Найпізніше новообрані депутати мають зібратися на засідання Ради 9 вересня – на 35 день після останньої дати встановлення результатів виборів. Але президент любить красиві дати, тому хоче перше засідання Ради на День незалежності – 24 серпня, передають Патріоти України з посиланням на 24 канал.
ЦІкаво, що пропрезидентська фракція "Слуга народу" побила одразу два рекорди, які до цього належали "Партії регіонів": результат за партійними списками понад 40% голосів і результат на мажоритарних округах, де "Слуги" начисто вивели стару еліту, завівши в парламент більше 120 депутатів.
Коаліція – це так званий союз фракцій політичний партій, об’єднаних однією метою. Наприклад, реформувати країну, позбутися олігархів чи підвищити рівень життя тощо. Така мета викладена на папері і дещо деталізована – це вже коаліційна угода.
Коаліція в українському парламенті має складну долю і непросту історію. Саме поняття "коаліція" з’явилося після політичної реформи 2004 року.
У 6 скликанні Ради коаліція демократичних сил – "Блок Юлії Тимошенко" і "Наша Україна – Народна Самооборона" – трималася на межі 226 голосів, доки у червні 2008 року двоє депутатів Ігор Рибаков та Юрій Бут не написали заяви про вихід із коаліції. Це призвело до її розпаду і дало початок ганебному явищу – депутатських "тушок" – так колись називали об’єднання "Партії регіонів", "Блоку Литвина", "комуністів" та окремих депутатів.
Незалежно від того, формуватиме "Слуга народу" коаліцію з кимось чи ні, послухати з ким вони готові дружити завжди цікаво. Так, Юлія Тимошенко в коаліцію хоче десь з 2006 року, але цього разу вирішує не вона, а президент Володимир Зеленський.
Але в Зеленського більше придивляються до Святослава Вакарчука. "Я вважаю, що в нього (Вакарчука, – ред.) один із найкращих списків, багато хороших людей, з якими ми будемо мати задоволення співпрацювати", – відповів кандидат від "Слуги народу" Давид Арахамія.
Так само "Голос" у друзях бачить і Петро Порошенко. Хоча саму "Європейську Солідарність" у коаліцію особливо ніхто не кличе.
А "Голос" – фракція маленька, але горда. У них до потенційних партнерів свої вимоги. Щоправда, не до кінця зрозуміло, які, бо озвучені вони у фірмовому стилі Вакарчука – мінімум конкретики. "З будь-ким, хто не готовий діяти по-новому, незалежно від політичного минулого, ми не готові разом об’єднуватися в одну структуру", – наголосив Вакарчук.
З "Опозиційною платформою – "За життя" зі зрозумілих причин не висловила бажання дружити жодна з партій, але вони не засмучуються. "Ми точно не будемо в опозиції до українскього народу, а всі решта питань, які торкаються посад, нас не хвилюють", – відповів Юрій Бойко.
Але якщо у "Слуги народу" не вийде домовитися про коаліцію, вони не дуже сумуватимуть, адже в парламенті вони однопартійна більшість, яка автоматично отримує повноваження коаліції. Це означає, що вона самостійно зможе сформуватися склад Кабміну, прийняти більшість законів або призначити суддів КСУ.
Чи була раніше монобільшість в українському парламенті? Так, у далекому 1991 році. Тоді у Верховній Раді 1 скликання була так звана група "239" – офіційно оформлена комуністична більшість. Депутати цієї групи підтримали декларацію про суверенітет, проте вони послідовно відстоювали ідею збереження СРСР або підписання нового союзного договору.
Отже, єдина партійна більшість має свої плюси і мінуси. З переваг – влада має повне зелене втілювати реформи, з рикзиків – так само легко можна ухвалити що завгодно.
Провідна або поминальна неділя, проводи, провідки, гробки, опроводи, радониця, дарна неділя, радниця, Томина неділя – все це назви однієї і тої ж традиції – згадувати душі померлих в першій після Великодня недільний день. Провідна неділя 2025 року у хр...
Після Великодня почалася Світла седмиця. Кожен день цього тижня має свої традиції. Цьогоріч 23 квітня східні та західні християни разом відзначають Світлу середу. Про традиції третього дня Світлої седмиці переказують Патріоти України. Далі - мовою ориг...