Приструнити Росію, або Як НАТО може змінити баланс сил у Чорному морі

Днями в НАТО вибухнули гучною заявою: Альянс планує посилити свою присутність в акваторії Чорного моря.

Всьому виною агресивна поведінка на морі Російської Федерації, яка продовжує утримувати в полоні українських моряків і активно перетворює Крим на військову базу, нарощуючи чисельність свого флоту. У США навіть заявили про якийсь комплекс заходів, який, у теорії, повинен буде стримати мілітаристські амбіції РФ на морі. Чи стане в такому випадку Чорне море безпечним простором для України, розбиралися журналісти, передають Патріоти України з посиланням на Апостроф.

Жорсткі обмеження

Про наміри розширення присутності НАТО в Чорному морі 1 квітня заявив генсек Альянсу Йенс Столтенберг. "НАТО стурбоване агресивною поведінкою Росії, зокрема її триваючими діями проти України, а також захопленням українських моряків і кораблів біля Азовського моря. НАТО вже нарощує свою присутність у Чорному морі. І ми продовжуємо тісно співпрацювати з нашими партнерами в регіоні", - зазначив Столтенберг.

Пізніше посол США при НАТО Кей Бейлі Хатчінсон підкреслила, що на саміті глав МЗС країн - членів Альянсу в Вашингтоні, який проходить 3-4 квітня, повинен бути розроблений і прийнятий так званий чорноморський пакет заходів, покликаних забезпечити безпеку в регіоні."Мова йде про пакет, який зміцнює розвідку, повітряну розвідку, а також передбачає відправку більшої кількості кораблів країн НАТО в Чорне море, щоб гарантувати безпечний прохід українських суден через Керченську протоку в Азовське море", - пояснила посол США при НАТО.

У Москві, звичайно, зустріли плани США і Альянсу негативно. Прес-секретар Володимира Путіна Дмитро Пєсков зазначив, що РФ, взагалі-то, дотримується всіх норм і законів міжнародного права, мовляв, відомий же факт. "Ми не розуміємо, що мається на увазі", - резюмував Пєсков.

Насправді, дійсно складно зрозуміти, як Альянс збирається розширювати свою присутність в акваторії Чорного моря. Справа в тому, що режим проходу торгових і військових кораблів через протоки Босфор і Дарданелли (а тільки через них можна зайти в Чорне море) регламентується конвенцією Монтре від 1936 року, яка досі є чинним міжнародним документом. Згідно з положеннями цієї конвенції, у мирний час держави, які не є прибережними до Чорного моря, можуть завести туди кораблі загальною водотоннажністю не більш як 30 тисяч тонн. Тобто діють суворі обмеження. "Яка б не була мета їх перебування в Чорному морі, військові кораблі неприбережних держав не можуть залишатися там більше двадцяти одного дня", - підкреслюється в тексті документа.

Водотоннажність одного тільки ракетного крейсера "Москва", флагмана Чорноморського флоту РФ, дорівнює 11,4 тисячі тонн. При цьому бойових кораблів російського флоту в Чорному морі (без допоміжних суден) налічується 55 штук.

"Чорноморський флот РФ можна критикувати, що це в основному - старі кораблі, повільно йде заміна на нові, але, тим не менш, це флот, який створює дисбаланс сил у регіоні, і протистояти йому не може жоден флот із країн, що омиваються Чорним морем. По суті, навіть Туреччина не може бути противагою Росії. І крім Чорноморського флоту, у Росії є й інші сили на морях, можливостями яких вона може скористатися в разі загострення ситуації для нарощування угруповання", - пояснив оглядач сайту "Інформаційний спротив" Олександр Коваленко.

Очевидно, що при такому нерівному розкладі сил та суттєвих обмеженнях для кораблів держав, неприбережних із Чорним морем, очікувати, що Росія змінить свою політику в регіоні, не доводиться. Чи шанси все ж є?

Силою на силу

На думку експертів, опитаних журналістами, знайти важелі впливу на Росію можливо.

"НАТО має абсолютно всі можливості, щоб змінити політику Росії в регіоні, - запевняє заступник директора Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння Михайло Самусь. - Реакції на акт агресії Росії в Чорному морі проти військових кораблів ВМС України, фактично ще не було, а на акт агресії повинна бути адекватна реакція світової спільноти, починаючи від ООН, закінчуючи всіма цивілізованими країнами".

Як же збалансувати сили? По-перше, теоретично можна переглянути конвенцію Монтре з тим, щоб домогтися розширення контингенту НАТО в басейні Чорного моря.

"Зараз йде хвиля підняття проблематики регіону на найвищий рівень, адже Росія вносить дисбаланс ще і наявністю крилатих ракет "Калібр", які розміщені як на малих ракетних кораблях Чорноморського флоту, так і на підводних човнах. Саме тих підводних човнах, які можуть підібратися до берегів Румунії та загрожувати не тільки Україні, а й Центральній Європі. Загроза досить серйозна, і в НАТО це розуміють, - зазначає Коваленко. - Відповідно не виключено, що буде проведено перегляд конвенції, або введення директив без перегляду документа, що дозволяють в певних умовах, при порушенні міжнародних законів, застосовувати сили та засоби для створення балансу в Чорному морі".

До речі, в кінці березня пропозиції про перегляд документа прозвучали саме від російської сторони. Правда там, звичайно, хочуть змінити документ на свою користь, ввівши ще більш жорсткі обмеження для проходу військових кораблів нечорноморських країн, але головне - запустити сам процес.

Але навіть без зміни конвенції НАТО може діяти вже зараз.

"Конвенція Монтре дійсно обмежує тоннаж і час перебування в Чорному морі кораблів країн не Чорноморського басейну, але це не означає, що не можна створити такий графік, коли на ротаційній основі кораблі різних країн, перш за все США і Великобританії, могли б тут перебувати", - пояснює дипломат, експерт "Майдану закордонних справ" Олександр Хара.

Правда, така ротація здійснюється і зараз, але вона не є системною.

"Звичайно, Росія намагатиметься протидіяти, - каже екс-глава Служби зовнішньої розвідки, генерал армії України Микола Маломуж. - Особливо в глобальному форматі з тим, щоб взагалі не допустити перебування кораблів країн НАТО в Чорному морі. Це конфронтаційний сценарій, наприклад, обльоти винищувачами і бомбардувальниками кораблів НАТО, наближення російських кораблів до кораблів США і нагнітання ситуації всіма способами. Це буде така модель холодної війни в регіоні, і тривати вона буде довго, поки не буде розроблена нова модель домовленості щодо забезпечення безпеки Чорного та Азовського морів".

"По-друге, можна посилити флоти Румунії та Болгарії, - додає Олександр Хара. - З Туреччиною все трохи складніше, враховуючи ірраціональне бажання Ердогана (президента Туреччини, - ред.) купити у росіян комплекс С-400. Відповідно, Анкара зараз не буде готова до різких дій. А ось посилення України, Грузії та Молдови - це якраз той напрям, який точно треба розробляти і змінювати перехняблений баланс сил у Чорному морі, щоб воно не було закупоренною російською територією, адже з 2014 року велику тривогу у НАТО викликало Балтійське море, і всі зусилля Альянсу і США були спрямовані на те, щоб посилити своїх союзників серед балтійських держав і Польщі. Але враховуючи, що ці країни є членами ЄС і НАТО, ймовірність прямої агресії проти них набагато менша, ніж проти тих країн, які розташовані в сірій зоні, зокрема, України".Втім, Альянс може вчинити і більш радикально, зігравши з Росією за її ж правилами.

"Якщо Росія встановлює право сили в цьому регіоні, НАТО може взяти на себе відповідальність і вплинути на силові дії РФ. Для цього є всі можливості, навіть в умовах діючої конвенції Монтре, - запевняє Самусь. - Буде достатньо, якщо біля Керченської протоки встануть на чергування один чи два фрегати країн - членів НАТО, які просто спостерігатимуть за ситуацією, можливо, за допомогою розвідувальних безпілотників моніторити все, що відбувається в Керченській протоці. Таким чином, право сили буде діяти, але воно буде обопільним. НАТО має право на прояв такої ж сили, як Росія, і під цим балансом сили українські кораблі будуть проходити через Керченську протоку стільки, скільки їм буде необхідно. Якщо ж Росії щось не сподобається, і вона буде далі проявляти право сили, тоді НАТО має діяти ще жорсткіше, і ніяка конвенція Монтре вже не зможе вплинути на відновлення балансу сил. Росія чомусь уявила, що вона може взяти під контроль абсолютно все Чорне море".

Інша справа - чи захочуть країни - члени НАТО вплутуватися в морську авантюру, обстоюючи інтереси своїх партнерів, таких як Україна і Грузія. Очевидно, такий сценарій виглядає малоймовірним, але з іншого боку, якщо в США підняли цю тему, то Росії є чого побоюватися.

Але чи виграє від такої конфронтації глобальних гравців Україна?

"З одного боку, Україна буде програвати, адже глобальна конфронтація означає постійну загрозу для країни. Але з іншого боку, з'являється можливість створення міжнародних груп моніторингу з контролю проходження суден", - резюмував Микола Маломуж.

Інформація, котра опублікована на цій сторінці не має стосунку до редакції порталу patrioty.org.ua, всі права та відповідальність стосуються фізичних та юридичних осіб, котрі її оприлюднили.

Інші публікації автора

Подвійне життя Піксі-Хуараче: Господиня випадково з'ясувала, що її кіт таємно жив на два будинки і мав дві клички (фото)

п’ятниця, 6 грудень 2019, 8:24

Обидва сімейства були впевнені, що є єдиними власниками хитрої тварини. Мешканка Мексики Марі Лоре Барра випадково виявила, що її кіт на прізвисько Піксі веде подвійне життя. Свою історію Марі розповіла в соцмережі Facebook в кінці жовтня, а зараз її а...

Повнопривідні модифікації, пікап, фургон, вантажівка і інші: Невідомі версії “Таврії” (фото)

п’ятниця, 6 грудень 2019, 8:05

“Таврію” проектували як ціле сімейство автомобілів. Про історію створення першого прототипу написали у блозі "Коротка хронологія створення “Таврії”, що почалась у 70-х роках", передають Патріоти України. Серед одного з не озвучених у попередній статті ...