"Розв'язка ситуації з "ПриватБанком" може сильно вплинути на іноземних інвесторів", - банкір

Чи близька світова фінансова криза, як інвестори реагують на конфлікт з ПриватБанком і який курс гривні прогнозує банк до кінця року.

Олександр МакВортер

Citibank в Україні є найбільшим представником зарубіжних інвесторів. Практично весь багатомільярдний обсяг іноземних інвестицій в облігації внутрішньої держпозики (ОВДП) заходить через Citibank. У цьому році завдяки притоку грошей нерезидентів в ОВДП українська гривня увійшла до найбільш зміцнюваних нацвалют щодо долара США. Голова правління Citibank в Україні Олександр МакВортер розповів про те, чи близька нова світова криза, які очікування іноземних інвесторів від нової влади, що дав прихід Clearstream в країну, який обсяг інвестицій банк завів в Україну і про реакцію на ситуацію з ПриватБанком і ексголовою НБУ Валерією Гонтаревою, передають Патріоти України з посиланням на НВ.

— Експерти говорять про те, що ми наближаємося до закінчення економічного циклу, а це говорить про прийдешню фінансову кризу. Чи аналізували ви дані на цю тему і коли, на вашу думку, економічний цикл закінчиться?

— Citi, глобальний банк і один з найбільших фінансових інститутів у світі, безумовно, уважно стежить за ситуацією в глобальній економіці. Так, спостерігається спад у економічних настроях і зниження темпів зростання світової економіки. Але наші прогнози щодо глобального зростання в 2019 і в 2020 роках ми знизили тільки до 2,7% і вважаємо розмови про рецесію передчасними, тому що бачимо можливості для зростання. Звичайно, певні ризики є, але це ще не рецесія.

Важливо розуміти, що стан ринків і економіки може змінюватися, але для нас вкрай важливо знаходити можливості по всьому спектру фінансових рішень, можливих в різних станах і ситуаціях в світі.

— А які сигнали, на ваш погляд, передуватимуть кризі?

— Кожен цикл не схожий на попередній. Складно сказати, що може спровокувати наступну кризу. Інвертованість кривої прибутковості, яку вважали провісником кризи, не виправдовує себе в поточному економічному циклі. Звичайно, пильна увага в усьому світі прикута до торговельних воєн, де основними учасниками є США і Китай. У разі ескалації можуть виникнути передумови для матеріалізації ризиків. Швидке уповільнення зростання Китаю так чи інакше позначиться в негативному ключі не тільки на всіх ринках, що розвиваються, але й на глобальній економіці. Але знову-таки, відштовхуючись навіть від цього, рецесії поки що немає, як немає і тих провісників кризи, які були в 2007—2008 і 1997−1998 роках.

— А як, на ваш погляд, наступна економічна криза відіб'ється на Єврозоні і, зокрема, на Україні?

— Все залежить від причин, що викликали кризу. Якщо виною тому стане торговий конфлікт, то, найімовірніше, ситуацію, що змінилася, відчують на собі країни з експортоорієнтованою економікою. До них, власне, і відносяться найбільші торгові партнери України. Хоча, вважаю, що в будь-якому випадку непогано себе почуватиме сільськогосподарський сектор, тому що людям потрібно харчуватися. Традиційно від кризи страждають циклічні сектори, наприклад, металургійний. А в цілому криза завжди приносить можливості. Взяти хоча б сектор IT, де інвестиції завжди йдуть в продуктивність. Якщо настане криза, компанії ще більше почнуть інвестувати саме в продуктивність для того, щоб спробувати скоротити свої витрати і створити можливості для зростання. Завжди є хтось, хто почувається краще, хтось — гірше. Все залежить від природи кризи.

— Думаєте, потенційна криза зіграє на руку українському IT сектору?

— Природно, усвідомлено ніхто рецесії не хоче, і ми сподіваємося, що вона не настане. Однак, як я вже сказав раніше, важливо не здаватися і завжди шукати нові можливості.

В цілому я вважаю, що кожен експортер знає свій ринок і розуміє вплив скорочуваного попиту на ринок, як від цього залежать ціни, як це в свою чергу впливає на попит.

— Як Україна може підготуватися до потенційної кризи? Можливо, у вас є якась порада для уряду?

— З нашого досвіду спілкування з інвесторами, ми бачимо, як для них важливі макроекономічна стабільність і продовження взаємодії з МВФ, міжнародними фінансовими інститутами, Світовим банком тощо. Вони хочуть бачити продовження реформ і інтеграції в західний економічний світ.

Банківський сектор зробив величезний крок вперед, і, я думаю, у інвесторів зараз набагато більше впевненості в завтрашньому дні. Україна зробила безліч дій у відповідь на кризу 2014−2015 років. Це таргетування валютного курсу, перехід до інфляційного таргетування, лібералізація міжнародної торгівлі і руху капіталів. Це і ефективне вирішення завдань у банківській сфері, і запуск інших важливих реформ. Жорстка монетарна політика вже дала свої плоди у вигляді зниження девальваційного тиску на курс гривні. Паралельно з цим ми бачимо, що влада хоче нарощувати зовнішній борг у гривні, а не в доларах.

Якщо говорити в цілому про підготовку до потенційної кризи, я думаю, що це, перш за все, проведення реформ і розкриття економічного потенціалу України. Видно, що іноземні інвестори позитивно оцінюють всі зусилля країни в цьому напрямі, і їм подобається те економічне зростання в країні, яке вони спостерігають.

— Іншими словами, стійкість країни до кризи залежить від того, наскільки швидко ми проведемо необхідні реформи?

— Так, я так думаю. Залучення інвестицій допомагає здоров’ю економіки і служить для інвесторів знаком, що у них все буде добре і їм не доведеться рятувати свої гроші.

— Які фінансові інструменти будуть прибутковими під час кризи?

— Усі кризи різні, і, відверто кажучи, ми всі, включно зі мною, хотіли б знати, які фінансові інструменти будуть найприбутковішими в майбутньому. Вважаю, що криза — час, коли йде боротьба за якість. Як показує практика, в складні часи інвестори віддають перевагу менш ризикованим активам: з акцій вони переходять в облігації, з ринків, що розвиваються — в розвинені. Вони шукають умови для більшого захисту, збереження своїх коштів. Але якщо говорити про конкретні інструменти, зараз їх назвати не просто, адже, як я говорив раніше, багато що залежить від природи конкретного кризи.

— Україна ж теж ринок, що розвивається. Чи означає це, що, якщо настануть складні часи, інвестори залишать цей ринок?

— У минулому такі випадки траплялися. Однак, що дещо змінилося зараз, якщо подивитися на реальних (real money) інвесторів, які побудували бізнеси, фабрики — більшість з них вже пройшли економічний цикл в країні, у них довгострокові інвестиції в існуючі будівлі, в реальних співробітників тощо. Що я бачу зараз і чого не було раніше, так це то, що в цьому році інвестори все більше і більше інвестують в локальний ринок з більш довгим терміном погашення зобов’язань. Раніше мова йшла про інвестиції в трьох і шестимісячні облігації внутрішньої державної позики, що в загальному-то значило, що вони могли досить швидко повернути свої гроші, якщо б щось пішло не так. Зараз же ми бачимо зростання інтересу до облігацій з терміном погашення в 3, 5 і 6 з половиною років. Це говорить про те, що гроші в країні, і інвестори з ними швидко не підуть.

— Чи аналізували ви річний звіт НБУ з фінансової стабільності за минулий рік, де йдеться про ризики для фінансової стійкості країни? Чи згодні ви з регулятором в тому, що ключові ризики складають скасування націоналізації ПриватБанку і вихід з програми МВФ?

— Думаю, що два наведених приклади перебувають під пильною увагою інвесторів. Для них надзвичайно важливо, щоб зусилля уряду щодо продовження реформ і щільної взаємодії із Заходом не слабшали. Рішення ситуації з ПриватБанком — одна з умов у домовленостях з МВФ. Це також підтвердження того, що дотримується верховенство закону, що також для інвесторів дуже важливо. На мій погляд, побачивши рух назад за допомогою одного з наведених вами ризиків, інвестиційне співтовариство сприйме це без ентузіазму і особливого оптимізму.

— Чи читали ви недавню статтю в Financial Times, в якій йдеться про те, що український уряд намагається знайти компроміс із Коломойським у справі ПриватБанку? Ви вважаєте це хорошою чи поганою новиною?

— Так, я читав цю статтю і намагаюся аналізувати цю ситуацію, як і багато хто, хто не володіє повною інформацією щодо цієї теми. Давати коментарі я тут не можу. Припускаю, у МВФ має бути своє бачення правильної стратегії для вирішення цього питання, і інвестори стежать за розвитком цієї справи.

— А що ви думаєте про ситуацію навколо Валерії Гонтаревої, колишньої голови НБУ?

— Американська Торгівельна Палата в Україні, де я є заступником голови ради директорів, випустила спільну заяву з Європейською бізнес-асоціацією, яку я повністю підтримую. Вважаю важливим, щоб усі громадяни в Україні були однаково захищені.

— Як вам здається, Україна отримає новий транш від МВФ у цьому році?

— Наші аналітики поділяють думку про те, що Україна може отримати транш від МВФ до кінця року. У свою чергу Україна повинна буде повністю провести виплати за держборгом за 2019 рік, навіть якщо це знизить валютні резерви і чинитиме помірний тиск на гривню.

— Якими ви бачите ВВП і курс гривні на найближчий рік?

— Наш офіційний прогноз щодо зростання ВВП на цей рік становить 3,4% і 3,5% на наступний. Що стосується курсу гривні, на нього впливають притоки інвестицій у держоблігації. В цілому ми очікуємо, що до кінця року вартість долара дещо зросте і складе 26 гривень. У 2020 році, приймаючи до уваги менший приплив іноземних інвесторів на ринок і більш високий дефіцит платіжного балансу на тлі зростання внутрішнього попиту, вважаємо, що гривня ще трохи ослабне.

— Що ви очікуєте від нового президента і парламенту України?

— Все, що наш банк робить як в Україні, так і в усьому світі, спирається на цінності, в які ми віримо. Протягом багатьох років наша місія залишається незмінною: сприяти сталому зростанню і економічному прогресу, і для нас велика честь надавати послуги найвищого рівня клієнтам з державного сектора, міжнародним компаніям та інвесторам, які хочуть інвестувати в український ринок. Це те, як ми бачимо свою роль, і, я впевнений, разом з державою ми повинні працювати разом для того, щоб розкрити економічний потенціал країни.

— А ви вже зустрічалися із Зеленським, Гончаруком, Коломойським?

— Нещодавно в Нью-Йорку пан Зеленський взяв участь у зустрічі з бондхолдерами і представниками рейтингових агентств, яку організував Citi, і де в складі делегації був присутній я. Що стосується пана Гончарука і пана Коломойського, особистих зустрічей у мене з ними не було.

— Що входить у ваш інвестиційний портфель в Україні?

— Citi в Україні представлений корпоративним і інвестиційно-банківським бізнесом, у нас немає тут роздрібного бізнесу. У нас більше 400 клієнтів, серед яких і українські підрозділи найбільших міжнародних компаній, і найбільші українські компанії, і деякі компанії державного сектора. Ми надаємо повний спектр послуг, очікуваний корпоративними клієнтами та клієнтами держсектора від великого Світового банку, який працює в країні вже понад 20 років: це послуги з управління грошовими коштами і ліквідністю, документарні і казначейські послуги, фінансування торговельних операцій, корпоративне кредитування, торгівля іноземною валютою, послуги, пов’язані з обслуговуванням операцій з цінними паперами.

Якщо говорити про останній, то одна з найбільш значущих для нас подій сталася в травні, коли міжнародний центральний депозитарій цінних паперів Clearstream підключив український ринок до своєї мережі і зміг безпосередньо пропонувати інвесторам держоблігації України. Citi в цьому випадку виступає як оператор рахунку в цінних паперах Clearstream, який відкритий в депозитарії НБУ, і банку, що обслуговує кореспондентський рахунок Clearstream за операціями з грошовими коштами. Для нас велика честь брати участь в залученні міжнародної інвестиційної спільноти в країну. Адже, по суті, можливість проводити розрахунки за всіма держоблігаціями, деномінованими у гривні, через міжнародну систему Clearstream, означає наближення до міжнародних стандартів з одночасним скороченням витрат для інвесторів. Доречно говорити про те, що все це вже підвищило попит на українські держоблігації, збільшило ліквідність на ринку, знизило вартість запозичень і зовсім точно збільшило привабливість держоблігацій на міжнародному ринку.

— І скільки грошей ви вже залучили?

— На сьогодні через Сітібанк в Україні держоблігації куплені нерезидентами на суму близько 4 млрд доларів.

— За фактом, українському ринку все ще не вистачає ліквідності. Ще й інвестиції в держоблігації впливають на курс…

— Кожен раз, коли в країну приходять інвестиції в доларах з одночасним продажем гривні, можна очікувати потенційного впливу на курс місцевої валюти. Ви також, напевно, пам’ятаєте, що НБУ активно купує валюту і накопичує резерв. Це якоюсь мірою допомагає стабілізувати ситуацію. Я впевнений в тому, що головне вести бізнес чесно і відповідально, у повній відповідності із законом і якісним управлінням ризиками — взагалі-то це те, як Citi працює в кожному місці своєї присутності.

— А хто купує українські держоблігації?

— Я не можу назвати конкретні імена, але серед інвесторів, зокрема, реально великі і глобальні керуючі компанії, хедж фонди, страхові компанії. В цілому, приходять інвестори, які вкладаються в ринки, що розвиваються і які стали додавати українські держоблігації в свій портфель. Це явна ознака їх привабливості на міжнародному ринку.

Інформація, котра опублікована на цій сторінці не має стосунку до редакції порталу patrioty.org.ua, всі права та відповідальність стосуються фізичних та юридичних осіб, котрі її оприлюднили.

Інші публікації автора

Тягач та останній вагон згоріли вщент: На Миколаївщині загорівся поїзд з пасажирами

неділя, 17 листопад 2019, 16:25

Жертв та постраждалих внаслідок інциденту немає. В суботу, 16 листопада, біля однієї зі станцій в Миколаївській області у поїзді Колосівка-Миколаїв сталася пожежа. Про це повідомила Миколаївська ДСНС, передають Патріоти України. Вогнем охопило тягач та...

"Бомжі "ДНР": "Места в России для нас нет", - бойовик НЗФ на Донбасі

неділя, 17 листопад 2019, 16:15

За його словами, паспорт РФ не допомагає жителю "республіки" відчути себе повноцінним росіянином. За його словами, паспорт РФ не допомагає жителю «республіки» відчути себе повноцінним росіянином: «Ну вот, мы стали россиянами, но места в России для нас ...