Трагедія "Арвіну": Як розкололося судно з українськими моряками біля Туреччини

Судно Arvin, що належить українській компанії Tesoro Marine з Одеси, йшло під прапором Палау з грузинського Поті в болгарський Бургас, і близько 12 дня 17 січня в районі північної турецької провінції Бартин раптово розкололося на дві частини і почало тонути.

Екіпаж, який складався з 12 осіб (крім 10 українців, двоє росіян), почав стрибати в море в рятувальних жилетах, передають Патріоти України з посиланням на іноземні ЗМІ.

Четверо моряків загинули, шістьох врятували. Серед тих, що вижили - п'ятеро українців, 24-річний Геннадій Кравченко, 20-річний Владислав Затерка, 51-річний Олександр Перкатий, 35-річний Віталій Мережко і 23-річний Віталій Качур. Більшість з них - жителі Одеської та Херсонської областей.

Незважаючи на погану погоду, турецькі рятувальні та цивільні судна продовжують пошук моряків. За попередньою інформацією, вони можуть перебувати в шлюпках (на судні було три рятувальні шлюпки). Швидше за все, за даними турецьких ЗМІ, інші загинули. Одні потонули в морі, ще трьох знайшли біля скелястих берегів і вони нерухомі. Серед них українці Анатолій Савостин, Сергій Сибільов, Владислав Остапенко, Андрій Мельниченко.

За офіційною версією, судно зламалося через негоду, нібито на нього накотилася величезна хвиля. В експертному середовищі схиляються до думки, що суховантаж затонув через давнину - йому вже 46 років, що по морським мірками вже глибока пенсія.

До 1992 року "Арвін", побудований в 1975 році для СРСР в Чехословаччині, ходив під російським прапором. Тоді судно експлуатувалося "Біломор-Онежським пароплавством". Пізніше воно перейшло під прапор Болгарії, а потім Камбоджі. До 2014 року суховантаж перебував в Російському міжнародний реєстр суден. А з 2016 року суховантаж ходить під прапором Палау - це архіпелаг в Мікронезії в Тихому океані.

"Те, що відбулося - це результат випуску річкових старих суден з перевантажень в море. Це колишній Волго-Балт, 1975 року побудови. Дивуюся, як такий непотріб взагалі ще на воді тримається. Все це - пострадянська жадібність, господарі, які реєстрували його під прапором Палау (щоб заощадити) швидше за все не знали навіть, де це Палау знаходиться. Такі судна тонуть щороку, в грудні-січні. Їх не можна випускати в роботу, особливо взимку. Там немає вже навіть заліза, це суцільна іржа. Орієнтовна вартість такого судна 200 тисяч доларів. Треба до в'язниці садити тих хто підписує документи цим коритам і всі їх здати в металобрухт", - розповів співробітник однієї з одеських крюїнгових компаній.

Українці наймаються на такі "корита" через те, що іншої роботи немає. "У людей погано з грошима. Ось і йдуть хлопці працювати на 50-річні корита під будь-яким прапором, аби сім'ю прогодувати, так як щоб потрапити до нормального західного судновласника мало 5-8 тисяч доларів викласти за документи, а треба ще й одну зарплату попередньо в крюїнг віддати. Зараз рулять жадібність і безвідповідальність судновласників і відчайдушне матеріальне становище сімей моряків. Ці хлопчики (багатьом по 20 з невеликим) на суховантажі отримують по 1-1,2 тисяч доларів максимум", - говорить джерело, знайоме з ситуацією з наймом моряків.