення в Україну. Однак Олександр Лукашенко має всі шанси стати другим Рамзаном Кадировим, щоб постійно вимагати від Кремля дотацій та розхитувати таким чином Росію. А якщо він буде вести себе занадто нахабно, то білоруського президента цілком можуть ліквідувати кремлівські спецслужби, пояснив в інтерв'ю білоруський політик-ліберал та економіст Ярослав Романчук, передають Патріоти України з посиланням на Апрстроф.

- Якщо об'єднання відбудеться за запланованим сценарієм, чи правда, що Білорусь нічим не відрізнятиметься від суб'єктів Російської Федерації, таких як Татарстан або Чечня?

- Так. Якщо у нас не буде своєї незалежної митної, енергетичної, податкової політики, то ми - суб'єкт якоїсь конфедерації або федерації. Росіяни заявляють, що документи об'єднують елементи загальної економіки. Але в ситуації, коли в Росії все працює не за законом, а "за понятіями", Білорусь буде нагадувати єдиний (з РФ) політичний суб'єкт з якимись бутафорськими елементами незалежності для того, щоб не втратити свій статус-кво в інших міжнародних організаціях. Але по факту це мало чим відрізнятиметься від Чечні, Татарстану або Башкортостану.

- Щодо Білорусі в Україні є дуже неоднозначні думки. Дехто перебуває в захваті - економіка працює ефективно, дороги відмінні. Невже в Білорусі все так добре?

- В Україні дуже багато міфів щодо Білорусі. Якщо ви подивитеся за показниками, наприклад, ВВП на душу населення, то вони є трохи вищі, ніж в Україні. Але якщо українські підприємства вивести з тіні та приплюсувати, то ВВП України вже відрізнятиметься десь на відсотків 20. У Білорусі 80% активів перебувають в руках або під контролем чиновників. Ефективність інвестиційних програм негативна, "закопано в землю" десятки мільярдів доларів. У нас немає олігархів, але у нас є велика "сім'я", яка контролює основні потоки, багато активів виведено з країни. У нас просто заборонено про це говорити. "Соціалка" у розмірі в 150 або 180 доларів на місяць є, швидше, межею бідності, ніж приводом для гордості. Тому, якщо подивитися, якою мірою Білорусь відстає від середніх показників по ЄС, то це буде 18-20%. Це точно не успіх. Білорусь, яка відмовилася від європейської інтеграції та вільних ринкових реформ, перебуває у сильній стагнації. Велика залежність від Росії, нездатність проводити диверсифікацію досі є серйозною загрозою нашому суверенітету. Тому наслідувати білоруський досвід чи йти білоруським шляхом - це верх або короткозорості, або невігластва.

- Чим загрожує для Білорусі інтеграція з російською економікою? Адже ті ж Аркадій та Борис Ротенберги, котрі пов'язані з "Газпромом", той же Ігор Сечин - президент "Роснєфти", інші путінські олігархи отримають доступ до білоруській економіки.

- Запропонована модель інтеграції, а фактично, поглинання - це спосіб поширення впливу невеличкої групки олігархів-мільярдерів на територію Білорусі. Йдеться про енергетичну інфраструктуру, газову, авіаційну. Бо якщо ВВП Білорусі - це 3,5% від ВВП Росії, то звісно ніякої мови про рівність бути не може. Крім того, Росія дивиться, де можна отримати родючі землі. Сечин готовий до поглинання енергетичної системи, російська банківська система - білоруських банків. Якщо цю угоду, не дай Боже, буде підписано, то протягом 3-4 років - як раз до президентської кампанії в Росії - можна буде спокійно ставити питання про політичну інтеграцію з усіма можливими наслідками. Ситуація, коли мінська влада не віддає ані п'яді рідної землі білорусам, а віддає її арабам, китайцям та може віддати росіянам, сприймається як зрада національних інтересів.

- Як будуть вести себе білоруси в цьому випадку?

- Мінімум півмільйона білорусів відразу ж виїдуть з країни - в основному, із західної частини. Вони там вже перебувають на низькому старті, тому що умови праці в Польщі значно кращі. А в Брестській і Гродненській областях живуть дуже багато людей з польським походженням, які розмовляють польською мовою. Це і молодь, яку змушують служити в армії, не давши можливості закінчити ВНЗ, і підприємці, тому що працювати "по понятіям" вкрай не вигідно. Багато хто виїжджає з Росії в Білорусь з тих самих міркувань - відсутність прав власності, незалежної правової судової системи. У разі інтеграції відтік капіталу буде перетворювати Білорусь на відсталу провінцію Росії.

- В Україні розглядають Білорусь як можливий плацдарм для удару на Київ з півночі. Та й для удару по країнах НАТО - перш за все державам Балтії - територія Білорусі дуже зручна. Чи можливий такий сценарій після інтеграції?

- В угодах немає військової тематики з однієї простої причини - військові та правоохоронні органи Росії та Білорусі ніколи не переставали співпрацювати. Москва є центром підготовки білоруських кадрових поліцейських та офіцерів. Тому проникнення росіян в силові структури є значно сильнішим, ніж це було в Україні в 2013-2014 роках. Тому, якщо ми підемо на інтеграцію, то позиція невтручання Білорусі в конфлікти піде в минуле. Росія отримає набагато більше можливостей використовувати територію Білорусі для здійснення геополітичної експансії.

У Кремлі про це замислюються - активно ведуть інформаційну, геополітичну війну. На даному етапі їй набагато важливіше внести розлад в Євросоюз, змусити Європу говорити різними голосами. Тому можливий удар по країнам НАТО - довгострокова стратегія.

У разі поразки уряду Володимира Зеленського, особливо в економіці, у прихильників реінтеграції на пострадянському просторі з'явиться аргумент. Мовляв, дивіться, Білорусь приєдналася до Росії, і добре живе. Будуть лунати пропагандистські кліше - добрі дороги, порядок, стабільність, мир. Вони будуть додатковими аргументами, щоб переконувати Україну йти не європейським шляхом, а напрямку Росії. Мовляв - погляньте, білоруси зробили це, і газ у них 150 доларів коштує, а для України, скажімо, 300. Енергетична політика гарна, підприємства працюють. Це буде зроблено, щоб показати переваги співпраці з Росією в новому форматі.

Тому для Білорусі успіх української нової влади є важливим. Чим глибше Україна буде інтегруватися в Європу та реалізувати реформи, чим більшою буде перевага вільного ринку, тим складніше буде Росії поглинути Білорусь.

- Наскільки ймовірно, що цей "аншлюс" все ж таки відбудеться?

- Не факт, що відбудеться. Лукашенко хоче домогтися від Росії компенсації за податковий маневр (зниження в Росії експортного мита на нафтопродукти до нуля до 2024 року і підвищення податків для нафтовиків. Це може привести до збільшення вартості нафти для Білорусі до світового рівня, хоча зараз Білорусь платить лише 75% від нього. - "Апостроф"), на енергетичні товари. Якщо він не отримає компенсацію до 31 грудня, він завжди залишить за собою можливість не підписувати цю угоду. Тут йде мова про те, хто кого обіграє та хто яку позицію займе. Все це поки на рівні декларацій. Тому що тільки сьогодні Лукашенко заявив, що "ми не будемо прогинатися, крихти зі столу просити". Хоча під документом, який суперечить національним інтересам країни, стоїть підпис прем'єра.

- А які настрої у простого народу?

- За входження до складу РФ протягом багатьох років в різних опитуваннях голосують не більше 3% білорусів. Більше половини - за незалежність, за якусь інтеграцію з Росією в плані економіки. Але кого цікавить думка народу в авторитарних країнах? Якщо вони захочуть, то за допомогою найпотужнішої пропагандистської машини Росії та Білорусі, зможуть намалювати будь-який результат. Ніхто у нас ті голоси не рахує, на відміну від України. Придушення інакомислення є сильною стороною і білоруського, і російського керівництва.

- Чи можливі масові протести, якщо така політика буде активно просуватися?

- В Білорусі вже давно відбили охоту до масових протестів. У Росії - тим більше, бо там це буде сприйнято як перемога. Пропагандисти, такі як Володимир Соловйов, подаватимуть це саме таким чином. Більш того - це відверне росіян від їхніх внутрішніх проблем на якийсь час. Я не бачу необоротних наслідків в цій ситуації. Росія є джерелом внутрішніх протиріч, там складна ситуація. Після поглинання Білорусі ці процеси можуть посилитися, тому що Лукашенко, як і лідер Чечні Кадиров, вимагатиме свої 5 млрд доларів на рік. Чи погодиться на це Кремль та чи погодиться Лукашенко зі статусом васала - не зовсім ясно. Білорусь може виявитися тим горішком, який дуже важко буде розгризти без негативних наслідків для себе.

- Які наслідки можуть бути для Кремля, якщо Лукашенко почне вести себе як Кадиров?

- Фінансове погіршення становища Кремля. У декого доведеться гроші забрати, а податки збільшити. "Газпрому" та "Роснєфти" доведеться погодитися на включення білоруських "нафтових баронів" в деякі схеми. Потрібно буде чимось поділитися.

- Можливо Кремль захоче усунути Лукашенка?

- Кремлівських емісарів тут повно. А знайти людей, які б не чинили опір та брали подачки від Росії, Кремлю не становить жодних труднощів. Умовного "Медведчука" знайти тут значно простіше, ніж в Україні.

- А фізичне усунення? Вбивство Лукашенко кремлівськими агентами.

- Теж можливо. Але я думаю, якби це вирішувало питання, це б уже відбулося. Тому, швидше за все, Кремль буде проводити переговори та використовувати різні методи переконання.