Закон "Про особливий статус Донбасу": Коли можливі зміни на окупованих територіях

Закріплення особливого порядку самоврядування в ОРДЛО

Як заявив Володимир Зеленський, новий закон "Про особливий статус Донбасу" міститиме положення формули Штайнмаєра. Водночас, за його словами, в законі не буде перейдено жодної червоної лінії. Ніякої капітуляції.

Нагадаємо, закон "Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей" був ухвалений у 2014 році терміном на три роки. З 2017 року парламент продовжував його дію на рік. Наразі термін дії документу завершується 31 грудня 2019 року.

Текст формули Штайнмаєра, який опублікував Роман Безсмертний:

Зміст закону: особливий порядок місцевого самоврядування в ОРДЛО набуває чинності тільки після виведення всіх незаконних збройних формувань, їхньої військової техніки, а також бойовиків і найманців з території України.

Наразі закон планують ухвалити не як тимчасовий, а на постійній основі (за умови позитивних висновків ОБСЄ). Тобто це означатиме, що на тимчасово окупованих територіях Донбасу вводитиметься особливий порядок місцевого самоврядування. Отже, повинні відбутися місцеві вибори.

Закон не передбачає зміни Конституції

Голова Українського інституту аналізу і менеджменту політики Владислав Дзівідзінський наголошує: важливо, як розумітимуть закон "Про особливий статус Донбасу" українці.

"У законі "Про особливий статус Донбасу" будуть обов’язково закладені запобіжники. Багато учасників слідкують за цим процесом. Починаючи від опозиції, представників Порошенка, закінчуючи міжнародною спільнотою. Закон можна відправити на розгляд Венеційської комісії щодо відповідності міжнародному праву, Конституції України і правовому полю загалом. Створити широкий дискурс експертів", – підкреслює Дзівідзінський.

За словами керівника Центру політичного аналізу "Пента" Володимира Фесенка, мовиться не про зміни до Конституції, а про те, що умови формули Штайнмаєра – коли попередньо вступає в силу особливий статус ОРДЛО, а коли остаточно – повинні бути записані в законі про особливості місцевого самоврядування в ОРДЛО.

Дзівідзінський додає: в ОРДЛО особливим статусом бачать максимальну широку кількість прав. Україна – за максимальне обмеження. Щоб злочинці не прийшли до влади на місцях. Але певна автономія ОРДЛО буде, щоб повернути ці території під контроль України і відновити кордони.

Коли в ОРДЛО пройдуть вибори?

Володимир Фесенко підкреслює: умови виборів в ОРДЛО прописані в законі про особливості місцевого самоврядування. Тобто – відповідно до Конституції України, українського законодавства, мають бути вільними і демократичними.

"Головне – чітко обумовити: прийняття закону не означає, що вибори повинні відбутися вже завтра. Україна завжди може сказати, що вибори не можуть відбутися, оскільки норми закону не виконуються", – наголошує Фесенко.

На думку політолога, вибори повинні проводитися нейтральною стороною. Наприклад, міжнародною перехідною адміністрацією за участю представників ОРДЛО і України. Всі ці питання обговорюватимуться на зустрічі "нормандської четвірки". Як говорить експерт, сумнівно, що за пів року можна проводити такі вибори.

Директор аналітичного центру "Політика" Микола Давидюк зазначає: вибори – це вільний доступ до населення, масмедіа, однакова конкуренція на місцях. Цього наразі немає. Фахівець наголошує: партії "Самопоміч", "Голос", "Батьківщина" та інші не зможуть конкурувати на рівних умовах в ОРДЛО. Кандидатів можуть просто вбити, оскільки ніхто не може гарантувати безпеку. "Треба провести деокупацію ОРДЛО, інформаційну кампанію. Не можна наскоком проводити вибори. Більша частина жителів зазомбована російською пропагандою. Альтернативою можуть бути міжнародні військово-цивільні адміністрації. Проходить період деокупації, повернення кордону під наш контроль, звільнення територій від бойовиків і російських військових. Тоді ми кажемо, що через два роки можемо провести вибори", – підкреслює Микола Давидюк.

Водночас журналіст і блогер Денис Казанський зазначає: якщо реалізувати формулу Штайнмаєра і провести вибори за українськими законами, то так звані республіки зникнуть. Окупаційним адміністраціям доведеться відкрити лінію розмежування для вільного проїзду, скасувати цензуру і каральні органи. Складно повірити, що вони погодяться на таке.

Ризики і перестороги закону "Про особливий статус Донбасу"

Владислав Дзівідзінський зауважує: головним завданням президент Зеленський вважає вирішення питання війни з Росією. Глава держави неодноразово заявляв, що готовий до ризиків і втрати рейтингу, закладати власну репутацію під непрості рішення. "У команді Зеленського заявляють, що свідомо йдуть на крок що формули Штайнмаєра, розуміючи ризики і збурення суспільства. У президента очікують певних хвилювань, коливань і протистоянь", – зазначає Владислав Дзівідзінський.

За його словами, колишня влада зараз намагатиметься підбурювати суспільство і організовувати акції протесту, залучаючи радикально налаштовані організації.

Водночас заступник директора соціологічної служби Центру Разумкова Михайло Міщенко вважає, що події навколо формули Штайнмаєра і закону "Про особливий статус Донбасу" не призведуть до масових протестів. Щоб виникали численні акції, має бути низький рівень довіри до влади. Наразі показники довіри до влади одні з найвищих за останні десятиліття.

Микола Давидюк зауважує: закон можуть не ухвалити. За умови, якщо будуть масовими вуличні протести, несприйняття суспільством тексту цього закону.

У свою чергу Владислав Дзівідзінський зазначає: якщо президент Зеленський зможе роз’яснити і довести, що ризики формули Штайнмаєра і закону мінімізуються відповідними запобіжниками, то хвиля незадоволення спаде. Тривалих акцій протесту не буде. Порошенко і кум Путіна Медведчук, який хоче бути посередником у переговорах, залишаться поза бортом цих процесів.

Чітка обумовленість усіх деталей подальших кроків із врегулювання збройного конфлікту на Донбасі відбудеться на зустрічі в нормандському форматі, яка запланована в найближчий час. Капітуляції перед Росією не буде в жодному випадку. Президент Зеленський показує готовність до конструктивного діалогу і конкретних дій. Натомість Путін, розуміючи, що потрібно буде виконувати певні умови, може знову відмовитися підписувати будь-які документи.