"Що чекає на "Укроборонпром", - Мустафа Найєм

Про це у своєму блозі пише колишній народний депутат, заступник генерального директора Укроборонпрому Мустафа Найєм, передають Патріоти України.

"Айварас Абромавичус написав заяву про звільнення і, відповідно до закону, нового генерального директора призначить президент за поданням прем'єр-міністра. І, як уже повідомляли ЗМІ, таке подання в Офіс президента вже направлено.

Незалежно від того, коли і хто очолить концерн, у нового керівника буде право формувати свою команду, впроваджувати свою культуру управління компанією і реалізовувати своє бачення реформи.

Багато хто запитуэ, чи залишиться наша команда далі працювати, і якою буде доля реформи, над якою ми працюємо вже рік.

Відповідь проста. У момент призначення перед командою стояли три завдання. Стабілізувати роботу концерну, зберегти його потенціал і темпи виробництва під час зміни менеджменту (а потім і протягом карантину), а також впровадити нову систему управління.

«Укроборонпром» — не приватна власність, а державна компанія, перед якою стоїть чітке і зрозуміле завдання: виробництво якісних озброєнь і військової техніки для потреб армії. Історія компанії і результати за всі роки її існування показали, що нинішня модель управління, чинне законодавче поле і традиції, які устоялися за десятиліття, не дозволяють виконувати це завдання ефективно і вимагають фундаментальних змін.

За перший рік роботи вдалося максимально наблизити компанію до незворотності трансформації, паралельно змінивши стару прошивку на зрозумілі і відкриті методи управління — без кулуарщини, політики, корупції і договірняків.

Відкат реформи буде видно саме у скасуванні цих принципів, від яких залежить міцність і довгостроковість змін, незалежно від того, хто керуватиме компанією і яка команда продовжить її реформування.

Внутрішня боротьба за владу, відновлення нелегальних потоків і схем усередині компанії, розтягування активів за групами впливу і повернення до старих зручних практик ручного управління — і є ті червоні лінії, порушення яких є неприйнятними і не дозволить багатьом залишатися в команді і продовжувати працювати в Концерні.

Якщо коротко, вони зводяться до двох простих необхідних умов:

1. Продовження реформи і доведення її до логічного кінця і
2. Відсутність прямого політичного впливу і втручання, які неминуче призводять до конфлікту інтересів, корупції, скандалів, управлінської кризи і руйнування галузі.

Реформа і законопроект

Трансформація Укроборонпрому передбачає впровадження системи корпоративного управління, яка зробить компанію більш прозорою, підзвітною, прогнозованою і незалежною від політичної кон’юнктури.

За цей рік розроблено весь каркас реформи: від проекту політики власності та дорожньої карти трансформації до цільової моделі корпоративного управління і стратегій майбутніх галузевих корпорацій, нової компанії, яка буде всім цим керувати замість Укроборонпрому.

І це не ноу-хау. Поділ концерну на секторальні холдинги і впровадження системи корпоративного управління за стандартами ОЕСР, зокрема, створення незалежного наглядової ради і чіткий розподіл функцій держави як власника і регулятора, було задумано і сплановано за багато років до нас.

Зокрема, така модель реформування «Укроборонпрому» і ОПК загалом передбачена законами України, низкою нормативних актів Кабінету міністрів і лежить в основі наших міжнародних зобов’язань.

Ми завершили формування цієї стратегії. І з запропонованою моделлю і загальним напрямом реформи погодилися всі стейкхолдери — народні депутати, Офіс президента, Рада національної безпеки і оборони і Кабінет міністрів. Це було непросте завдання, з урахуванням того, що в країні все ще не ухвалено цілу низку стратегічних документів у сфері оборони і безпеки.

Всі ці напрацювання були покладені в основу законопроекту «Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності».

Цей документ — ключ до початку трансформації концерну і всього оборонного комплексу країни. Його ухвалення запустить маховик реформи і зробить невідворотним впровадження цивілізованих принципів управління, за якими доведеться працювати всім, хоч би хто керував оборонкою.

Політичний вплив

Реформа Укроборонпрому — незручна для оточення багатьох політиків і груп, які роками користувалися оборонкою як власною кишенею; і вкрай невигідна Росії, оскільки йдеться про посилення оборонного комплексу країни, з якоїю вона відкрито воює вже шостий рік.

Очевидно, аудит, передача непрофільних активів у фонд держмайна і корпоратизацію складно продавати електорату. Але саме це зробить концерн і наші підприємства прозорими, стійкими, прогнозованими і, як наслідок, — привабливими для інвестора.

Таку незручну реформу може реалізувати тільки у всіх сенсах політично незалежна команда, яка працює за тими ж принципами: підзвітності, прозорості та чесності.

За минулий рік вдалося уникнути політичних призначень за чиєюсь вказівкою не тільки в самому концерні, але й на ключових підприємствах. Не буду приховувати, такі спроби були. Але від самого початку вдалося знайти правильні аргументи, щоб уникнути політичних призначень, непотизму, кумівства та інших проявів інституту «смотрящих» і «кришувальників». У керівництві концерну немає людей, які опинилися на своїх посадах за протекцією Банкової, Грушевського й інших вулиць.

Так, нам часто дорікають у відсутності досвіду роботи в оборонній сфері, але цього ніхто і не приховував. Іронія в тому, що в спадок від досвідчених професіоналів, які десятиліття керували концерном, ми отримали не прозору реформовану компанію, а зірвані контракти, підірвану ділову репутацію і розкрадені підприємства.

Будьмо реалістами: повна незалежність у кадровому питанні для державного підприємства в такій вкрай токсичній і чутливій для країни галузі, як виробництво торгівля зброєю — розкіш. Але таке безпрецедентне право важливо зберегти як необхідну умову для реалізації запропонованої нами реформи.

Що важливо, за цей рік щодо керівництва концерну не порушили жодного кримінального провадження. Очевидно, це має стати нормою, але вона такою стала саме за цей рік. Думаю, не варто нагадувати про корупційні скандали, в яких загрузла компанія на момент нашого приходу.

Але є і достатні умови для того, щоб розпочата рік тому реформа не була згорнута, навіть якщо нікого з її архітекторів не залишиться всередині компанії. це:

• доведення до кінця першого фінансового аудиту Концерну та підприємств за 2018 і 2019 роки;
• проведення аудиту фінансових результатів за 2020 рік — цей процес (тендер, планування в бюджеті) має бути початий у жовтні;
• прозорі закупівлі і передача в оренду майна підприємств через аукціони і торги на Прозорро;
• оцінка ефективності ТОП-менеджменту за вимірюваними показниками — KPI і ОКР, а не за лояльністю та поступливістю;
• продовження процесу повернення активів підприємств, які були через різні схеми виведені з власності і контролю, передусім це стосується майна підприємств, залучених у держоборонзамовлення.

Для мене особисто дотримання вищеописаних червоних ліній — продовження реформування, збереження команди, яка повинна довести розпочату справу до кінця, і політична незалежність нових призначень — є необхідною умовою подальшої роботи в концерні."