Загроза з космосу: "Ядерна зброя може врятувати Землю від астероїдів, але це незаконно", - Newsweek

В 1998-му роздутий фільм «Армагеддон» з Брюсом Віллісом в головній ролі став найбільш касовим фільмом року. Блокбастер показав історію про те, як працівник нафтової бурильної станції разом з малоймовірним екіпажем невдах закладає ядерну бомбу всередині велетенського астероїда, який прямує до Землі. Так герої рятують людство. «Армагеддон» навряд чи можна назвати точним фільмом. У ньому повно нонсенсу наукової фантастики. Але більш ніж через 20 років після виходу стрічки суть його сюжету – використання ядерної зброї для запобігання катаклізму через зіткнення з астероїдом – вже не знається таким дурним, як раніше. Про це на сторінках Newsweek пише професор міжнародного законодавства Університету Рідінга у Великій Британії Джеймс Грін, передають Патріоти України.

Зіткнення з велетенським астероїдом малоймовірне, але якщо воно станеться, наслідки для усього живого на Землі будуть великими. Так звані «навколоземні об’єкти» (NEO) не часто б’ють по нашій планеті. Власне, відомо про один такий випадок, про який можуть розказати рештки динозаврів. Звісно, низька ймовірність ризиків змушує ставитися до них скептично. І донедавна загроза зіткнення з NEO вважалася лише сюжетом для Голлівуду.

Але все змінилося після того, як у 2013 році метеорит впав на Челябінськ у Росії й поранив понад тисячу людей. І от несподівано загроза від таких об’єктів стала «реальною». І великі міжнародні гравці, такі як США, Росія і Євросоюзу, тепер почали витрачати гроші на проекти, які дозволять виявити наближення NEO, а також запропонують формальні стратегії відповіді. Приміром, у 2016 році у США вперше з’явилася «Національна навколоземна стратегія готовності».

В ООН останнім часом відбувалися процеси зародження міжнародної інституційної інфраструктури з виявлення і відповіді на загрози з боку астероїдів. В рамках цих процесів і на тлі нарощення наукових оцінок з’явилася також помітна увага до можливості застосування ядерної зброї заради порятунку планети. США і Росія навіть обговорювали спільну роботу над ядерною ініціативою оборони планети. Раптом виявилося, що такі, як герой Брюса Вілліса і його команда дійсно потрібні NASA.

Автор зауважує, що, будучи юристом, він зацікавився, як всі ці ініціативи вписуються в міжнародне законодавство. І як виявилося, не так вже й добре. Сплетіння закону про ядерне нерозповсюдження, космічного законодавства і ще цілої низки угод часів Холодної війни унеможливлює ядерну планетарну оборону. Юридична картинка не завжди чітка. Відповідні законодавчі норми розроблялися супердержавами з огляду на гонку озброєнь, а не наближення астероїдів. Але якби гостро постало питання про захист від NEO, могло б виявитися, що запропонована ядерна відповідь суперечить міжнародному закону.

Приміром, стаття 4 Угоди про космічний простір 1967 року забороняє розміщення ядерної зброї у космосі. Найбільшою перешкодою став би Договір про заборону випробувань ядерної зброї в атмосфері, космічному просторі й під водою від 1963 року. Хоч не всі країни світу підписанти документу, але США і Росія ними лишаються. Стаття 1 цього договору забороняє «будь-які ядерні вибухи в космічному просторі». І це лише ключові документи. Є ще багато юридичних перепон для порятунку Землі.

То що ж? Якщо доведеться обирати між виконанням юридичних інструкцій і збереженням людства від вимирання, то вибору насправді й не буде. Закон не повинен перетворитися на пакт глобального самогубства. Тим часом Росія вже подала сигнал, що в разі наближення астероїда до нашої планети вона готова зробити перший ядерний запуск. Але ігнорування закону – завжди небезпечна справа. І не важко уявити, як країни використають умовну угоду про «астероїди» для виправдання розробки ядерних боєголовок. І це може викликати значно більшу тривогу, ніж падіння гіпотетичного великого камінця з неба.