"Запах смерті": Ветеран поділився страшними спогадами про війну на Донбасі

​У мережі з'явилася відверта сповідь волонтера, учасника війни на Донбасі Олега Карпенка про те, як на передовій рятують важкопоранених українських воїнів і про відчуття, коли уберегти Героїв від смерті не вдається.

Своїм особистим досвідом він поділився на сторінці фонду "Повернись живим" у Facebook зазначивши, що в таких ситуаціях людина просто не може позбутися відчуття смерті зовсім поруч, передають Патріоти України.

"Ви колись відчували запах смерті? Я поховав близько двадцяти своїх родичів, друзів і товаришів по службі. Більшість із них пішли з життя в результаті російсько-української війни. І тепер мій "найгостріший" спогад – про випадок, коли я вперше відчув запах смерті", – пише ветеран.

Як розповідає Карпенко, 10 лютого 2015 року його підрозділ мав зайняти цементний завод в околицях населеного пункту Спартак. Але після тривалого стрілецького бою противник почав застосовувати великокаліберну артилерію і змусив воїнів ЗСУ відступити на вихідні позиції.

"Під час бою наша група зазнала втрат. І я отримав нове завдання – евакуювати поранених і загиблих. Ми відправили наших хлопців до медиків за лічені хвилини. Коли ж вивантажували всіх, я звернув увагу на одного з важкопоранених бійців. Весь у крові. Секунда – і над ним купа лікарів: "Цього треба далі, – сказав хтось із медиків, – ми тут вже не допоможемо", – згадує колишній воїн.

"Що за дивний запах?" – спіймав себе на думці, дивлячись на того ж самого "важкого" бійця. І зрозумів, що це запах смерті. Було досить дико відчувати його біля людини, яка ще дихає і бореться за своє життя. Усередині мене були страх і агресія одночасно", – продовжив він свою розповідь.

Після цього поранених в екстреному порядку швидко переправили у мобільний госпіталь. Одним із них був і хлопець із надважкими травмами, на порятунок якого до останнього сподівався Карпенко.

"Поки їхали, однією рукою я тримав крапельницю, а іншою – самого бійця. Розвантажилися, встигли! Потім вийшов лікар і сказав: "Важкий" помер". Сивий чоловік у білому халаті простягнув мені здоровенний чорний мішок і сказав: "Допоможеш? Його тепер треба в морг". І я допоміг. Того дня мій батальйон втратив чотирьох бійців. Ще десять отримали поранення. Проклятий запах смерті я відчував ще не раз", – поділився найтрагічнішим спогадом захисник України.

Інформація, котра опублікована на цій сторінці не має стосунку до редакції порталу patrioty.org.ua, всі права та відповідальність стосуються фізичних та юридичних осіб, котрі її оприлюднили.

Інші публікації автора

Один з найважливіших для християн днів року. Благовіщення Пресвятої Богородиці: Історія і заборони свята

понеділок, 25 березень 2024, 6:15

25 березня за новим стилем (7 квітня - за старим) - Благовіщення Пресвятої Богородиці, яке належить до числа дванадесятих свят, тобто, найбільш значущих у житті Ісуса Христа і Богородиці. За Біблією, саме в цей день Архангел Гавриїл повідомив Діві Марі...

День Віри, Надії, Любові та Софії: Народні прикмети 17 вересня

неділя, 17 вересень 2023, 8:18

За новоюліанським календарем християни східного обряду України вперше святкують день ангела жінки на ім'я Віра, Любов, Надія і Софія. Ще минулого року цей день припадав на 30 вересня. Також в честь цього дня іменинницям обов'язково потрібно сходити в ц...