Прозріння скреп: "Коли простому росіянину пояснять, скільки взято з кишень у кожного за імперські понти у вигляді Криму, він скаже: "Поверніть назад!" - Шендерович

"Стосовно теми Криму і Донбасу – я вважаю, що все залежатиме від ступеня деградації російської економіки і статусу, коли все це зміниться. Ми ж не знаємо, коли це буде. Повернутися в цивілізований світ на попередніх умовах не вийде – потрібно буде демонструвати зміну правил гри. У цьому сенсі всі теми територіальних придбань Росії, усі теми агресій постануть одними з перших. Точно так само, як Радянський Союз пішов з Афганістану зовсім не тому, що усвідомив щось, а тому, що це було умовою продовження розмови: кредитів, вступу у клуб", - заявив він.

"Безумовно, якщо питання ставлять так: "Чий Крим?" – то Крим – це Україна. Немає запитань. Поклади, де було взято. Це вкрали, на це не було жодних легітимних підстав. Далі питання в тому, що тему федералізму, яку взяв на озброєння Кремль, не треба віддавати демагогам і загарбникам. Але тема ж існує по-справжньому. Цю тему Путін використовував для відриву шматків території України, щоб заподіяти якнайбільше неприємностей, щоб помститися за Майдан, щоб не допустити поразки. Простим поверненням на всіх картах Криму та Донбасу в Україну історичної проблеми не розв'язати. Можна розв'язати тактичну проблему – так, безумовно. Але її теж урегулювати буде дуже важко. Тому що, повторюю, там величезна кількість криміналу і негідників, які всіляко гальмуватимуть і витягатимуть у кримінальну площину цей процес. Але це, безумовно, потрібно буде зробити. Питання в тому, що далі", - акцентував Шендерович.

"На щастя, кримське і донбаське питання значно менш історично гострі, ніж карабаське. Але для цього з обох сторін мають прийти нормальні сучасні політики, які перебуватимуть на сьогоднішньому європейському рівні врегулювання питання з пріоритетом прав людини, а не на феодальному рівні: "Чиє?" Це для мене абсолютно очевидно. Як цілком очевидно й те, що ця тема має виникнути після того, як Росія піде з Криму і насправді припинить військову, фінансову і політичну підтримку інтервенції в Донбасі. Перший крок – такий, але далі... Я підкреслюю, що якщо обмежитися тільки цим, першим кроком, то ми цю міну уповільненої дії просто перекладаємо на покоління дітей і онуків. От і все", - додав він.

"Ставлення до анексії Криму – це похідне від політичних переконань. І для ліберала, для людини, не зараженої або вилікуваної від імперської бацили, відповідь абсолютно проста, зрозуміло: Крим – це Україна, а війна в Донбасі – це злочин. І таких людей досить багато ... Багато хто це розуміє. Далі треба розуміти, що публічний виступ із цією заявою сьогодні означає перехід у маргінали, а то й у вороги юридично. Скажімо, сьогодні вже можуть посадити за це. Здається, вони ухвалили якісь норми. Я спеціально не дізнаюся про це, щоб себе не залякувати, але, по-моєму, вони вже щось таке придумали. Умовно кажучи, мене за результатами цього ефіру за заперечення територіальної цілісності Росії можна притягнути до кримінальної відповідальності. Мало що вони придумають... Отже, розуміє огидність події досить багато людей. Рахунок іде на мільйони, повірте. Про те, щоб заявляти це публічно... Ви назвали політиків або публіцистів... Ройзман – колишній політик. Двоє інших узагалі не в Росії перебувають. Є й у Росії люди, які абсолютно чітко відповідають на це запитання. Їх досить багато. Вони маргінали сьогодні, вони не є владою. Повторюю: відповідь на запитання "чий Крим?" – це наслідок належності або неналежності до імперського табору. Для людини, яка не заражена імперською бацилою і не належить до номенклатури... Це різні речі. Тому що є справжні буйні, як Проханов, – дамо їм спокій... А є номенклатура, якій сказали, що Крим – це Росія, отже, Крим – Росія. Бізнесмен розуміє, що якщо він скаже, що Крим – Україна, у нього не буде бізнесу. Тому він не говорить цього. Але це не означає, що він так не думає. Коли страх відбирання бізнесу, в'язниці, викидання в маргінали спаде, ви побачите... Так, людям успішно компостують голову Кримом, та всупереч цьому більшість людей розуміє, що це злодійство і політика. Бореться не багато", - пояснив Шендерович.

"Я із 2014 року не можу поїхати до Криму. До 2014-го міг, ніхто не заважав. У Ялті чудові фестивалі були. Ви абсолютно маєте рацію: усе змінюється. Коли говорять "народ так вирішив" – це, по-перше, просто брехня: ніхто цього не заміряв. Тому що референдуми під дулами автоматів – це не референдуми. Друге – звичайно, це змінюється. Для цього є ЗМІ. Так і придумано у вільних країнах: телеглядачі стають виборцями. Тому, звичайно, безглуздо заміряти... Спочатку закачувати отруйне лайно в голову, а потім брати звідти аналіз і говорити: "Ну ви ж бачите". Ви ж самі закачали туди це отруйне лайно! А вже коли простому росіянину розкажуть про ціну Криму... Я навіть не про інтереси України. Про інтереси росіян, буквально кишенькові, шкурні інтереси. Скільки заплачено грошей, скільки коштує ця авантюра, скільки ми втратили, скільки взято з кишень у кожного за понти імперські... Я думаю, скажуть: "А нумо ми зараз зробимо цей товарообмін зворотний..." Що стосується імперських і патріотичних почуттів. Це тонка межа. І звичайно, Крим із російської історії, з російської душі – Коктебель Волошина, Ялта Чехова, Севастополь Толстого – нікуди не дінеться. І далі питання в тому, щоб відокремлювати зерна куколю, пояснювати, розповідати. І там, де треба стояти на користь власної культури, історії, треба стояти на користь власної культури та історії. І зрозуміло, люди, які хочуть говорити російською у Криму, мусять мати можливість говорити російською у Криму. Але діставання карт історичних з архівів – це лукава річ. Тому що так можуть дістати Батия... Тому що там були венеціанці, там був Батий. Чому ж ми маємо за Катериною міряти Крим, чому ж не за Батиєм?" - резюмував він.