​Верховну Раду і МОН звинуватили у заохоченні русифікації

"Серед низки правок у різні закони народні депутати додали дві частини в мовну статтю 48 закону «Про вищу освіту», які ревізують положення не лише цього закону, але й законів «Про освіту» та «Про забезпечення функціонування української мови як державної»", - пише у своєму блозі заступник голови Координаційної ради з питань застосування української мови в усіх сферах суспільного життя при Міністерстві культури України, журналіст, публіцист, експерт з питань мовної політики Тарас Марусик, передають Патріоти України.

"Чинна редакція закону «Про вищу освіту» синхронізована з цими законами і дозволяє викладати «одну або декілька дисциплін двома чи більше мовами – державною мовою, англійською мовою, іншими офіційними мовами Європейського Союзу». Внесені зміни повертають, фактично, в освітній процес закладів вищої освіти російську мову, якій накинули маску «іноземної мови».

Щоб краще зрозуміти пропоновані зміни, за які 12 листопада віддали свої голоси народні депутати, достатньо порівняти лівий стовпчик (чинна редакція) і правий (редакція першого читання):

Що означають ці зміни? Що іноземні студенти, які вступатимуть передусім до вишів Харкова, Одеси, інших університетських міст сходу і півдня, а також частково Києва, знаючи, що там навчання відбувається російською, відмовлятимуться навчатися державною мовою України, а їхніми заручниками стануть українські студенти. І не всі зможуть вчинити психологічний опір досвідченим викладачам, які звикли десятиліттями викладати російською і не дуже ховаються, хоча закон цього не дозволяє.

Іноді трапляються і несподівані ситуації. Нещодавно мені розповіли, що в Харківському національному університеті імені Каразіна зібрали іноземних студентів з різних українських вишів. Студенти з Тернополя, Івано-Франківська, Львова не розуміли «спільної» російської мови, якою відбувався той захід. Таким чином іноземних студентів поділили на «західняків» і «східняків». Чи це потрібно українській державі? Запитання радше риторичне.

З огляду на такий розвиток подій науковці та громадські активісти оприлюднили відкрите звернення до голови Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій Сергія Бабака і міністра освіти та науки Ганни Новосад і закликають Верховну Раду та МОН зупинити спробу нової русифікації через навчання іноземних студентів.

У зверненні зазначено: «Просування російської мови в освіту за межами Росії офіційно проголошено державою-агресором одним із ключових завдань для посилення впливу на зарубіжні країни і є прямим завданням агенції «Россотрудничество» та фонду «Русский мир», на які Росія виділяє мільярди. Змінюючи законодавство з метою навчання іноземних студентів російською мовою, Україна власним коштом сприятиме досягненню цілей держави-агресора».

Автори звернення також закликають внести поправку, замінивши слова «іноземною мовою» словами «англійською або іншою офіційною мовою Європейського Союзу». До речі, з незрозумілих причин депутати відразу ж після ухваленої редакції проголосували за скорочений час підготовки законопроєкту до другого читання, що означає один тиждень.

Нагадаю коротку історію змін до закону «Про вищу освіту». В час розгулу колесніченків-ківалових та їхнього токсичного законодавчого дітища, закону «Про засади державної мовної політики» (на щастя, скасованого в 2018 році) опозиційні депутати намагалися врятувати хоча б цей закон, і це їм вдалося після Революції гідності. 1 липня 2014 року був ухвалений закон «Про вищу освіту», редакцію якого сьогодні доволі непросто знайти. Тому наведу повністю мовну статтю:

«Стаття 48. Мова викладання у вищих навчальних закладах

1. Мовою викладання у вищих навчальних закладах є державна мова.

2. З метою створення умов для міжнародної академічної мобільності вищий навчальний заклад має право прийняти рішення про викладання однієї чи кількох дисциплін англійською та/або іншими іноземними мовами, забезпечивши при цьому знання здобувачами вищої освіти відповідної дисципліни державною мовою.

Для викладання навчальних дисциплін іноземною мовою вищі навчальні заклади утворюють окремі групи для іноземних громадян, осіб без громадянства, які бажають здобувати вищу освіту за кошти фізичних або юридичних осіб, або розробляють індивідуальні програми. При цьому вищі навчальні заклади забезпечують вивчення такими особами державної мови як окремої навчальної дисципліни. Перелік іноземних мов, якими здійснюється викладання навчальних дисциплін, визначається вищим навчальним закладом.

3. Вищі навчальні заклади або їхні структурні підрозділи, утворені на території України іноземними державами, а також вищі навчальні заклади України приватної форми власності мають право вільного вибору мови навчання із забезпеченням при цьому вивчення особами, які навчаються у таких закладах, державної мови як окремої навчальної дисципліни.

4. За бажанням здобувачів вищої освіти вищий навчальний заклад створює можливості для вивчення ними мови національної меншини в обсязі, що дає змогу провадити професійну діяльність у вибраній галузі з використанням цієї мови».