Від президента - до народу, від кілограма - до 100 грамів: Історія мобільних телефонів в Україні (відео)

Пропонуємо згадати історію мобільних телефонів в Україні, передають Патріоти України з посиланням на 24 канал.

Президент країни у ролі промоутера

Першим абонентом і фактично промоутером мобільного зв'язку в Україні був перший президент Леонід Кравчук. І перший офіційний дзвінок з мобільного в історії України було зроблено у прямому ефірі національної телерадіокомпанії, у присутності десятків журналістів. А дзвонив Леонід Макарович послу України у Німеччині Івану Піскову.

Як згадує директор з корпоративного управління і контролю "МТС Україна" та перший Міністр зв’язку України Олег Проживальський, Кравчук урочисто перерізав телефонний провід, що символізувало старт розвитку мобільного зв’язку в країні. Перший дзвінок тривав 40 секунд і був, чесно кажучи, "ні про що". Та він, за словами пана Проживальського, мав продемонструвати, що наша країна не відстає від решти світу в технологічному плані.

На той час вже пройшло 20 років від першого дзвінка Мартіна Купера і 10 – від моменту початку масового підключення абонентів у світі. Але для країни, яка всього два роки тому перебувала у "великому і непорушному", а партійні і урядові боси ще зовсім недавно говорили зі своїх автомобілів через громіздку систему "Алтай", перший дзвінок з мобільного був суперпроривом.

Мобільний зв’язок за ціною квартири

Щоправда, скористатися ним могли спочатку тільки обрані. Уявіть, трубка, яку тримав у руках Леонід Кравчук, коштувала 2,8 тисяч доларів! А зарплата пересічного українця була тоді близько 25 доларів. Більше ста зарплат потрібно було, аби купити "трубу". Ще 850 доларів – щоб підключитися, ще 150 йшло на абонплату, а вхідні-вихідні дзвінки коштували відповідно 0,5-1 долар. У принципі, за такі гроші можна було придбати однокімнатну квартиру в столиці.

Але уже за півроку, до кінця 1993-го, в Україні налічувалося аж 2 800 абонентів, а в Києві – 540. Поважних людей не лякала ні необхідність внесення чималого авансу і кількаденне очікування підключення, ні тисячні рахунки у твердій валюті. Втім, якщо враховувати, що українців тоді було 52 мільйони, то виходила одна "труба" на 18,5 тисяч осіб.

Крім того, перші мобільні телефони були громіздкі, важкі та недоступні. Очевидці згадують, як біля поважної особи з мобільним часто можна було побачити людей з валізами – то були охоронці з акумуляторами для телефонів босів.

Хто були ті перші власники мобілок, історія приховує, обмежуючись загальним – банкіри, владна еліта, представники криміналітету… Хоча в одному з інтерв’ю, наприклад, бізнесмен Володимир Співаковський, засновник першої в Україні приватної школи "Гранд Ліцей", зізнався, що на початку "мобілізації" у нього якийсь час було аж три мобільних, "які тріщали під подушкою ночами". Швидше за все, телефонували пану Співаковському клієнти його наддорогого ліцею.

Цікаві факти

• Між першим мобільним дзвінком в Україні у 1993 році і останньою моделлю iPhone виросло покоління, яке не знає, що таке диск для набору номера.
• За час розвитку мобільного зв’язку в Україні вага мобільних телефонів зменшилася приблизно в 15 разів – з більш ніж 1 кілограма до менш ніж 100 грамів.
• Рахунки за користування мобільним телефоном у перші роки розвитку мобільного зв‘язку в Україні, починаючи з 1993-го, могли складати кілька тисяч доларів.
• Найбільше абонентів мобільного зв‘язку одразу після його появи було у Києві та Дніпрі. До кінця 1993 року у Києві налічувалося 20% абонентів від загальної кількості по країні.
• До 1999 року стандарт зв’язку був виключно NMT, тобто він передбачав подачу частоти не на SIM-картку, а на сам аппарат. Отже, телефони були "заточені" під одного оператора.
• Перші SMS стали можливими тільки у 1998 році, а доступ до мережі інтернет – з 2000-го.