Цегла, шкіра, пиво і навіть домовини: Найнесподіваніше використання звичайних грибів

Труна з грибів

«Ви сміття чи компост?», — таким запитанням зустрічає відвідувача сайт нідерландської компанії Loop. Вона виготовляє труни з міцелію грибів, які мають розкласти людське тіло принаймні втричі швидше, ніж при похованні у звичайній домовині.

У природі гриби виконують (на перший погляд) непомітну, але дуже важливу функцію. Вони розкладають відмерлі організми, зокрема деревину, і в такий спосіб сприяють колообігу речовини в природі. Саме цю властивість грибів вирішили використати в нідерландській компанії.

Щоб виростити грибну труну, потрібно сім днів. Її головний компонент, міцелій — це підземна частина грибів, на яку ми зазвичай не звертаємо такої уваги, як на плодові тіла, які й називаємо грибами. Якщо таку труну висушити, вона стає міцною, здатною витримати 200 кілограмів. Усередині її вистилають мохом.

Висушений міцелій сам по собі нічого не здатен зробити з людським тілом. Але приблизно через 45 днів після поховання під дією ґрунтової вологи гриби повертаються до життя й починають свою роботу. За розрахунками, людське тіло має розкластися приблизно впродовж трьох років. У звичайних умовах на це потрібно 10-20 років — залежно від клімату та інших факторів.

Щоправда, на практиці це ще ніхто не перевірив, оскільки компанія продала лише кілька своїх виробів. Замовити труну з грибного міцелію можна за 1495 євро плюс вартість доставки.

Замість пластикового паковання

Сьогодні пластик — повсюди на нашій планеті. Ми вдихаємо його мікрочасточки разом із повітрям, він у морській рибі, кухонній солі, арктичній кризі та найглибших западинах Світового океану. Одне з джерел пластикового забруднення — різноманітні пакунки.

Американська компанія Ecovative створює паковання з матеріалу, дружнього для довкілля. Він більше ніж на 90% складається з відходів рослинництва, наприклад, висушених і подрібнених стебел кукурудзи або конопель. А решта — грибний міцелій.

З такого матеріалу можна робити пакунки найрізноманітнішої форми — приблизно так, як їх роблять зі звичайного пінопласту. З них виготовляють спеціальні блоки, за допомогою яких фіксується габаритна домашня техніка — телевізори, пральні машини чи холодильники. А можна робити й дизайнерські футляри для парфумів чи пляшки для вина. Покупець обирає сам: придбати стандартне паковання або ж замовити індивідуальне виготовлення.

«Вирощування» пакунків триває 7 днів, а після використання вони розкладаються в ґрунті на нешкідливі для природи елементи впродовж 30 днів.

Пиво з молока

Традиційні для нашої культури страви з грибів добре відомі. Їх смажать, солять, маринують, додають у різні начинки й варять із них супи. Але насправді в харчовій промисловості гриби використовують значно ширше.

Хліб, пиво та вино, наприклад, виробляють завдяки дріжджам — одноклітинним грибам. Також слід згадати про чай пуер, соєвий соус, кисломолочні продукти та цілу низку сирів, які ми завдячуємо грибам.

Про численні страви й продукти, виготовлені з допомогою ферментації, більшість людей у Західному світі навіть не чула. Наприклад, про темпе й онком, які роблять із сої. Або ферментовані плоди африканського дерева Parkia biglobosa.

Завдяки ферментації виробляють не лише традиційні продукти. Наприклад, у 2007 році японська броварня «Абасірі» випустила пиво на основі молока. Назвали його «bilk», від двох англійських слів — «beer» та «milk». Виготовляється воно способом ферментації молока пивними дріжджами. За кольором таке пиво нагадує молочний чай і має фруктовий смак. Вважається, що найкраще його споживати з десертами.

Грибна шкіра

Натуральна шкіра є одним із найдавніших матеріалів, які використовує людина. Але проблема в тому, що для виробництва шкіри потрібно вирощувати й забивати тварин, з етичного погляду це неприйнятно для багатьох сучасних людей. Крім того, промислове тваринництво негативно впливає на довкілля, зокрема призводить до викидів парникових газів. Виготовлення синтетичної шкіри не потребує вбивства тварин, але також пов’язане із забрудненням довкілля.

Американська компанія Bolt Threads створила матеріал із міцелію грибів, який своїми характеристиками дуже нагадує шкіру, але позбавлений її недоліків. Для виготовлення Mylo (так він називається) не потрібно вбивати тварин. І, за попередніми оцінками, його виробництво значно безпечніше для довкілля, якщо порівняти зі штучною шкірою.

Одяг і сумки з «грибної шкіри», за словами компанії, будуть доступні вже наступного року. До того ж її будуть використовувати великі компанії — наприклад, Adidas. Пояснюється це тим, що на початкових етапах розробка та виробництво інноваційного матеріалу потребують великих інвестицій.

Створенням «грибної шкіри» займаються й інші компанії — наприклад, MycoWorks і вже згадана Ecovative.

13-метрова вежа

Грибний міцелій годиться навіть для будівництва. У 2014 році нью-йоркська студія The Living збудувала башту Hy-Fi, щоб продемонструвати можливості таких будівельних матеріалів.

Для спорудження 13-метрової будівлі знадобилося 10 тисяч цеглин із кукурудзяної соломи та грибного міцелію. На виготовлення цього матеріалу знадобилося 5 днів і майже жодних витрат енергії. Після тримісячного експонування на виставці вежу розібрали, а цеглинами удобрили землю в місцевих садах.