Пристрасті за коаліцією: Які партії хочуть, та до кого придивляється "Слуга народу" (відео)

Найпізніше новообрані депутати мають зібратися на засідання Ради 9 вересня – на 35 день після останньої дати встановлення результатів виборів. Але президент любить красиві дати, тому хоче перше засідання Ради на День незалежності – 24 серпня, передають Патріоти України з посиланням на 24 канал.

ЦІкаво, що пропрезидентська фракція "Слуга народу" побила одразу два рекорди, які до цього належали "Партії регіонів": результат за партійними списками понад 40% голосів і результат на мажоритарних округах, де "Слуги" начисто вивели стару еліту, завівши в парламент більше 120 депутатів.

Для чого потрібна коаліція та як вона створювалася?

Коаліція – це так званий союз фракцій політичний партій, об’єднаних однією метою. Наприклад, реформувати країну, позбутися олігархів чи підвищити рівень життя тощо. Така мета викладена на папері і дещо деталізована – це вже коаліційна угода.

Коаліція в українському парламенті має складну долю і непросту історію. Саме поняття "коаліція" з’явилося після політичної реформи 2004 року.

У 6 скликанні Ради коаліція демократичних сил – "Блок Юлії Тимошенко" і "Наша Україна – Народна Самооборона" – трималася на межі 226 голосів, доки у червні 2008 року двоє депутатів Ігор Рибаков та Юрій Бут не написали заяви про вихід із коаліції. Це призвело до її розпаду і дало початок ганебному явищу – депутатських "тушок" – так колись називали об’єднання "Партії регіонів", "Блоку Литвина", "комуністів" та окремих депутатів.

З ким хоче об'єднатися "Слуга народу"?

Незалежно від того, формуватиме "Слуга народу" коаліцію з кимось чи ні, послухати з ким вони готові дружити завжди цікаво. Так, Юлія Тимошенко в коаліцію хоче десь з 2006 року, але цього разу вирішує не вона, а президент Володимир Зеленський.

Але в Зеленського більше придивляються до Святослава Вакарчука. "Я вважаю, що в нього (Вакарчука, – ред.) один із найкращих списків, багато хороших людей, з якими ми будемо мати задоволення співпрацювати", – відповів кандидат від "Слуги народу" Давид Арахамія.

Так само "Голос" у друзях бачить і Петро Порошенко. Хоча саму "Європейську Солідарність" у коаліцію особливо ніхто не кличе.

А "Голос" – фракція маленька, але горда. У них до потенційних партнерів свої вимоги. Щоправда, не до кінця зрозуміло, які, бо озвучені вони у фірмовому стилі Вакарчука – мінімум конкретики. "З будь-ким, хто не готовий діяти по-новому, незалежно від політичного минулого, ми не готові разом об’єднуватися в одну структуру", – наголосив Вакарчук.

З "Опозиційною платформою – "За життя" зі зрозумілих причин не висловила бажання дружити жодна з партій, але вони не засмучуються. "Ми точно не будемо в опозиції до українскього народу, а всі решта питань, які торкаються посад, нас не хвилюють", – відповів Юрій Бойко.

Але якщо у "Слуги народу" не вийде домовитися про коаліцію, вони не дуже сумуватимуть, адже в парламенті вони однопартійна більшість, яка автоматично отримує повноваження коаліції. Це означає, що вона самостійно зможе сформуватися склад Кабміну, прийняти більшість законів або призначити суддів КСУ.

Чи була раніше монобільшість в українському парламенті? Так, у далекому 1991 році. Тоді у Верховній Раді 1 скликання була так звана група "239" – офіційно оформлена комуністична більшість. Депутати цієї групи підтримали декларацію про суверенітет, проте вони послідовно відстоювали ідею збереження СРСР або підписання нового союзного договору.

Отже, єдина партійна більшість має свої плюси і мінуси. З переваг – влада має повне зелене втілювати реформи, з рикзиків – так само легко можна ухвалити що завгодно.