"Схід читає": "Я жахнувся. Усе - російськомовне", - Жадан про український Донбас

Письменники Сергій Жадан та Андрій Курков розповіли про проект "Схід читає", який започаткували разом із Українським інститутом книги, та про бібліотеки у прифронтовій смузі, передають Патріоти України з посиланням на Gazeta.ua.

"Влітку 2014-го, коли українські війська почали звільняти окуповані території Донбасу, їздив туди спілкуватися з цивільним населенням. До війни усе культурне життя було зосереджене у Донецьку та Луганську. Люди потребували інтеграції у мистецьке життя. Йшов до місцевих бібліотек, організовував презентації та зустрічі письменників, де радо приймали книжки, які привозив із собою. Ми збирали та возили їх на Донбас цілими автобусами, - розповідає Сергій Жадан. - У цьому не було потреби, але з мого боку це був жест солідарності. "Ми - з вами, ми вас підтримуємо". ПІсля створення Інституту книги почали думати, як нашу діяльність поєднати. Це все вилилось у торішньому проекті "Схід читає".

"Коли ми приїхали до Слов'янська з проектом до університетської бібліотеки, був аншлаг. Перші ряди займали солдати, волонтери та добровольці, усе решта - жителі міста. Ті, хто ходили на зустрічі, - люди, які мають проукраїнську позицію. Ті, хто їх уникає, звісно, "сповідує" сепаратизм. Востаннє з читаннями ми були у січні у Щасті. Там мав дещо інший досвід, - розповідає Андрій Курков. - Прийшли люди у балаклавах. Казали, що важливо, щоб їх не бачили на зустрічі, але дякували за роботу та подію. Звісно, вони були із ворожого табору. Книжка зближує. Якщо погані дороги, - рятує книжка. Якщо книжки нема, - то і дороги не врятують".

Типовий бібліотекар у прифронтовій лінії - старша за віком людина, часто жінка. Яка працювала там ще до війний. Залишилась там і зараз. Вчиться працювати із ґрантодавцями, із авторами та меценатами, адаптується під сучасні економічні та політичні течії. Інакше твоя бібліотека нікому не потрібна. Моя улюблена - у місті Дружківка. Її перетворили на неймовірний культурний центр. Бібліотекарі не лише оновили фонд, вони започаткували понад 40 гуртків для дорослих і дітей. Є навіть заняття аеробіки для пенсіонерів. Чи у бібліотеці у Станиці Луганській, яка була за 500 метрів від сепаратистів, просто збирались люди, щоб поговорити-подумати. Навідувався туди часто. Глянув у фонди, запитав, що передплачують. Це була "Новая Газета", "Комсомольська правда в Україні", "Бульвар". Усе російськомовне. Жахнувся, і передплатив їм "Український тиждень", журнал "Країна", "Газету по-українськи". От вони досі зачитують ці видання до дірок. І думають у іншому напрямі", - каже Жадан.