Ринок землі: Журналісти розвіюють ТОП-6 міфів

Для фермерів Мінфін запустить спеціальну програму підтримки. Навіть дві. Перша передбачатиме здешевшання ставки за кредитами. Якщо зараз вона становить близько 20%, то після запуску урядової програми має знизитись до 5%. На це у держбюджеті буде передбачено 4,4 млрд грн.

Окрім того, Мінфін працює ще й над проектом Фонду часткового гарантування кредитів, який планують запустити напередодні відкриття ринку.

– Держава буде працювати з усіма банками, щоб надати гарантії, а банки не боялися видати кредит і не вимагали в рахунок застави, – завірила міністр фінансів Оксана Маркарова.

За словами міністра економіки Тимофія Милованова, зараз вже проводяться консультації з банківським сектором. Він також анонсував низку інструментів, які допомагатимуть фермерам – наприклад, отримання знижки або відстрочки після представлення бізнес-плану на розвиток землі.

А ще у законі, запропоновану Кабміном, право першочергового викупу отримують орендатори, тобто ті, хто зараз займається господарством на орендованій землі. Ніхто не відбиратиме в них бізнес.

Сьогодні великі агрохолдинги дійсно можуть за низьку ціну орендувати землю та розвивати свій бізнес.

Втім, у законопроекті передбачені механізми протидії монополії. Це обмеження у купівлі та оренді – не більше 15% від сільськогосподарських земель в межах області та 0,5% – в межах країни. Положення стосується не лише однієї фірми чи особи, а пов’язаних між собою гравців ринку. Державний реєстратор перевірятиме дані перед продажем, тому обійти систему не вийде.

Землю зможуть купувати тільки українські юридичні та фізичні особи. Але, дійсно, власником або кредитором компанії може виявитись іноземець.

За підрахунками міністра економіки, таких зараз в Україні близько 1 300 фірм. Втім, вони приносять інвестиції, створюють робочі місця та сплачують податки.

Вигнати їх після запровадження ринку – не правильно, а дозволити працювати тільки цим компаніям – розцінять як дискримінацію.

Та міністр зазначає – досвід Східної Європи показує, що іноземці не поспішають заходити у нові країни, а якщо і заходять – то це дуже незначний відсоток.

– Вони ще нам не довіряють. Вони можуть зайти в інші країни, де є інфраструктура, суди, дороги тощо. Нам свою країну розбудовувати самим, – зазначає Милованов.

Уряд запроваджує прозорий реєстр прав власності. Угоди про купівлю та продаж землі зобов’яжуть реєструвати.

Окрім того, там анонсували реформу у Держгеокадастрі – зміну функціоналу відомства, автоматизацію його функції, що мінімізує втручання людського фактору. Організація буде лише реєструвати землю, а не розпоряджатись нею.

В законопроекті пропонують прописати мінімальну ціну на землю комунальної та державної власності – вона буде на рівні нормативної грошової оцінки землі (НГО). Зараз це близько 30 тис. грн за один гектар землі.

Втім, очікують, що земля, яка зараз перебуває у власності селян, буде тільки зростати в ціні. Тому експерти рекомендують не поспішати з продажем.

Зараз землю фактично здають в оренду за безцінь або з продають за тіньовими схемами. Ринок же має створити здорову конкуренцію.

Сьогодні середня вартість оренди землі – 3,5 тис. грн за один га на рік (дані Держгеокадастру за 2018 рік). Милованов сподівається, що лише за перший рік ціни зростуть до 5-6 тис. грн.

Окрім того, статистика стверджує, що 400 тис. українців за 18 років мораторію померли, так і не продавши свої паї, які перейшли державі.

До речі, державні землі продаватимуть на аукціонах (земельних торгах). Туди зможе потрапити будь-хто.

Міжнародні партнери давно пропонують Україні запровадити вільний земельний ринок. Підрахунки Європейського банку реконструкції та розвитку свідчать, що мораторій гальмує економічне зростання України на 1% щороку. А Світовий банк, зі свого боку, підрахував – зростання нашої економіки збільшиться на 2% щорічно після введення ринку.

В нашому уряді налаштовані ще оптимістичніше – там розраховують на додаткові 1-2% економічного зростання у перші роки та 3-3,5% надалі. Тільки у перший рік планують заробити 1,25 млрд грн.