Трагедія Ан-26: Учителька розповіла про нездійсненну мрію загиблого курсанта, батько якого загинув на Донбасі (фото)

Батько курсанта Ігор Скочков розбився в 2014 році . Про це розповіла вчителька української мови та літератури Мелітопольського ліцею-інтернату Наталія Устинова, колишня класна керівниця хлопця.

За словами вчительки, тоді Олександра "заспокоював увесь клас". "Звичайно, це по дитині сильно вдарило, він дуже важко все це переносив... Довго відходив від того, що трапилося з батьком, який був для нього прикладом в усьому. І коли ми з ним розмовляли, він розповідав про свої переживання, про свої мрії, говорив, що хоче піти шляхом свого батька і вивчитися на військового льотчика, щоб бути його гідним сином", – сказала вона.

Устинова зазначила, що хлопець не хотів, щоб його відкрито шкодували, але хотів, щоб до нього ставилися просто як до звичайного учня. "Зате сам завжди був готовий прийти на допомогу будь-кому – знаєте, в підлітковому віці у хлопців різні бувають проблеми. Якщо хто новенький приходив до класу, він завжди з ним знайомився першим, розповідав про життя класу. Дівчаткам говорив компліменти – їм приємно, вони розквітають. Та й всі, кого б ви не запитали, скажуть, що Саша просто асоціюється з посмішкою і всім запам'ятався тим, що надійний друг, навіть якщо не будеш просити про допомогу, він її сам запропонує. Він дуже позитивною людиною був", – згадала класна керівниця.

Жінка додала, що в школі Скочков любив інформатику, красиво читав вірші на пам'ять, багато уваги приділяв фізпідготовці. Також він займався в музичній школі в класі саксофона.

Учителька зазначила, що після смерті тата хлопець не змінився, але "якось відразу подорослішав". "Ще як тільки все це трапилося, він мені сказав: "Я тепер єдиний чоловік у сім'ї". І це вже було відчутно так, що він відповідає за маму та сестру, якій тоді ще не було і двох років", – розповіла Устинова.

Після навчання Олександр хотів служити в авіабригаді в Мелітополі. Однак його мрія так і не здійснилася. "Ми про це говорили з ним буквально напередодні, він мені телефонував 24 вересня. Я йшла з роботи після уроків, тут дзвінок – Саша телефонує. Ми частіше спілкувалися в Instagram... А то він мені зателефонував, і ми хвилин 40 розмовляли з ним, якщо не більше. Іноді так виходить, якщо діти телефонують, а вони й зараз не "колишні", а, як і раніше, всі мої учні, ми завжди говоримо довго. Якось із Сашком години дві, мабуть, говорили. А коли зателефонував 24-го, просто говорить: "Я вам зателефонував, я за вами скучив, хотілося вас почути", – згадала вчителька.

На запитання журналістки про передчуття в розмові вона відповіла, що нічого такого не було. Вони згадували шкільні роки, якісь смішні ситуації. "Згадували, як фотосесії проводили в 11-му класі, як ми кліп тоді ж знімали. Говорив про те, що так чекає, коли закінчить навчання, йому вже хотілося літати, щоб працювати в Мелітополі – "там же мама, там сестра, їм потрібна моя підтримка". Завжди, коли Саша говорив про них, у нього сяяли очі", – сказала Устинова. Вона додала, що дізналася про трагедію із соцмереж.