"Солодка" історія: Жуйка та СРСР (фото)

Однак ситуація змінилася після трагедії в Сокольниках, відомої під назвою "Тиснява через жувальну гумку". 10 березня 1975 року після хокейного матчу між юніорськими збірною СРСР і командою Канади "Беррі Кап" в Сокольниках сталася тиснява, яка забрала життя 21 людини. 13-м з них не було й 16 років, ще 25 осіб отримали каліцтва.

Спонсором "Беррі Кап" була компанія Wrigley, і після матчу канадські гравці стали розкидати навколо жувальні пластинки, що було частиною рекламного контракту. Натовпи радянських дітей, які збожеволіли від щастя, побачивши заборонений продукт, кинулися їх збирати, через що утворилася неконтрольована тіснява.

Можливо, обійшлося б без жертв, якби адміністрація Палацу спорту в страху, що фото збору жувальної гумки потраплять до західних ЗМІ, не розпорядилася б вимкнути світло і закрити вихід на вулицю. У темноті люди стали спотикатися і падати.

У пресі СРСР про те, що трапилося в Сокольниках, не було сказано жодного слова, однак на рівні чуток ця тема обговорювалася в Москві дуже широко.

На тлі наближення Олімпіади-1980 радянська влада вирішила організувати власне виробництво жуйки. У 1976-1977 роках запрацювали лінії з випуску жуйки в Бійську, Єревані, Ростові-на-Дону, Талліні, а пізніше і в інших містах. Ось як виглядала перша жувальна гумка в СРСР:

На початку 90-х, в останні роки існування Радянського Союзу, в продажу з'явилися імпортні жувальні гумки: Donald, Turbo, Tipi-Tip, Final, Lazer, які комплектувалися кольоровими вкладишами – "фантиками".