Гіпотетичний конфлікт міг би серйозно понівечити планету і призвести до 10 років ядерної зими...
Будь-яка ескалація стосунків між США та Росією, що призведе до ядерної війни, найімовірніше, закінчиться ядерною зимою.Про це йдеться у новому дослідженні, опублікованому у Journal of Geophysical Research: Atmospheres, передають Патріоти України.
Учені наголошують, що, якщо б обидві країни натиснули на "кнопку" запуску ядерних ракет, то було б вивільнено близько 150 мегатонн сажі, і це мало б катастрофічні наслідки для клімату.
Симуляція ядерної війни
Щоб з'ясувати, до яких наслідків призведе ядерна війна, американські дослідники створили симуляцію ситуації, у якій дві країни "скинули б велику кількість ядерних бомб", які б здетонували в урбаністичних районах.
Для того, щоб її побудувати, учені використали дані, основані на різноманітних лісових пожежах, виверженнях вулканів та попередніх запусканнях ядерних бомб. І результати, які вони отримали у наслідку, є "спустошувальними".
Дослідники наголошують, що, якби обидві наддержави використали увесь свій ядерний арсенал, вивільнилося б близько 150 мегатонн викидів, що "вкрили б усю планету, блокуючи Сонце". Сажа поширилася б спершу Північною півкулею – на це пішло б близько тижня. А вже за два тижні охопила б і Південну.
Через брак Сонця глобальна температура своєю чергою опустилася б до приблизно 9 градусів за Цельсієм. Такі зміни призвели б до втрат сільськогосподарських культур, змін у інтенсивності вітру та зникнення сезону дощів – вчені зазначають, що унаслідок ядерної зими глобальна кількість опадів скоротилася б на 30% вже протягом перших кількох місяців, що теоретично може призвести до голоду.
На те, щоб хмари сажі стали менш щільними, ймовірно, пішло б не менше 10 років. А отримувати хоча б 40% від нормального рівня сонячного світла планета стала б лише три роки потому.
Висновки авторів нового дослідження значною мірою збігаються з результатами ще однієї подібної симуляції, створеної NASA 2007 року. Учені зазначають, що для запобігання моторошного сценарію лідери країн мають повністю розуміти наслідки своїх можливих дій. Проте остаточне вирішення проблеми лише одне.
"Необхідно вдатися до зменшення усіх ядерних арсеналів, та, зрештою, знезброїти усі країни, що мають ядерну зброю", - йдеться у праці.
Світ на порозі катастрофи
Людство кілька разів серйозно стикалося з загрозою ядерної війни. Одним з найвідоміших прикладів є Карибська криза. 1962 року американські літаки-розвідники знайшли на Кубі ракетні установки з ядерними боєголовками. Це спричинило справжню паніку – 22 жовтня 1962 року президент Кеннеді заявив про початок військово-морської блокади острова.
180 військових кораблів вийшли у Карибське море, щоб закрити радянським кораблям дорогу до Куби. Кубинський лідер Фідель Кастро заявив Микиті Хрущову, що збройне зіткнення зі США є невідворотним. Світ всерйоз замислився про можливість ядерної війни.
Проте зрештою обидві наддержави пішли на компроміс – Хрущов погодився прибрати радянські ракети, якщо США припинять втручатися у внутрішні справи Куби.
Проте у 1970-х роках ситуація знову стала надзвичайно напруженою. У США та СРСР з'явилися нові системи наведення ракет, що суттєво збільшили ймовірність їхнього потрапляння у ціль. Це дало старт появі концепції "обезголовлювального" ядерного удару, що міг би миттєво знищити керівництво країни-опонента.
Невдовзі після цього США вдалися до модифікації розміщених у Західній Європи ракет, що викликало занепокоєння у СРСР. Останній вирішив розмістити на західних кордонах ракети середньої дальності "Піонер".
На початку 1980-х років до влади прийшов президент Рональд Рейган. Його позиція – придушення прокомуністичних режимів в Латинській Америці та антирадянська риторика (1983 року очільник США навіть назвав СРСР "Імперією Зла") ще більше загострили побоювання щодо можливого ядерного протистояння.
Проте зрештою його вдалося уникнути. Під час свого другого президентського терміну Рейган пом'якшив антирадянську риторику. 1987 він разом з Михайлом Горбачовим підписав ДРСМД.
Реалістичність загрози
Наразі ситуація з реляцією її кількості є досить напруженою. У лютому цього року США заявили, що призупиняють участь у договорі з Росією про ліквідацію ракет середньої та меншої дальності (ДРСМД).
Підставою для цього стало те, що від 2014 року США заявляли про порушення Росією своїх зобов'язань угоди. Американці говорили про наявність у Росії низки крилатих ракет, оснащених ядерними боєголовками, що мають радіус дії більший, ніж дозволено договором. 2 серпня 2019 року ДРСМД офіційно припинив дію.
Невдовзі після цього, 8 серпня на території полігону в Архангельській області Росії прогримів вибух, в результаті якого загинули щонайменше сім осіб, а у регіоні помітили підвищений радіоактивний фон. У "Росатомі" повідомили, що вибухнула реактивна рухова установка, і згодом визнали, що трагедія сталася під час випробування нового "спецвиробу".
Версії того, що сталося різняться. Втім, президент США Дональд Трамп, низка експертів, а також представники провідних західних ЗМІ дотримуються думки, що трагедія пов'язана з "Буревісником" – новою ракетою з ядерним реактором.
Пресслужба Росгідромету за результатами дослідження стану радіаційного фону в Северодвінську в день вибуху повідомила, що доза гамма-випромінювання була перевищена у 4-16 разів. В Організації договору про всеосяжну заборону ядерних випробувань (ОДВЗЯИ) опублікували анімовану мапу з вірогідним розльотом радіонуклідів – вона, зокрема, зачепила територію України.
У Росії офіційно не підтвердили спекуляції щодо того, що випадок в Архангельську був пов'язаний з ракетою з ядерним реактором. Проте Дмитро Пєсков наголосив, що трагедія не стане на заваді "покращенню військових здібностей США".
Військові експерти своєю чергою зазначили, що вибух ракети на території полігону в Архангельській області РФ може означати створення Росією "зброї Судного дня", яка може бути використана в ядерній війні, повідомляє CNN.
"Це справді зброя Судного дня, — прокоментував Марк Галеотті, співробітник Королівського об'єднаного інституту оборонних досліджень. — Це не щось, що може бути застосовано деінде, крім повномасштабної ядерної війни".
Невдовзі після закінчення дії ДРСМД, 18 серпня, США провели власні випробування крилатої ракети, дальність якої перевищувала 500 кілометрів - відповідно до договору, такі ракети раніше були заборонені.
Наразі ядерний арсенал світу є досить значним. Так, за даними Стокгольмського інституту досліджень проблем миру (SIPRI), на початку 2019 року сумарна кількість ядерних боєголовок у різних країн становила 13 865 одиниць. Найбільше небезпечної зброї мають США та Росія – 6185 та 6500 боєголовок відповідно. Це близько 90% усієї ядерної зброї світу.
Інформація, котра опублікована на цій сторінці не має стосунку до редакції порталу patrioty.org.ua, всі права та відповідальність стосуються фізичних та юридичних осіб, котрі її оприлюднили.
