Уламки унікальної амфори знайшли на Львівщині

На артефакт дослідники натрапили на горі Жупан у містечку Винники, передають Патріоти України з посиланням на 5 канал.

Археолог Андрій Гавінський розповів, що фрагменти посуду науковці знайшли на дні господарчої ями, на місці, де раніше виявили поселення трипільських племен. На рештках посудини видно орнамент, який притаманний лише трипільській культурі.

«Такі посудини використовувалися для зберігання їжі, запасів води і ритуальних акцій. Це є сам верх амфори, це вінця, шийка і профіль. Амфора гарно випалена, якісна, з додаванням піску», — розповів Гавінський.

Рештки амфори добре збереглися, тож науковці планують повернути їм первісний вигляд. За півкілометра від трипільського поселення археологи знайшли рештки ще одного племені - культури лійчастого посуду. Так назвали їх через використання у побуті типової форми кераміки.

За словами вчених, у цієї культури були горщики, з дуже високими вінцями. Вони великих розмірів, мали невеличкі вушка, вони підв'язувалися. В таких посудинах зберігали зерно або носили воду.

Мешкали племена у невеликих будиночках завбільшки тридцять квадратних метрів. Поруч викопували господарчі ями для зберігання побутових речей. В одній із них археологи знайшли багато артефактів.

«Вона була заповнена різними різними елементами кераміки, але особливі знахідки — це глиняні прясельця і просто унікальна річ вперше на території України знайдена мідна шпиця. Це свідчить про ткацтво племен доби енеоліту», — розповідають вчені.

Про те, що у сучасному місті Винники майже 5 тисяч років тому мешкали трипільські племена та племена культури лійчастого посуду, історики знали. Та на пошуки речових доказів цього пішло три роки.

Історик Ігор Тимець каже: «Найкращим датуючим матеріалом для археологів є кераміка. Адже кожна культура мала свою форму, свій орнамент який не повторювався в інших культурах».

Додамо, Трипільська культура — це археологічна культура часів енеоліту, назва якої походить від назви села Трипілля на Київщині. Найбільшого розквіту ця культура набула з 5500 до 2750 рр до н.е. Вона славиться розвиненим гончарством.