Відбілив своє ім'я, та втекти від смерті не вдалося: У Дніпрі поховали українського військового Локтіонова (відео)

Він пішов на війну майже п'ять років тому. Два з них просидів у ворожому полоні, тоді як рідна військова частина оголосила його дезертиром.

Владислав Локтіонов

У Дніпрі попрощалися з 42-річним Владиславом Локтіоновим, передають Патріоти України з посиланням на 24 канал.

Волонтери, родичі, побратими, правозахисники – усі попрощатись із Владиславом Локтіоновим прийшли кількадесят людей. Чоловік загинув 7 липня під Торецьком на Донеччині. Ворожа міна влучила у його бліндаж.

"Позиція була розстріляна великою кількістю снарядів. Це я бачив. Я і місце бачив. Я одразу прийшов туди, де він загинув. Шансів у нього не було", – розповів військовослужбовець ЗСУ Андрій Пінчук.

Чоловік пішов служити у 2015 році, у складі 92 механізованої бригади. Втім, за рік потрапив у полон так званої ЛНР. У підвалах окупованого Луганська Владислав провів рік і вісім місяців й дивом зумів врятуватись. Проте у військовій частині його оголосили дезертиром. Адже терористи схопили його на окупованому березі річки Сіверський Донець

"В той момент страху, як такого ще не було. Я ще не до кінця усвідомив, що саме сталося. Я сказав, що приїхав мстити їм чеченам, за те, що вони зробили з нашими хлопцями", – пояснив військовослужбовець ЗСУ Владислав Локтіонов.

Судовий процес проти військової частини тривав більше півроку. Зрештою, колишній військовополонений виграв, і довів, що його ім'я чесне. Та вдома після цього не затримався – за декілька місяців повернувся на фронт у складі 53 бригади.

"Сатисфакцію він отримав, проте йому було мало. Він тільки отримав рішення суду і фактично одразу підписав контракт і пішов на передову", – додав правозахисник Дмитро Рева.

"Швидко зібрав усі документи, за якісь три дні. І поїхав. В мами 26 травня був день народження. А 29 травня він вже був на передовій. Ще дзвонив, казав, що приїде", – розповіла сусідка загиблого військового Людмила Оскаленко.

Побратими розповідають, що не дивлячись на труднощі полону та судові тяганини, Владислав завжди залишався оптимістом, і вірив, що робить свою справу недаремно

"Він пішов на війну заради життя. Для того, щоб зупинити все це кровопролиття. Але, на жаль, він віддав за цю ідею життя", – пояснив військовослужбовець ЗСУ Андрій Пінчук. У чоловіка залишилась мати і восьмирічний син, якого він виховував сам.

Інформація, котра опублікована на цій сторінці не має стосунку до редакції порталу patrioty.org.ua, всі права та відповідальність стосуються фізичних та юридичних осіб, котрі її оприлюднили.

Інші публікації автора

День Віри, Надії, Любові та Софії: Народні прикмети 17 вересня

неділя, 17 вересень 2023, 8:18

За новоюліанським календарем християни східного обряду України вперше святкують день ангела жінки на ім'я Віра, Любов, Надія і Софія. Ще минулого року цей день припадав на 30 вересня. Також в честь цього дня іменинницям обов'язково потрібно сходити в ц...

Хіти тижня. День Віри, Надії, Любові та Софії: Народні прикмети

субота, 16 вересень 2023, 6:41

17 вересня за новоюліанським календарем (до 1923 року - 30 вересня) українці святкують день ангела Віри, Любові, Надії і Софії. Також в честь цього дня іменинницям обов'язково потрібно сходити в церкву, і попросити у ікони трьох великомучениць здоров'я...