Вже підростає капуста, огірки та інша городина: Теплична долина на Закарпатті (фото, відео)

Останні кілька років стали для зарічан, та інших фермерів, справжнім випробуванням. 2 роки тому майже вся городина була знищена частими підтопленнями, внаслідок паводків. Минулого року почався карантин через що закрили ринок збуту. Сильний вітер понищив багато теплиць. Та ще й з закордону капусту, огірки і перець привозять швидше.

Місцевий житель пан Іван, який все своє життя працює в теплицях, розповів нам, що цей рік також нелегкий, але зарічани не опускають рук та продовжують натхненно працювати.

— В цьому році карантин не закінчився і тому ми точно не знаємо поки що, куди будемо все збувати. З нетерпінням чекаємо, коли знову настане такий час, що всі зможуть без проблем ходити на ринки та купувати наші, смачні, без хімікатів овочі.

Також місцеві кажуть, щоб щось мати, треба багато працювати. Вони працюють цілими родинами, встають посеред ночі, щоб підкинути дрова у піч та підтримати потрібну температуру, працюють без вихідних і так майже цілий рік.

— Як тільки збули восени останню продукцію - перець, майже одразу починаємо готуватися до наступного сезону, закуповувати насіння, готувати теплиці і так далі. Тому на відпочинок майже не залишається часу. Бо якщо ти одну ніч не встанеш, а буде холодно, все померзне. Вся праця пропаде. Та й не тільки працю шкода, а й витрати це великі. Мало хто задумується скільки коштує металевий каркас, плівка для теплиць, система поливу, дрова, насіння, добрива і так далі. Якщо все це порахувати, і згадати, що потім капусту ми продаємо по 70 копійок за кілограм, то прибуток виходить зовсім не великий. Така ціна через закордонну сировину, яка з’являється раніше.

Навідміну від закордонної городини, яку можна придбати в будь-яку пору року, закарпатські овочі з теплиць абсолютно натуральні та без жодних хімікатів, а ще вирощені з любов’ю. У кожній теплиці тут все висаджено рівними рядками, обкопане та підв’язане.

Пані Любов, що займається вирощуванням квітів у Заріччі, розповіла, працюють тут всі непокладаючи рук. Велику кількість рослин потрібно пересадити, через день поливати, полоти та доглядати. Лійки по 20 кілограмів, недоспані ночі та ще й страх, що стихія все знищить. Таку працю легкою, точно не назвеш. Та місцеві не опускають рук, не лінуються та з дня в день продовжують присвячувати своє життя вирощуванню смачної та корисної, першої в році натуральної городини.

Нагадаємо, що у минулі роки Заріччя потерпало від природніх катаклізмів та відсутності ринку збуту через карантин