Ви думаєте, тільки арабські шейхи дозволяють собі автомобілі штучної роботи? І власник саморобного автомобіля, який віддав п’ять років життя його побудові, і нувориш, який замовляє за півмільйона “зелених” чергового шестиколісного монстра з турбонадувом, завжди хотіли одного: отримати автомобіль під свої запити. Ну і ще трошки виділитися із загальної маси населення, передають Патріоти України з посиланням на Твоя машина.
Як не дивно, і у тих, і у інших це виходило з однаковим успіхом. Цікаво, що більше половина всіх машин штучної роботи була побудована на території України.
Оскільки автомобіль вважався не засобом пересування (для цього випускалися і закуповувалися сотні тисяч автобусів і тролейбусів), а розкішшю, будь-які автомобільні комплектуючі були дорогими. До того ж – у великому дефіциті, тож за них доводилося переплачувати. Звичайно, якісь примітивні апарати можна було збирати зі списаних в державних автобазах вузлів. Але ж більшості саморобників хотілося отримати машину цікавішу за заводські зразки, а таку з “чормету” не зліпиш.
Аматори автомобілебудування найчастіше робили для себе те, чого не робив офіційний автопром: спортивні купе, мінівени і дачі на колесах, амфібії, кабріолети.
Цікаво, що держава певною мірою опікала саморобників: рух “Самавто” було оголошено корисним, а ДАІ зобов’язане було реєструвати саморобні автомобілі. Але, щоб забезпечувати безпеку руху, на рівні законодавства були прийняті спеціальні “Технічні вимоги до легкових автомобілів, що виготовляються в індивідуальному порядку”. Ця інструкція була пов’язана з ПДР і ГОСТами та пережила три “рестайлінги”. З одного боку, в документі обговорювалися деякі дрібниці, наприклад, радіус заокруглень виступаючих деталей, а з іншого, кожна нова редакція “Вимог” дозволяла саморобникам використовувати більш потужніший двигун.
Правила не дозволяли використовувати “несучу систему кузова, що випускається серійно” – тобто провести самостійно глибокий рестайлінг стандартного автомобіля та видати його за саморобку було не можна. Однак, з іншого боку, гальма і рульове управління повинні були бути тільки промислового виробництва, від існуючих легковиків.
Грамотних інженерів, техніків і просто кваліфікованих слюсарів у країні було достатньо, тому більшість саморобних автомобілів відрізнялися оригінальною конструкцією і за характеристиками були як мінімум не гіршими за серійні. Основа автомобіля часто була каркасною – зварену з труб просторову раму обшивали формованим склопластиком, до рами ж кріпили вузли і агрегати. Рідше кузов був несучим, повністю склопластиковим, причому в деяких місцях його доводилося посилювати металом. Однак, було чимало захоплених людей, які працювали по-старому – вистукували і вигинали кузов з листової сталі.
Провідна або поминальна неділя, проводи, провідки, гробки, опроводи, радониця, дарна неділя, радниця, Томина неділя – все це назви однієї і тої ж традиції – згадувати душі померлих в першій після Великодня недільний день. Провідна неділя 2025 року у хр...
Після Великодня почалася Світла седмиця. Кожен день цього тижня має свої традиції. Цьогоріч 23 квітня східні та західні християни разом відзначають Світлу середу. Про традиції третього дня Світлої седмиці переказують Патріоти України. Далі - мовою ориг...