– Нині для України де більші ризики – на морі чи на суші?
– Найбільші ризики – інформаційні. І вони також у фокусі нашої уваги. Розхитати країну зсередини без введення чужої армії є завданням противника. Ми здатні за його «почерком» визначити звідки він працює – з Ростова, Донецька, Луганська чи Севастополя. Знаємо навіть розпорядок їхньої праці. У суботу та неділю, скажімо, вони відпочивають. Напередодні знакових дат – активізуються.
Ви, як журналісти, теж працюєте з інформацією, проте ви реагуєте на окремі події. Ми ж спостерігаємо за спланованим тривалим інформаційним впливом, який противник спрямовує на підрив обороноздатності України.
– Справою інформаційної протидії противнику опікуються в Україні різні відомства. ССО в тому числі?
– Ні. Інформаційними операціями ССО займаються виключно в рамках проведення військової операції.
Хоча дійсно процес інформаційної протидії знаходиться на межі компетенції різних відомств. І тут, на мою думку, потрібна централізація. Головне управління розвідки Міністерства оборони, Служба безпеки України, Служба зовнішньої розвідки, Міністерство інформаційної політики – всі вони у рамках своїх повноважень мають відпрацьовувати єдиним механізмом. Як всередині України, так і поза нею.
– Другий рік поспіль Ви очолюєте Державну екзаменаційну комісію під час іспитів у Військовій академії в Одесі – виші, який свого часу теж закінчили (щоправда, тоді навчальний заклад мав іншу назву). Оцініть якість підготовки молодих лейтенантів, які незабаром поповнять Збройні Сили – зокрема, Сили спеціальних операцій.
– Результатами іспитів і підготовкою, яку здійснює виш, я задоволений. Начальник Академії не перший рік працює на місці (у 2017-2018 роках генерал-майор Олег Гуляк був також заступником командувача силами АТО – ред.), тому добре розуміє сучасні потреби війська.
Кожен навчальний курс з тих, що я бачив, має певні особливості. Минулорічні випускники були сильними в теоретичній підготовці. Цього року курсанти-випускники вразили відмінною фізичною підготовкою.
Також важливим є те, що як замовники, ми – командувачі ССО, Десантно-штурмових військ, Військово-морських сил, начальник озброєння, тилу, безпосередньо беремо участь у підготовці майбутніх офіцерів. Приїжджаємо, читаємо лекції, відряджаємо офіцерів для проведення практичних занять, беремо курсантів у свої підрозділи на навчальну практику.
Це приносить відповідний результат: за рік-два вони знайомляться з підрозділами, куди прийдуть після випуску.
От і нині – знаю прізвища кожного курсанта, хто йде служити у ССО.
– Чи можна назвати кількість випускників Військової академії в Одесі, які йдуть служити у Сили спеціальних операцій?
– Законом встановлено, що інформація про особовий склад Сил спеціальних операцій є закритою. Тому відповім так: їх поки що недостатньо. Проте більше, ніж було. Враховуючи те, що підготовка молодшого офіцера триває чотири роки, нині ми отримуємо те, що заклали у 2015-му.
– У Військовій академії в Одесі є факультет військової розвідки та спеціального призначення. Які ще військові виші готують офіцерів для Сил спеціальних операцій?
– За останні роки сформувалась багаторівнева система підготовки. В Національному університеті оборони України імені Черняховського готують спеціалістів оперативно-стратегічного і оперативно-тактичного рівня.
На тактичному рівні працює Військова академія в Одесі, Київський Військовий інститут телекомунікацій та інформатизації, Житомирський військовий інститут імені Корольова.
Також ССО мають навчально-тренувальний центр. Незабаром дамо старт кваліфікаційному курсу ІПсО (інформаційно-психологічних операцій).
– ССО вважаються елітою війська. Це, напевне, означає, що й заробітна плата військовослужбовців Сил спеціальних операцій є відповідною?
– Надбавка за проходження служби у ССО не є фіксованою – відповідно до постанови Кабінету міністрів, її прив’язано до мінімальної заробітної плати.
Тобто кожен військовослужбовець Сил спеціальних операцій отримує на одну мінімальну заробітну плату більше ніж військовослужбовець іншого роду війська. Скажімо, наш сержант отримує на рівні старшого офіцера Сухопутних військ.
Крім того, надбавка нараховується за проходження кваліфікаційного курсу (Q-Course) Сил спеціальних операцій.
Невдовзі розпочнеться дев’ятий, починаючи із 2016 року, такий курс. Кожен курс триває протягом 7 місяців.
– Одного бажання служити в ССО навряд чи достатньо? Потрібно мати певні морально-психологічні якості?
– Це з’ясовуємо через систему спеціальних перевірок. Приклад з Q-курсу: з п’яти сотень бажаючих після селекції, проходження підготовки через 7 місяців залишається 20-30 військовослужбовців. Щоправда, спостерігаємо тенденцію, що коли не проходять з першого разу, повертаються, пробують вдруге, втретє.
– Ваш колишній заступник у ССО – Сергій Кривонос – балотувався у президенти, згодом свою кандидатуру зняв. Нині генерал-майор Кривонос є заступником секретаря РНБО. Інший бойовий побратим – командувач Десантно-штурмових військ генерал-майор Михайло Забродський – на виборах до Верховної Ради балотується у першій п’ятірці партії «Європейська солідарність». У Вас політичних амбіцій ще не виникало?
– Пробувати себе у політиці або продовжувати займатися тим, чому навчався у військових вишах є особистим вибором кожного. Я себе бачу там, де знаходжуся нині. Бо маю нагальне завдання – закінчити перший етап формування Сил спеціальних операцій, який розраховано до 2020 року.
У своєму житті вважаю важливим робити справу від початку і до кінця. Не можна братися за щось і кидати. Тому відповідаю на ваше питання – ні: у політиці нині себе я не бачу.