У Німеччині розповіли, коли Бундестаг розгляне питання про визнання Голодомору 1932-1933 років геноцидом українського народу

У житті кожного народу є незагойні рани, котрі ніколи не зникають не лише з історичної, а й генетичної пам’яті народу. В українців їх чимало, але одна з найболісніших – Голодомор 1932-1933 років, у листопаді 2006-го визнаний Верховною Радою України геноцидом українського народу. Також, за даними МЗС України, це зробили ще 24 країни: зокрема, Великобританія, Італія, Іспанія, Польща, Чехія, Аргентина, Австралія, Канада. Наприкінці минулого року таке рішення ухвалив Конгрес США.

Бракувало політичної волі

Німеччина до теми Голодомору в Україні підступалася неодноразово: конференції істориків, обговорення на різних політичних рівнях, суспільні дискусії, приурочені до річниць цієї трагедії. Але досі вони не закінчувалися політичною волею визнати Голодомор 1932-1933 років геноцидом українського народу. Можливо, також не останньою чергою тому, що і в самій Україні, навіть після визнання Верховною Радою Голодомору фактом геноциду українського народу, точилися дискусії щодо його причин і наслідків. Зокрема, за різної влади в Україні були намагання по-різному трактувати цю трагедію, траплялося, що деякі політики відкидали навіть саме поняття геноциду у зв’язку з Голодомором, вимагаючи «усунути» політичну складову в її оцінках.

Як і досі немає спільної думки щодо кількості людей, закатованих голодом: вважається, що їх у такий спосіб знищено 10 відсотків від кількості населення тодішньої України. Але історики й дослідники здебільшого вважають, що втрати населення від голоду становлять понад чотири мільйони осіб, називаючи також цифру 10 мільйонів – прямі і непрямі втрати населення, враховуючи ненароджених, як результат трагедії. Але все-таки соціологічні опитування свідчать про дедалі більшу єдність українців в оцінці Голодомору як масового вбивства сільського населення країни, спланованого владою тодішнього СРСР.

Проте обговорення цієї теми не зникає із суспільного життя, а українські правозахисники постійно закликають міжнародну спільноту дати правову оцінку Голодомору на міжнародному рівні. Як от і цього разу – з ініціативи української громади Мюнхена, котра на сайті Бундестагу розмістила петицію про визнання Голодомору 1932-1933 років в Україні геноцидом українського народу.

Рішення – за парламентом

Оскільки вона набрала понад 50 тисяч підписів, необхідних для розгляду парламентом, то далі вже спрацьовуватиме процедура. Спочатку документ розглядатимуть члени комітету Бундестагу з питань петицій, пояснює Радіо Свобода член парламентської німецько-української групи в Бундестазі від Соціал-демократичної партії Німеччини Сімт’є Меллер. Хоч, за рішенням комітету, його члени можуть і відмовитися від публічного розгляду.

«Утім, – каже вона, – у разі, якщо петиція, розміщена на сайті Бундестагу, зібрала не менше ніж 50 тисяч підписів, то, звичайно, ми це питання обговорюватимемо на відкритому засіданні. Проводитимуться консультації, чи було це насправді всенародне вбивство, чи ні? Я володію цифрами Голодомору, і можу лише підтвердити, наскільки жахливо це було – створити штучний голод. І, звичайно, це було зроблено цілком усвідомлено. Однак ми маємо детально розглянути зміст петиції: як вона сформульована, де її подавали? Ми – кожен для своєї фракції – маємо зробити звіт щодо цієї теми, а потім дамо оцінку та рекомендацію. Тобто наступним кроком буде відкрите слухання. Про термін розгляду нині не йдеться: швидше за все, до літньої перерви ми не встигнемо цього зробити. А вже після канікул, коли одержимо оцінку міністерства (МЗС ФРН – ред.), то на слуханнях ознайомимося з висновками експертів. Також заслухаємо Міністерство закордонних справ. Воно має дати оцінку цій конкретній справі. Усе робиться задля того, щоб можна було створити власну думку щодо цього питання. А очікувати рішення Бундестагу можна буде восени», – розмірковує депутат німецького парламенту.

Звичайно, під час розгляду петиції величезне, першочергове, значення матимуть думки і розуміння самих німецьких парламентарів, їхні уявлення і знання про цю трагедію українського народу. Адже досі, попри всю інформацію про Голодомор, котру Україна намагається донести і до тутешнього суспільства, зокрема й українська дипломатична місія у Берліні, німецький політикум досі залишається дуже стриманим у цьому питанні.

Радіо Свобода спілкувалося на цю тему з депутатом Бундестагу від партії «Альтернатива для Німеччини» Антоном Фрізеном, котрий вважає Голодомор «неоднозначним історичним феноменом».

«Звичайно, факти очевидні, як завжди в історії. Інше питання, як їх інтерпретувати? Я гадаю, що в цьому разі ми маємо справу з політично мотивованими розбіжностями, приміром, між російською та українською стороною. Можливо, найкращим розв’язанням цих розбіжностей стало б те, щоб зібрати спільну комісію істориків з обох країн, але й з Казахстану також. Там тематика теж дуже важлива. Водночас треба уникнути політизації питання, оскільки це не призводить до якогось рішення, – якщо історичні питання політизуються. Це стосується і українсько-польських відносин. Нині я не можу відповідати за фракцію загалом, але моя особиста думка, зважаючи на історичні факти, коли величезна кількість українського, як і німецького народу була репресована у сталінські часи, а багато українців і німців сиділи в таборах, то сталінська політика була згубною для обох народів. І щодо Голодомору, то вона (політика – ред.) була спрямована повністю на знищення селян як у Росії, так і в Україні та на півночі Казахстану. Однак однією з цілей Сталіна було знищення українського національного руху. Тому, на мою думку, це теж є ознакою того, що Голодомор, серед іншого, був геноцидом українського народу», – переконаний німецький депутат.

«Розплющити» очі на трагедію…

У минулу суботу видання Die Welt оприлюднило статтю «Голод як зброя для вбивства» журналіста Ріхарда Герцінгера. Приводом для її написання стала, з одного боку, недавня презентація у Берліні книги Енн Епплбаум «Червоний голод. Війна Сталіна проти України», а з другого – петиція до Бундестагу щодо визнання Голодомору геноцидом українського народу.

Крім іншого, газета цитує посла України у ФРН Андрія Мельника: «Німеччина не може собі більше дозволити заплющувати очі на цей важкий злочин. Українці закликають Бундестаг нарешті зважитися на цей крок історичної справедливості та визнати Голодомор геноцидом». Комітет Бундестагу з розгляду петицій поки що не оприлюднив дату розгляду українського документа.