"Той, у кого відшаровується плоть": 99 років тому у США помер найстаріший індіанець (фото)

У лютневому випуску газети "" Міннеаполіс Морнінг Трібюн" за 1922 рік був розміщений некролог про людину з ім'ям Джон Сміт. "Озеро Касс, штат Міннесота, 6 лютого. Сьогодні після тижневої хвороби на пневмонію помер Га-Бе-Нах-Гевн-Вонс, такоже відомій як Джон Сміт, індіанець чиппева, якому, як відомо, було 137 років", передають Патріоти України з посиланням н іноземні ЗМІ.Вважається, що Джон Сміт народився у 1784 році на території Касс-Лейк у штаті Міннесота. Сам індіанець не пам'ятав точну дату свого народження. Федеральний комісар індіанських резервацій Ренсон Павелл стверджував, що "це не вік, а хвороба примушувала його виглядати так старо", і відзначав, що, згідно із записами, Джону Сміту було всього 88 років.

Місцевий житель Пол Буффало, коли був маленьким хлопчиком, зустрівся з Джоном Смітом, і той сказав йому, що йому було близько 7-10 років, коли "впали зірки". Падіння зірок відноситься до метеорного потоку Леонід 13 листопада 1833 року, про який пише місцевий історик Карл Запф: "американські небеса напередодні світанку 13 листопада 1833 року буквально горіли, лякаючи як цивілізовані, так і нецивілізовані народи. Очевидно, для індіанців це був кінець світу ... ".У збережених хроніках говориться, що Джон Сміт переніс хворобу, після якої його шкіра потріскалася. Місцеві звали його різними іменами, найпоширенішим з яких було Ka-Nah-Be-Owey Wence - "зморшкувате м'ясо" і Gaa-binagwiiyaaa - "той, у кого відшаровується плоть". Білі його називали "старий індіанець".Джон Сміт був простим рибалкою. Він багато пересувався, дуже любив ходити пішки і часто на цілі тижні йшов з дому, взявши з собою лише дорожню сумку, посох і свою люльку. До речі, люльку старий індіанець курив все своє життя.За рік до смерті він повністю осліп, але його розум залишався ясним до останніх днів. Він часто згадував часи, коли був розвідником чиппева у війнах із племенами сіу. Він також пам'ятав події війни 1812 року. Казав, що він ніколи не воював проти білої людини.

Індіанець стверджував, що зустрічався з дослідницькою групою під керівництвом генерала Льюїса Касса, яка прийшла сюди близько 100 років тому (экспедиция побывала на озере в июле 1820 года). Він нагадав і про зміну назви озера на честь генерала, яке раніше називали Червоне кедрове озеро.Бутлегери розповідали, що незабаром після введення у США Сухого закону в 1920-ті - 1930-ті роки, "старий індіанець" продав їм кварту віскі, яка виявилася водою. Через три роки ті самі бутлегери придбали у нього задню чверть "оленини". Як потім з'ясувалося, це було м'ясо старого коня, який щойно помер.

Джо Сміт застав запуск першого паровоза, на якому він проїхався безкоштовно. Пізніше він зустрічав всі поїзди, продавав поштові листівки і фотографії зі своїм зображенням. Вперше він відвідав велике місто за чотири роки до смерті. Він приїхав в Міннеаполіс, а пізніше побував на автомобільному шоу в Чикаго.

Розповідають, що його дуже поважали - всі запрошували Джона Сміта випити чаю, посидіти і поговорити, а якщо йому потрібно було переправитися через річку або дістатися куди-небудь іншим транспортом, то мало хто брав з нього плату за проїзд. Його неодноразово просили стати вождем, він відмовлявся від цього, вважаючи за краще бути вільним, але давав час від часу поради вождям.

Джон Сміт був одружений вісім разів. Остання дружина була молодша за нього майже на 100 років. Власних дітей у нього не було, але був прийомний син Том.