Земельні війни на Черкащині: На поле до бельгійського фермера приїхали автоматники

У четвер, 12 листопада пів сотні селян збираються за тракторною бригадою біля села Деньги Золотоніського району Черкаської області. Проводять стихійний мітинг і вимагають поліцію. Погрожують перекрити дороги. Люди обурені, що зрошувальне поле їхнього орендаря, бельгійця Тома Ван Гоі безжально перекопують траншеями конкуренти й нищать труби поливу, передають Патріоти України з посиланням на Gazeta.ua.

– Кілька років тому Том уклав у систему поливу, зберігання і спецтехніку для картоплі майже 5 мільйонів євро, – каже юристка підприємства "Гранекс" Жанна Нечипоренко. – Перед прокладанням труб підписав угоду з кожним пайовиком. Отримав письмову згоду від кожного. І лише тоді почав будувати. Поля кілька років поливаються. На них зріють гарні врожаї. Згодом грошима чи зерном із цих врожаїв орендар розраховується з селянами. Вони дуже задоволені. І ось конкуренти із підприємства "Добробут", яке контролює конкурент Тома Ігор Потапенко з друзями, зуміли зманити кількох пайовиків захмарними грошима. Отримали 12 гектарів на 400-гектарному поливному полі. На своїх ділянках позабивали межові знаки – височезні бетонні стовпи, єдина мета яких – не дати проїхати нашій поливалці. Тепер вони заявляють, що теж поливатимуть свої ділянки. А для цього риють канави через нашу поливну систему. Ночами навмисне пробивають труби. Погоджень ні від екології, ні від сільської ради не мають. Замість польових доріг заганяють техніку й копають просто через людські паї. Дозволів у людей ніхто не питав. Поліція каже, що немає підстав для порушення кримінальної справи. Хоча людські паї – це така ж власність, як будинок чи двір. І копати без дозволу власників – злочин.

Жанна стверджує, що конкуренти воюють із бельгійським фермером лише тому, що селяни віддають йому свої паї в оренду. Попередні власники втрачають свій земельний банк і тепер мстяться Тому.
– Вони кажуть, що не мають грошей аби платити людям так, як платить Том. А ось на такі капості в них гроші є. Коли ми спробували загорнути траншею, на поле миттю прибули 3 особи з автоматами. Коли ми говоримо, що це порушення закону, радять іти в суд і доводити це. Суд може їх оштрафувати на кілька тисяч гривень, а наше підприємство отримує збитки на сотні тисяч. До того ж, суди можуть тягнутися роками. Ні екологію, ні земельну інспекцію сюди не докличешся. Але якби ми вчинили щось подібне, то вони прилетіли б просто миттю.

Пенсіонер Петро Вовк із Деньгів стверджує, що канаву посеред поля прорили просто по його 2 паях.
– Ніхто в мене дозволу не питав. Земля в оренді в Тома до 2032 року. Що буде потім – не знаю. Якщо захочу продати, виникнуть проблеми. Верхній родючий шар ґрунту знищено. З 2-метрової глибини на гору витягнуто глину. Мою ділянку пошкоджено, а крайніх немає.

Співвласник підприємства "Добробут-2017" Ігор Потапенко із сусіднього села Крутьки телефоном так пояснює свої дії.

– До пори до часу Том не зазіхав на мої землі і я не надто зважав на його дії. Але коли це зачепило мене, то я одразу відповів. Поясню як. Ринку землі в Україні досі немає. Термін договору оренди – умовний водорозділ у стосунках орендаря і пайовиків. Орендар, який постійно орендує ділянку, має першочергове право продовжити оренду. Наша спільнота не має звички лізти у чуже господарство. Хочеш збільшити свій земельний банк – підійти до орендаря і викупи в нього. Це недешеве задоволення – від 1,5 до 2 тисяч доларів. Том вирішив зекономити. Він спілкується напряму з пайовиками. Укладає угоди і краде (я іншого слова не підберу) їхні землі. Тепер ми цього терпіти не будемо. Ми створили підприємство "Добробут", яке має 100 гектарів в селі Деньги. Ми теж будемо туди прокладати труби для поливу. Хай не ображається. Щодо нібито свинських методів, то це він нас навчив. Коли орендар Марченко із сусіднього села Благодатне не захотів виділити йому землю єдиним масивом, Том узяв усі свої клаптики (а їх там 200 гектарів) і переорав так, що тепер Марченко не може дістатися до своєї землі.

– Том Ван Гоі нікого не зманював, – каже житель Крутьків Микола Ус. – Якби його не було, я би забрав свій пай до когось іншого. Аби тільки піти від Потапенка. Том – людяний. Він дає гарну плату, розвозить зерно в мішках попід хати. Конкуренти нічого цього не роблять. Том дає на оранку 1000 гривень. А Потапенко на папері пише 800, а насправді дає 300. Моя мати померла 2015 року. А 2016-го виявилося, що вона продовжила договір оренди з підприємством Потапенка. Я подав до суду й сподіваюся виграти його. Наші земельні барони лякають нас, що прийдуть фермери із Європи й заберуть нашу землю. А ми самі хочемо, щоби вони прийшли. Бо вони чинять по совісті, а наші орендарі – брехуни.
Син Надії Заболотної із Крутьків двічі був в АТО. Отримав у селі землю.

– Його ділянку взявся обробляти Потапенко. Перший рік розрахувався, а тепер не платить. Бо взнав, що хочемо віддати землю бельгійцю. Тепер користується нашим паєм, а грошей не дає. У його господарстві мені прямо кажуть: як не дасте нам, то не дасте нікому!

– Том нікого не зманює. Люди самі йдуть до нього. Він проводить збори, куди запрошує й інших орендарів. Але вони не приходять, – обурюється Наталя Ніколенко.– Бо знають, що їм нічого сказати. Я віддала пай Томові. Він розраховується вчасно й чесно. Дає чисте зерно, а не суржик, як інколи його конкуренти. Том – людяний, добрий.