Що зміниться для українського бізнесу за президента Зеленського, - ЗМІ

Робити конкретні прогнози поки що – дуже важко. Оцінити ризики та сформулювати список того, чого українському бізнесу сьогодні не вистачає – трохи легше. Тому давайте розглянемо всі можливі нюанси.

Як зміна Президента вплине на бізнес?

Поки що – невідомо. Але вже дуже скоро ми про це дізнаємось.

"Український бізнес давно навчився стримано коментувати такі питання. Як в старому анекдоті про ймовірність зустріти динозавра. 50 на 50 – чи зустрінеш, чи ні. Так і тут. Або вплине, або – ні. Під час цих виборів бізнес розділився приблизно так, як і всі виборці: частина захоплено очікує змін, частина – побоюється зміни курсу реформ", – пояснив 24 каналу фінансист, керуючий партнер лізингової компанії "ЕСКА Капітал" Сергій Васьков.

Якими є ключові ризики?

Традиційними. Як сказав креативний директор, партнер агенції Tabasco Олександр Смірнов, ризики у нашій країні – це найстабільніше, що у ній є: "Небезпека оточує з усіх боків: несумлінність, відсутність інституту репутації, слабка держава, нездатна забезпечити захист бізнесу, сильна корупція, яка за давньою слов'янською традицією передає найбільш ласі шматки "у годування" чиновникам".

Членкиня правління Інституту національної політики Марина Багрова пояснила 24 каналу, що ключовим ризиком для українського бізнесу, є сформована в Україні за останні 30 років кланово-олігархічна система. "Корупція і свавілля чиновників є не причиною ризиків для бізнесу, а наслідком наявності кланово-олігархічної системи. Саме кланово-олігархічна система формує для українського бізнесу токсичне середовище, перешкоджає надходженню в Україну іноземних інвестицій", – наголосила вона.

"Часто ми маємо справу з таким убивчим для бізнесу явищем, при якому олігархи з допомогою впливу на підконтрольних їм депутатів Верховної Ради, законодавчо обмежують громадянам та іноземцям придбання в Україні тих або інших товарів. Наприклад, неможливість придбання за кордоном автомобіля класу нижче "Євро 5", або, як у відсталих країнах з авторитарними режимами, мораторію на продаж сільськогосподарських земель тощо", – сказала Багрова.

Чи існують якісь зовсім конкретні ризики?

Так. За словами члена наглядової ради консорціуму Intecracy Group Юрія Сивицького, ключових ризиків можна виділити декілька.

Перший ризик – збільшення податків. "Наприклад, повернення рівня ЄСВ до показників 2015-2016 року. Навіть нинішній рівень у 22% призводить до тінізації зарплат, що зменшить надходження до Пенсійного фонду у перспективі 2-3 кварталів. Взагалі, будь-яке збільшення ставок податків призведе до погіршення умов роботи бізнесу, скорочення робочих місць та зменшення зарплат українців, які працюють у приватному секторі", – сказав він.

Другий ризик – суттєве падіння національної валюти. "Ризик пов'язаний з заявами деяких експертів з кола новообранного президента про те, що "друкарський станок" не призведе до поганих наслідків для економіки. Нам потрібна стабільна банківська система – ще одного "банкопаду" або перерозподілу фінансового сектору більшість підприємців не переживе", – розповів Сивицькій.

Третій ризик – під знаком, наприклад, "боротьби з корупцією" активізуються контролюючі органи, які знищать бізнеси багатьох людей. "Якщо тій же податковій міліції дадуть команду, підприємців чекає хвиля обшуків, арештів, конфіскацій, що також збільшить рівень безробіття, кількість непрацюючих підприємств та зменшить зарплати українців", – додав експерт.

Крім того, багато побоювань викликає і ситуація навколо "Приватбанку". "Підвішений стан (до речі, результат так і не виконаної реформи судів), у якому перебуває банк, не тільки погано впливає на позицію у переговорах з МВФ і погіршує інвестиційний клімат в цілому. Він закладає макроекономічні ризики. Всім зрозуміло, що Коломойський не думає про повернення банку у свою власність. Але озвучену ним компенсацію у 2 мільярди доларів розглядає серйозно. Якщо він дійсно буде домагатися такої компенсації – це ризики для стабільності курсу і збалансованості бюджету", – сказав Васьков.

"В цілому традиції відносин, які у Ігоря Валерійовича склалися із бюджетом і держкомпаніями, несуть значні ризики. Тому бізнесу залишається сподіватися, що новообраний президент нікому дійсно нічого не винен, крім народу України", – додав експерт.

Щось більш конкретне зараз сформулювати важко – побачимо, що робитиме глава держави.

Що можна прогнозувати вже зараз?

Нічого конкретного. "Поточний прогноз тривожний. Країна із рекордним рахунком проголосувала проти духовно-державного курсу, не розуміючи і не знаючи, чого чекати від нового керівництва країни. Порошенко щосили продовжує триматися за владу, безпрецедентно жонглюючи призначеннями і звільненнями. Це створює ще більшу дестабілізацію у процесі передачі влади. Що, у свою чергу, може вплинути на бізнес", – пояснив Смірнов.

"Некерована ситуація – непередбачувані ризики. Це те, що викликає побоювання. Прогнози зараз робити можуть тільки учасники "Битви екстрасенсів". Ситуацію найкраще описати словами: все буде як попало, але ми сподіваємося на краще", – зазначив експерт.

Експерт Європейського аналітичного центру Вадим Бардась вважає, що можна очікувати уповільнення темпів приросту реального валового продукту у 2019-му через звуження внутрішнього попиту та деяке пожвавлення ділової активності в наступному році. Крім того, на його думку, задекларовані основні напрямки податкової політики майбутньої команди Зеленського призведуть до подальшого зростання фіскального навантаження на економіку.

При цьому, Сергій Васьков вважає, що із податками усе може скластися не так драматично. "Команда Зеленського неодноразово заявляла про намір провести податкову амністію. Це гарна ідея. Але я сумніваюся, що нею скористається хтось, крім чиновників. Для них задекларувати за 5% податку все, що тільки можливо – подарунок. Бізнес же, як показує світова практика, не поспішає декларувати все навіть при нульовій ставці. Помножте це на ступінь недовіри до української податкової служби, судів, прокуратури, поліції, влади в цілому", – сказав він.

Експерт також нагадав, що більшість українських бізнесменів заробляли гроші у 1990-х. Тоді мало хто платив податки державі. Платили "податки" ментам або бандитам, але будь-яких документів про це не зберіглося – просто в силу обставин в країні. Тому, як пояснив Васьков, у цих людей виникне логічне запитання: "З якого дива мені платити ще раз навіть ці 5%?".

Чого очікує бізнес від нового Президента?

Аби не стало гірше. І щоби стало краще. Це – якщо коротко. Для розуміння нюансів – просто наведемо думки експертів:

Сергій Мільман, засновник та CEO YouControl:

"В Україні досі складно відкривати та вести бізнес. І це доводять різні дослідження, зокрема останній рейтинг Всесвітнього банку Doing Business. Згідно з ним, Україна серед 190 країн посідає 71-шу позицію, а рівень доходів населення оцінюється нижче середнього.

За таких умов ледь не першим кроком, який належить зробити владі – це зупинити відтік "розуму" і капіталу за межі України, адже наразі перспективним українцям менш ризиково і часто – більш прибутково вести бізнес за межами своєї держави. Другий акцент, який потрібно зробити новій владі для створення умов роботи бізнесу, – провести реформу правоохоронних органів і дати можливість компаніям захищатися від їхнього тиску. Тож наступний крок – якісні зміни в питанні правосуддя та дотриманні законів.

Загалом бізнес дуже потребує спрощення взаємодії із державними структурами. Наприклад, це стосується оподаткування, яке бажано би було звести до автоматичного адміністрування. А зменшення кількості податків та спрощення звітності – дало би неабиякий стимул розвитку підприємництва. Також це один із факторів, який зробив би Україну цікавішою для інвесторів".

Наталія Шмигельська, засновниця холдингу "Асторг" і компанії "Укрптахосервіс":

"Є надія на те, що стане краще. Адже багато власників впевнені: до влади приходять ті, хто хоче, щоб корупції не було. Це – найголовніше для бізнесу. Сьогодні в Україні застаріла система оподаткування. Коли відсоток є реальним для бізнесу, власник готовий виплатити зазначену суму, а його бізнес буде розвиватися далі. Тому що є можливість залучити іноземних інвесторів.

Наприклад, в Америці введена реформа Дональда Трампа, яка знизила податки для бізнесу і вже дала свої результати: економічний ріст і найнижчий рівень безробіття за останні десятиліття. Ці результати були досягнуті за два роки. При тому, що нові правила по податках діють лише рік.

Крім того, в Америці перевірки робляться тільки тоді, коли видно досить грубі порушення. Держава сильно допомагає малому та середньому бізнесу. Наприклад, дозволяється розносити особисті витрати. Тобто після всіх витрат, у тому числі і особистих, виплачується федеральний податок на прибуток. Він нараховується у кожній ситуації по-різному, але в основному стартує від 15% з чистого прибутку і влаштовує обидві сторони. Завдяки цьому малий і середній бізнес можуть рости. Не кажу, що ми повинні в точності повторити їхній досвід. Але така система оподаткування однозначно зручна для наших підприємців.

В Україні, через відсутність іноземних інвестицій не впроваджуються нові технології, в результаті ми не йдемо у ногу з часом. Не можемо бути конкурентними на іноземних ринках. Зараз для нас все починається з прийняття правильного рішення щодо оподаткування від нової влади. Якщо поєднати бізнес, ресурси, наш трудоголічний менталітет, то ми можемо вирости і бути для всього світу великим прикладом – як це може статися в цій демократичній країні".

Сергій Васьков, керуючий партнер лізингової компанії "ЕСКА Капітал":

"Очікування пов'язані з формуванням нормальної практики ведення бізнесу. Рівні можливості для всіх учасників ринку в усіх галузях. Захист національного виробника та інвестора. Пріоритет для національних виробників в держзакупівлі. Реформа судової системи. Зведення інституту приватної власності у статус "релігії" – без цього ми не покращимо бізнес-середовище в Україні. А без незалежної і непідкупної судової системи ми не покращимо інвестиційний клімат в країні. Захист бізнесу від наїздів з боку силовиків. Підтримка наміченого економічного зростання.

Персонально я би хотів побачити у програмі Президента програму з відновлення банківського ринку України. Базелі (норми регулювання банківського нагляду встановлені "Базельським комітетом", – 24 канал) – це добре. Але коли вони практично повністю паралізують кредитування в країні – це привід задуматися. Програма зі створення повноцінного фондового ринку могла би вирішити питання з довгим фінансовим ресурсом в країні".

Олександр Шевченко, PR-директор корпорації "Біосфера":

"Ключовим ризиком для українського бізнесу наразі була б втрата макроекономічної стабільності, адже після низки кризових років тільки-но почалося поступове повернення інвесторів, бізнес вийшов на нормальний режим функціонування, налагодився цивілізований діалог між владою та бізнесом. Все це хотілося б зберегти і розвивати.

Ключові очікування зводяться до імплементації задекларованих реформ, насамперед у судовій та податковій сферах. Також для економіки важливе продовження стратегічної співпраці з МВФ, що так само потребує реформ та незмінності геополітичного вектору.

Важливим сигналом буде забезпечення незалежності ринкових регуляторів від НБУ до АМКУ, а також відкриття ринку землі та прозора приватизація низки державних підприємств".

Олександр Смірнов креативний директор, партнер агенції Tabasco:

"На мій погляд, три головні питання, які цікавлять бізнес від Зеленського:

1. Не втратити те, що є, через можливу економічну кризу.

2. Отримати гарантії безпеки і прозорості взаємовідносин з державою від нового Президента і парламенту.

3. Реалізувати мрії про стрімке зростання".