"Россияне смотрели нам в глаза и несли смерть", - блогер

Ми не вірили, що війна - це не теорія, це практика. І накриє вона нас саме з боку тих, з ким розмовляли і сміялися.

Про це у своєму блозі пише Олена Кудренко, передають Патріоти України. Далі - мовою оригіналу:

"- Ви вірите?

- у що?

- у щирість хлопця, який на колінах?

- вірю.

- здивували..."

Люди, люди...

... Пленных украинцев унижают. Морально уничтожают. Вытирают ноги об их честь и гордость, называя ничтожными. Потом бросают нехотя:

- идите мойтесь, завтра на обмен вас...

И ночь эта, перед возможным обменом - неописуема. А утром - построят всех и просто переведут на следующий подвал. Без обмена...

... Они же с нами болтали, смеялись... Мы их, русских погранцов, почти всех по имени знали. Перекрикивались, перезванивались. Мы не верили, что война - это не теория. Это практика. И накроет она нас именно со стороны тех, с кем болтали и смеялись. Они пытались сравнять нас с землей, еще вчера болтавшие... В глаза нам смотрели, и несли смерть...

... Нас ненавидели. Мы на той заправке, четверо, в камуфляже, с запахом реальной войны, как будто немой укор им, остальным. Они стояли и смотрели на нас косо, украдкой. Богатые и бедные, хитрые и безразличные, губастые и тощие. Кто-то нервно теребил край куртки, кто-то тряс ключами от авто, как будто это успокоит их совесть, или их ненависть... А они нас ненавидели. Потому что мы нарушали их привычную жизнь одним своим видом...

... Брата хоронили. Собралось все село. И мать его, и девочка. А мы, побратимы, стояли и опускали глаза в землю. Внутри такая пилка точила душу, без остановки, часами, а теперь - годами. Мы, как мальчишки, вытирали украдкой слезы и нам было стыдно перед ними. Что не умер вместо него каждый из нас. Что мы живы, и теперь, живые, смотрим в глаза его матери...

... Мы в поле окопались, нашли яр, вырыли яму, чтобы там огонь развести. Ночь, мы вокруг все сидим, тихо посмеиваясь, каждый рассказывает о своем, безобидно подшучиваем друг над другом... Сегодня из той компании живы не все. И иногда кажется, очень отчетливо, что эта война нужна только нам. Тем, кто выжил. Вспоминаешь погибших друзей - и не знаешь, как дальше жить...

- Ви вірите?

- у що?

- у щирість хлопця, який на колінах?

- вірю.

- здивували...

А ось ви - ні. Вже не дивуєте... Своєю величезною, неосяжною байдужістю - не дивуєте..."

Інформація, котра опублікована на цій сторінці не має стосунку до редакції порталу patrioty.org.ua, всі права та відповідальність стосуються фізичних та юридичних осіб, котрі її оприлюднили.

Інші публікації автора

Провідна неділя 2025 року: Прикмети та традиції, що треба знати про радоницю

неділя, 27 квітень 2025, 0:10

Провідна або поминальна неділя, проводи, провідки, гробки, опроводи, радониця, дарна неділя, радниця, Томина неділя – все це назви однієї і тої ж традиції – згадувати душі померлих в першій після Великодня недільний день. Провідна неділя 2025 року у хр...

Світла середа 2025: Традиції і заборони третього дня після Великодня

середа, 23 квітень 2025, 7:40

Після Великодня почалася Світла седмиця. Кожен день цього тижня має свої традиції. Цьогоріч 23 квітня східні та західні християни разом відзначають Світлу середу. Про традиції третього дня Світлої седмиці переказують Патріоти України. Далі - мовою ориг...