"Ставку зроблено, або Чому НБУ не може стримати паніку на валютному ринку", - оглядач

Валютний ринок в Україні піддався паніці на тлі новин про пандемію коронавірусу, падіння цін на світових ринках і обвал біржових індексів.

Про це у своєму блозі пише оглядач Ростислав Шаправський, передають Патріоти України.

"У Нацбанку, не бачачи інших причин для девальвації крім паніки, буквально залили ринок доларами з резервів, не давши гривні ще більше "просісти". Разом з тим, дещо несподівано для багатьох аналітиків НБУ у четвер знизив облікову ставку. Цим він створив умови для більш дешевої гривні, яка потенційно може опинитися на валютному ринку.

Майже за тиждень українська національна валюта "просіла" до долара відразу на одну гривню. Торги на міжбанку у четвер досягли у продажу позначки 26,01 гривень/долар. Роздрібний ринок пішов ще далі: у деяких обмінних пунктах за один долар просять 27 гривень.

У Національному банку кажуть, що у всьому винна паніка, викликана ситуацією на світових ринках через обмеження, які уряди різних країн роблять для стримування коронавірусу. До того ж рекордно впала ціна на нафту після невдалої угоди у форматі ОПЕК+.

Гасячи паніку, з вівторка по четвер включно Нацбанк продав понад 700 млн доларів, щоб задовольнити попит на валюту і не дати курсу відірватися ще більше. "Завдяки активній участі НБУ, який використовував всі доступні інструменти у торгах цього тижня, гривня девальвувала поступово", – визнає провідний експерт Департаменту казначейства та фінансових установ "ОТП Банку" Євген Міюц.

Критики НБУ, у свою чергу, звинувачують регулятор у дуже швидкому спалюванні валютних резервів нібито на користь нерезидентів, які отримують платежі по гривневим держоблігаціям, після чого купують валюту і виводять її з країни. У Нацбанку ці звинувачення спростовують, вказуючи на те, що вплив нерезидентів на валютний ринок зараз несуттєвий – близько 160 млн доларів з початку березня.

Як пояснив заступник голови НБУ Олег Чурій, основний попит на валюту формують саме українські компанії, які працюють з експортно-імпортними операціями та у яких є борги в іноземній валюті. Крім того, зростає попит на валюту з боку населення, яке звикло інстинктивно запасатися доларами при найменших натяках на кризу.

"Ми це пов'язуємо з психологічними факторами через глобальну ситуацію у світовій економіці та вірусом", – прокоментував у четвер Чурій, говорячи про підвищений попит на валюту. Але, за його словами, у НБУ достатньо резервів, щоб і далі згладжувати коливання, і при цьому немає планів запроваджувати будь-які валютні обмеження.

Валютний голод

Панічний настрій на валютному ринку найближчим часом збережеться, тим більше, що світові індекси продовжують відкриватися у мінусі, вважає Євген Міюц. "Проти курсу гривні зараз відіграє багато факторів, серед яких одне з головних місць займають нерезиденти, які фіксують прибуток на ринках, що розвиваються. Вони продають українські ОВДП і переходять у "тиху гавань", – пояснює він.

Минулого року нерезиденти, поклавши око на українські внутрішні облігації, завели в країну понад 4 млрд доларів, тим самим спростивши Мінфіну фінансування дефіциту держбюджету та пошук грошей для виплати валютних боргів. Тепер той факт, що іноземці перестали поповнювати свій портфель ОВДП, вплинуло не тільки на курс, але і на бюджетні можливості Мінфіну.

Після паніки на глобальних ринках інвестори стали шукати укриття у менш ризикових активах, скажімо, як казначейські облігації США, навіть якщо заробити на них не можна так, як на українському боргу. Мінфін вже скасував кілька аукціонів, розуміючи, що попиту на папери не буде. Принаймні, якщо не підвищити ставки.

І тут багато залежало від Нацбанку, від того, яким буде його рішення по обліковій ставці. Облікова ставка НБУ – це орієнтир вартості грошей, який, серед іншого, впливає і на банківські ставки. І, по суті, це ціна, за якою Нацбанк кредитує інші банки, впливаючи через цей інструмент на ціни.

Якщо ставка висока, то і кредити дорогі, а тому населення і бізнес воліють їх не брати, а накопичувати (у випадку банків – часто у ОВДП та депсертифікатах НБУ) та менше витрачати. Якщо ставка низька – це навпаки активізує економічну активність.

Невдоволення високими ставками неодноразово виявляв президент Володимир Зеленський. Глава держави неодноразово "доручав" НБУ та уряду створити умови для здешевлення кредитів, в тому числі й іпотечних. Останні місяці НБУ тримав тренд на зниження ставок. Зберіг він його і вчора, знизивши ставку з 11% до 10%, що стало найнижчим показником за останні майже п'ять років.

Відкладений ефект

Реакція ринків на рішення по обліковій ставці, як правило, "загальмована", а ефект розтягується у часі, говорить член Ради НБУ Віталій Шапран.

На цей раз, на думку співрозмовника, правління Нацбанку опинилося перед складним вибором. "З одного боку, інфляція показує, що ставку треба знижувати, а з іншого боку – нерезиденти йдуть з ринку ОВДП приблизно за 25-30 млн доларів в день.Сьогоднішнє рішення про зниження ставки точно простимулює інтерес банків до ОВДП, і пару десятків мільярдів можуть з депозитних сертифікатів НБУ "перебігти" в ОВДП, трохи полегшивши завдання Мінфіну з відновленням первинного розміщення", – вважає Шапран.

І необов'язково, що з фінансуванням Мінфіну допоможуть саме держбанки. Комерційним банкам це також може бути вигідно, тим більше, що ліквідності у банківській системі досить – на коррахунках НБУ і депсертификатах знаходиться понад 200 млрд гривень.

"За ОВДП зараз можна скупитися під 15% річних на вторинному ринку, депсертифікати просто на цьому фоні блідо виглядають", – пояснив Віталій Шапран.

Рішення НБУ знизити ставку до 10% пішло врозріз з очікуваннями аналітиків, говорить заступник директора Центру економічної стратегії Марія Репко. І, на її думку, зниження ставки вплине на валютний ринок, посиливши тиск на курс гривні.

"Зараз НБУ однією рукою утримує курс через валютні інтервенції, згладжуючи валютні коливання, а іншою рукою знижує ставку, роблячи гривню більш дешевою. Це два різноспрямованих рухи. Зараз було б розумніше відмовитися від зниження ставки, оскільки через девальвацію інфляція цілком може підскочити", – припускає Репко.

При цьому вона визнає, що у нинішній ситуації, враховуючи проблеми з бюджетом, однозначно правильного рішення – підвищувати або знижувати ставку – для НБУ не було. Однак регулятор як мінімум міг взяти паузу, щоб оцінити ситуацію і реакцію ринків. "Не варто робити різких рухів. Не дуже добре вийде, якщо через місяць-два ставку доведеться різко підвищувати", – припускає Марія Репко.

Що ж стосується валютного курсу, учасники ринку найближчий тиждень не очікують зміни напряму котирувань. "Торги наступного тижня будуть майже повністю залежати від бажання НБУ згладжувати валютні коливання. Тренд на ослаблення гривні, швидше всього, буде продовжуватися. Можливий коридор торгів – 26,10-26,50 гривень/долар за умови участі регулятора", – вважає Євген Міюц з "ОТП Банку"."

Інформація, котра опублікована на цій сторінці не має стосунку до редакції порталу patrioty.org.ua, всі права та відповідальність стосуються фізичних та юридичних осіб, котрі її оприлюднили.

Інші публікації автора

Хіти тижня. Україна може втратити до 100 млрд: Рішення парламенту може обвалити цілу галузь економіки

вівторок, 19 січень 2021, 1:00

Документ виписаний під бізнес олігарха Андрія Веревського (власник компанії "Кернел"). В Україні через рішення знизити ПДВ з 14 до 20% для виробників окремої сільськогосподарської сировини може розвалитися обробна галузь. Різниця в сплаті податків може...

Пережиток "совка" і порушення законодавства: Нардепи пропонують встановити заборону на перенесення вихідних та робочих днів

вівторок, 19 січень 2021, 0:29

Авторами законопроекту є низка депутатів від "Слуги народу". У Верховній Раді зареєстровано проект закону про внесення змін до статті 67 Кодексу законів про працю України щодо узгодження вітчизняного законодавства із законодавством країн членів Європей...